Рішення № 9579856, 13.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2010 р.Справа № 4/30-486 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" вул. Б. Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль

про стягнення 57690 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

позивача: представник - ОСОБА_4 (довіреність № 277 від 17.03.2010 р.)

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не зявився

відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" вул. Б. Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль про стягнення 57690 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 15.04.2010р. до участі у справі № 4/30-486 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1).

05.05.2010р. у канцелярію суду позивачем подано: супровідний лист № 55 від 30.04.2010р., яким долучено до матеріалів справи докази надіслання копії позовної заяви третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме квитанцію № 7111 від 29.04.2010р. та опис вкладень в цінний лист; пояснення № 49 від 14.04.2010р. до позовної заяви, де зазначив наступне:

- позивач, відповідно до ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон), виступаючи експедитором відповідно до своєї основної господарської діяльності, залучив до перевезення перевізника - власника транспортного засобу ФОП ОСОБА_3 згідно договору № 82/08 від 20.06.2008р.;

- згідно ч. 6 ст. 9 Закону експедитор у разі залучення до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи може виступати як від свого імені так і від імені клієнта;

- ч. ч. 8, 9 ст. 9 Закону передбачають, що платою експедитора вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування; у плату експедитору не включаються його витрати на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування;

- відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні, тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування;

- підтвердженням витрат позивача є послуги, надані ФОП ОСОБА_3, про що свідчать додані до матеріалів справи: копія договору № 82/08 від 20.06.2008р. про надання транспортних послуг, копія міжнародної товарно-транспортної накладної CMR, копія рахунку № 82/08 від 20.06.2008р., копія акту виконаних робіт № 82/08 від 05.07.2008р.

Крім цього, 07.05.2010р. позивачем у канцелярію суду подано супровідний лист № 56 від 05.05.2010р., яким долучено до матеріалів справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у ньому станом на 21.04.2010р. і 05.05.2010р. відповідно.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2010р., представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача участь уповноваженого представника в судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2010р., не забезпечив, однак 05.05.2010р. у канцелярію суду подав пояснення № 29 від 03.05.2010р. до позовної заяви, яким підтвердив існування між ним та позивачем договору № 82/08 від 05.07.2008р. про надання послуг перевезення вантажу в міжнародному сполученні автомобільним транспортом за маршрутом Німеччина - Україна, м. Тернопіль транспортним засобом НОМЕР_2, а також те, що вантаж доставлено ним на адресу вантажоотримувача у терміни і на умовах, зазначених в міжнародній товарно-транспортній накладній СМR - ТзОВ "Компанія ЛАН". Крім цього, зазначив, що відповідно до умов договору позивач зобов'язався сплатити йому плату за перевезення у розмірі 56 690 грн. 00 коп., проте ці кошти він не отримав, оскільки із ФОП ОСОБА_1 не розрахувався вантажоотримувач - власник вантажу ТзОВ "Компанія ЛАН", а також те, що договірних відносин з ТзОВ "Компанія ЛАН" у нього по зазначеному перевезенню не було, відповідно кошти за виконане перевезення він від нього не отримував.

Відповідач відзиву на позов суду не подав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою від 15.04.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № б/н, вручене представнику відповідача 26.04.2010р.

Розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався до 13.05.2010р. з метою залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову. При цьому суд виходив із такого:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 20.06.2008р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Перевізник) і Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛАН” (надалі - Замовник) укладено договір про надання транспортних послуг № 82/08 (надалі Договір), згідно з умовами якого Перевізник зобовязався надати Замовнику послуги по перевезенню автомашиною НОМЕР_2 с/г техніки по маршруту Німеччина Україна (п. 1.1 Договору);

- оплату за виконані перевезення з розрахунку 57690 грн. замовник зобовязався провести у момент початку розмитнення (п. 2. 2 Договору);

- на виконання умов Договору відповідачу були надані транспортні послуги по перевезенню автомашиною НОМЕР_2 по маршруту Харзевінкель (Німеччина) Тернопільська обл. (Україна) на суму 57 690 грн. 00 коп., що підтверджується копією акту виконаних робіт № 82/08 від 05.07.2008р., підписаним представниками сторін та скріпленим відтисками їх печаток і копією міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 04.07.2008р. із відтисками печатки Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛАН” та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідент. код НОМЕР_1), залученої до перевезення СПД ФО ОСОБА_1 (експедитором відповідно до своєї основної господарської діяльності згідно ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність") на підставі договору № 82/08 від 20.06.2008р. про надання транспортних послуг, на виконання умов якого СПД ФО ОСОБА_3 (Перевізник) здійснив перевезення автомашиною НОМЕР_2 с/г техніки по маршруту Німеччина Україна, вартість яких складає 56690 грн. 00 коп.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору транспортного експедирування, згідно якого та в силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобовязується оплатити за них.

Згідно ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Законодавство про транспортне експедирування будується на принципі виконання експедиторних послуг за рахунок клієнта, але порядок авансування чи фінансування клієнтом експедитора не регламентується, тому враховуючи, що ціна договору про надання транспортних послуг, укладеного між сторонами у справі, встановлена ними, тому така умова договору є суттєвою, що відповідає нормам Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

У відповідності до ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач свої зобовязання по договору про надання транспортних послуг № 82/08 від 20.06.2008р., належним чином та у встановлений строк не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 24.03.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 57 690 грн. 00 коп.

Надіслана 20.02.2010р. позивачем, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, вимога № 21 від 19.02.2010р. на суму 57690 грн. 00 коп., залишена відповідачем без задоволення.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову чи заперечень з цього приводу, а тому вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія ЛАН”, вул. Б.Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль 57 690 грн. 00 коп. боргу підлягають до задоволення як такі, що доведені у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" вул. Б. Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль, ідент. код 32941987:

- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_3 57 690 (пятдесят сім тисяч шістсот девяносто) грн. 00 коп. боргу, 576 (пятсот сімдесят шість) грн. 90 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення " 26 " 05 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя