Рішення № 9579774, 28.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2010 р.Справа № 8/22-382 Господарський суд Тернопільської області

у складі Судді Гирили І. М.

Розглянув справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарлев", вул. Ушинського, 40, оф. 218, м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль

про: стягнення боргу в сумі 19 870 грн. 41 коп.

За участю представників сторін від:

Позивача: Білинського Є. А. – представника, довіреність № 01/04-1 від 01.04.2010 р.

Відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарлев", м. Київ, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення боргу в сумі 19 870 грн. 48 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання № ТЛ1208 від 12.08.2008 р., зокрема в частині оплати вартості поставленого згідно видаткових накладних товару, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 19870,48 грн.

В підтвердження викладеного надано: договір постачання № ТЛ1208 від 12.08.2008 р. та додаток до нього, видаткові накладні, на підставі яких відповідачу було поставлено товар на загальну суму 65052,52грн., банківські виписки, які засвідчують факт часткової (на суму 31 000грн.) оплати відповідачем вартості отриманого товару, накладні на повернення товару № 43230 від 11.08.2009 р. та № 20-44566 від 08.10.2009 р., на загальну суму 14 181,85грн., акт звірки взаємних розрахунків, станом на 31.12.2009 р., вимогу № 21/12-1 від 21.12.2009 р. про сплату 19870,48грн. боргу та докази її надіслання/отримання відповідачем, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:45 год. 12.04.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, відкладався на 10:00 год. 28.04.2010р. у зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребовуваних судом документів.

В судове засідання 28.04.2010р. представник позивача прибув та, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовим клопотанням № 28/04-1 від 28.04.2010р. про зменшення розміру позовних вимог з суми 19870,48 грн. на суму 19870,41 грн., обґрунтовуючи актом звірки взаємних розрахунків, станом на 31.12.2009р.

Відтак, просить суд стягнути з ПП "Продекспорт" заборгованість на суму 19870,41 грн.

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 870,41 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 28.04.2010р. позовні вимоги, з врахуванням заяви № 28/04-1 від 28.04.2010р., підтримав в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення №2770056 від 15.03.10р. та №2784263 від 14.04.10р. про вручення відповідачу 23.03.10р., та, відповідно, 16.04.10р. поштових відправлень –ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи.

Проте, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оглянувши в судовому засіданні 12.04.2010р. оригінали долучених до позовної заяви документів, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

12 серпня 2008 року між Приватним підприємством "Продекспорт", надалі –Покупець, з однієї сторони, та ТОВ "ТАРЛЕВ", надалі –Продавець, з другої сторони, укладено договір постачання № ТЛ1208, за умовами якого, Продавець зобов'язався передавати (поставити, продати) товари (товар) у власність Покупця на умовах та в строки, встановлені Договором, а Покупець в порядку та в строки встановлені договором зобов'язався прийняти товари та оплатити їх, за цінами зазначеними в додатку №1(п.п.1.1 р.1 Договору).

Умовами укладеного договору сторони погодили ціну, асортимент та кількість товару. Зокрема, ціни на товар, що постачається Продавцем Покупцю у відповідності з умовами даного договору, вказується у додатку №1, що є його невід'ємною частиною. Асортимент та кількість товару, наданих Продавцем Покупцю, повинні в повному обсязі відповідати замовленню Покупця. Замовлення товару буде проводитися згідно потреби покупця, якщо не було погоджено іншого. Продавець гарантує, що кількість (вага, об’єм) товару в різноманітних упаковках буде відповідати анотації на етикетках даного товару (п.п.2.1, 2.5,2.6, 2.9 р.2 Договору).

Відповідно до розділу 5 Договору, товар постачається Покупцю за рахунок Продавця, якщо інше не передбачене домовленістю між сторонами. Продавець доставляє товар за адресою вказаною в замовленні на постачання. Покупець методом миттєвого зв'язку (факс, електронна пошта, а в окремих випадках телефон) або в іншій формі, прийнятній для сторін здійснює замовлення не пізніше чим за 1 (один) робочий день до бажаної дати постачання. В замовленні Покупець вказує: час подачі замовлення, асортимент та кількість товару, адресу поставки товару та день. Покупець приймає товар по кількості, згідно з своїм попереднім замовленням. Прийом товару фіксується підписом відповідальної особи Покупця, та належним оформленням облікової документації. Покупець залишає за собою право не прийняти товар, що не відповідає замовленню та умовам даного договору. Товар, що постачається Покупцю повинен бути у відповідній тарі, а у випадку зазначення у замовленні, складений на піддоні. Датою прийому товару рахується дата підписання облікових документів уповноваженими представниками сторін.

П.п. 8.1. 8.4-8.7 Договору, сторони узгодили, що Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за реалізований товар по проходженню 30 календарних днів з моменту здійснення постачання товару. Сторони проводять між собою платежі виключно в національній валюті України, шляхом безготівкового переказу на поточні рахунки вказані у даному договорі. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку Сторони, що проводить оплату. Підставою для оплати товару по даному договору, вважається передача покупцю оформлених належним чином (згідно правових актів) облікових документів.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору постачання № ТЛ1208 від 12.08.2008 р. ТзОВ "ТАРЛЕВ" поставило, а ПП "Продекспорт", за період з вересня місяця 2008 року по травень місяць 2009 року, отримало товар на загальну суму 65052,52грн., зокрема:

-          згідно видаткової накладної №Т-1082 від 29.09.08р. товар на загальну суму 10769,88грн., в т. ч. 1794,98 грн. ПДВ;

-          згідно видаткової накладної №Т-1620 від 13.11.08р. товар на загальну суму 4 507,50грн., в т. ч. 751,25 грн. ПДВ;

-          згідно видаткової накладної №Т-1928 від 16.12.08р. товар на загальну суму 5 470,21грн., в т.ч. 911,70 грн. ПДВ;

-          згідно видаткової накладної №Т-00000316 від 12.02.09р. товар на загальну суму 9341,96грн., в т.ч. 1 556,99 грн. ПДВ;

-          згідно видаткової накладної №Т-00000525 від 06.03.09р. товар на загальну суму 9856,64грн., в т.ч. 1642,77 грн. ПДВ;

-          згідно видаткової накладної №Т-00000527 від 06.03.09р. товар на загальну суму 3845,02грн., в т.ч. ПДВ 640,84 грн.,

-          згідно видаткової накладної №Т-00001009 від 21.04.09р. товар на загальну суму 11907,48грн., в т. ч. 1984,58 грн. ПДВ;

-          згідно видаткової накладної №Т-00001341 від 28.05.09р. товар на загальну суму 9353,83грн., в т. ч. 1 558,97 грн. ПДВ;

Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.

Разом з тим, п.п. 12.1-12.2 р.12 Договору сторони встановили, що договір чинний з 12.08.2008 року по 31.12.2008 року. Термін дії даного Договору може бути продовжений за згодою двох сторін методом підписання додатку до нього чи укладення нового Договору.

За даних обставин, беручи до уваги, що часткова поставка товару згідно вищенаведених видаткових накладних здійснена позивачем після закінчення терміну дії договору,- після 31.12.2008р., пролонгації договору № ТЛ1208 від 12.08.08р. на новий термін сторонами не здійснювалось (підтверджено в судовому засіданні представником позивача), суд погоджується з доводами позивача про те, що товар згідно видаткових накладних №Т-1082 від 29.09.08р. на суму 10769,88грн., №Т-1620 від 13.11.08р.на суму 4 507,50грн., №Т-1928 від 16.12.08р. на суму 5 470,21грн. поставлений відповідачу на виконання умов договору постачання № ТЛ1208 від 12.08.2008р. та не погоджується з доводами позивача про те, товар згідно видаткових накладних №Т-00000316 від 12.02.09р. на суму 9341,96грн., №Т-00000525 від 06.03.09р. на суму 9856,64грн., №Т-00000527 від 06.03.09р. на суму 3845,02грн., №Т-00001009 від 21.04.09р. на суму 11907,48грн., №Т-00001341 від 28.05.09р. на суму 9353,83грн. поставлений на виконання договору постачання № ТЛ1208 від 12.08.2008р.

Так, у відповідності до статтей 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статтей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відтак, враховуючи, що товар поставлений згідно видаткових накладних: №Т-00000316 від 12.02.09р., №Т-00000525 від 06.03.09р., №Т-00000527 від 06.03.09р., №Т-00001009 від 21.04.09р., №Т-00001341 від 28.05.09р. прийнято відповідачем, суд, дослідивши представлені позивачем документи, вважає, що вони свідчать про вчинення між позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі і в частині оплати за отриманий товар.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу п.п.8.1, 8.9 Договору, Покупець здійснює розрахунки з Продавцем за реалізований товар по проходженню 30 календарних днів з моменту здійснення постачання товару.

Відтак, суд прийшов до висновку, що товар, поставлений позивачем та прийнятий відповідачем згідно видаткових накладних №Т-1082 від 29.09.08р., №Т-1620 від 13.11.08р., №Т-1928 від 16.12.08р. на виконання умов договору постачання № ТЛ1208 від 12.08.2008р. повинен був бути оплачений останнім не пізніше 29.10.2008р. та, відповідно не пізніше 13.12.2008р. та не пізніше 15.01.2009р.

Доказів не реалізації отриманого у позивача товару відповідачем не представлено, а судом не здобуто.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати вартості переданого товару, згідно видаткових накладних: №Т-00000316 від 12.02.09р., №Т-00000525 від 06.03.09р., №Т-00000527 від 06.03.09р., №Т-00001009 від 21.04.09р., №Т-00001341 від 28.05.09р., сторонами встановлений не був, суд вважає, що обов’язок останнього щодо оплати вартості отриманого товару виник лише 01.01.2010р. в зв’язку з тим, що позивачем, в порядку ст. 530 ЦК України, на адресу відповідача 21.12.2009р. надіслано вимогу №21/12-1 про сплату заборгованості на суму 19 870,48 грн., яку останнім отримано 24.12.2009р., про що свідчить відповідний напис представника відповідача на повідомлені про вручення поштових відправлень. Вимога залишена без належного реагування та задоволення.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару виконав лише частково, - на суму 31 000грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії банківський виписок.

Окрім того, позивачу частину товару на загальну суму 14 181,85грн. відповідачем повернуто, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії накладних на повернення №43230 від 11.08.09р. на суму 65,04грн. та №20-44566 від 08.10.09р. на суму 14116,81грн.

Відтак, неоплаченою відповідачем залишилась заборгованість в сумі 19870,67грн.

Разом з тим, згідно акту звірки взаємних розрахунків, підписаного представниками обох сторін та скріпленого печатками юридичних осіб, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 31.12.2009 року, становить 19 870,41грн., які позивач і просить стягнути в судовому порядку

Станом на дату розгляду справи, відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів сплати заборгованості в сумі 19 870,41 грн., чим порушено умови Договору та норми чинного законодавства.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ТАРЛЕВ" щодо стягнення з ПП "Продеспорт" 19 870 грн. 41 коп. заборгованості за отриманий товар підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені відповідачем.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 199 грн., а належало до сплати 198,70 грн., решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита у зв’язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75,77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова, 15а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код № 30047671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРЛЕВ", вул. Бориславська, 54/13, корп. 3,Солом'янський район, м. Київ (ідентифікаційний код № 35415966):

-          19 870 грн. 41 коп. заборгованості;

-          434 грн. 70 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3.          Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАРЛЕВ", вул. Бориславська, 54/13, корп. 3,Солом'янський район, м. Київ (ідентифікаційний код № 35415966) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 0 грн. 30 коп.

Платіжне доручення № 1320.17.1 від 02 березня 2010 року про сплату державного мита в сумі 199 грн. залишається в матеріалах справи.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –05.05.2010р.), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.М. Гирила