ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2010 р. Справа № 15/50-10
вх. № 2200/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ТзОВ "Українська транспортна група"
до ТОВ "Actual", м. Харків
про стягнення 2743,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Українська транспортна група" ( позивач) просить суд стягнути з ТОВ "Асtual" суму основного боргу у розмірі 2400 грн, пеню 200,80 грн, 3 % річних- 29,39 грн та 112,80 грн інфляційних втрат.Судові витрати покласти на відповідача.
11.05.2010 року позивачем надані додаткові матеріали, які долучаються до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання не з*явився, заперечень щодо відсутності боргу не надав. ,хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.25).
Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, що 07.05.2005 року між позивачем та відповідачем була укладена договір-заявка № 0705/п-1 на транспортно-експедиційні послуги.( а.с.9).
У відповідності до даного договора-заявки "Замовник" (позивач по справі) та "Експедитор" (відповідач по справі) погодили маршрут перевезення: Україна -Польша, вантаж пеллети в біг-бегах, 21 тона. Адресу завантаження-Харківська область, Чугуївський район, с.Бригадирівка. Митне оформлення здійснити 12.05.2009 року за адресою: м.Харків, вул.Клочківська,370. Вартість перевезення та строки оплати 5800 грн сторони погодили при отримані оригіналу ЦМР.
У відповідності до зазначеного договору транспортний засіб марки VOLVO FH-42 Т, реєстраційний номер 079 73 ТА/060-69 ТН був поданий під завантаження 11.05.2009 року біг-бемами, загальною вагою 21 тона. Факт виконання зобов*язання (надання послуг) підтверджується товарно-транспортною накладною ( СМR).
Як повідомив позивач, оригінал товаро-транспортної накладаної (СМR)., акт виконаних робіт в 2-х екземплярах,податкову накладну,рахунок за № ТГ 22/5-00018 від 22.05.2009 року були надіслані відповідачу 22.05.2009 року. В якості доказу позивач надає копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.05.2009 року,яке отримане відповідачем 26.05.2009 року., без опису вкладення. В якості опису, позивачем надана ксерокопія журналу вихідної кореспонеденцї за 2009 рік.
17.07.2009 року позивачем відповідачу була надіслана претензія за № 551 з вимогою сплатити 5800 грн за надані послуги.
Починаючи з 30.07.2009 року відповідач частково сплатив 3400 грн, про що свідчать банківські виписки від 30.07.2009 року ,03.09.2009 року та 25.09.2009 року (а.с.16-18).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахувнням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторонни (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу).
Суд вважає, що позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 2400 грн. доведені матеріалами справи, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 22.03.2010 року судом було витребувано у позивача докази надіслання відповідачу оригіналу ЦМР.Належних доказі позивачем не надано.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 112,80 грн та 3 % річних- 29,39 грн не підлягають задоволенню .
Штрафними санкціями відповідно до статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сторони розмір пені не передбачили договором-заявкою № 0705/п-1 .
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 200,84 грн не підлягають задоволенню .
Судові витрати покладаються на відповідача .
Керуючись ст. 33, 44-49, 82-85 ГПК України, ст.526, 530, 625, 929-935 ЦК України, ст.230,232 ГК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовільнити частково.
Стягнути з ТОВ""Асtual" ( м.Харків, вул.Гв.Широнінців,25 кв.93 р/р 26007820357982 в відділенні № 20 банку "Грант" МФО 351607 ІПН 321359320343) на користь ТОВ "Українська транспортна група" (Львівська обл, Яворівський район, м.Новояворівськ, вул. І.Франка, 1/102 р/р 260080060901 в ЛВ "Укрексімбанку" МФО 325712,ЄДРОПУ 30484307) суму основного боргу 2400 грн, державне мито 102 грн та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 200,84 грн- пені, 29,39 грн - 3 % річних, 112,80 грн інфляційних втрат- відмовити.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Суддя (підпис)
рішення підписане 13.05.2010 року.
Судове рішення № 9580032, Господарський суд Харківської області було прийнято 11.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/50-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: