YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Севастополь

/

Господарський суд м. Севастополя

Рішення № 9579352, 12.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

Дата ухвалення

12.05.2010

Номер справи

5020-10/107

Номер документу

9579352

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК"

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-10/107 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

(бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99001)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача: Приватного підприємства «Новострой»

(вул. Краснодонців, 46, м. Севастополь, 99053)

(вул. Гідрографічна, 4, м. Севастополь, 99053)

про стягнення заборгованості в сумі 259934,75 грн., з яких: 165726,00 грн. сума кредиту поточна, 61054,00 грн. сума кредиту прострочена, 2335,66 грн. - сума процентів поточна, 17257,56 грн. сума процентів прострочена, 335,50 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 3429,63 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 9796,40 грн. пеня, шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна (обладнання) № 24/К-08 від 02 квітня 2008 року,

за участю представників:

позивача Райського Д.І., довіреність №95-ф/10 від 26.01.2010;

відповідача ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1, від 14.10.1998;

третя особа ОСОБА_4, представник, наказ №1 від 20.12.2006.

24.03.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства «Новострой»(далі ПП «Новострой») про стягнення заборгованості в сумі 259934,75 грн., з яких: 165726,00 грн. сума кредиту поточна, 61054,00 грн. сума кредиту прострочена, 2335,66 грн. - сума процентів поточна, 17257,56 грн. сума процентів прострочена, 335,50 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 3429,63 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 9796,40 грн. пеня, шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна (обладнання) № 24/К-08 від 02 квітня 2008 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням Відповідачем умов кредитного договору №24/К-08 від 02.04.2008.

В судовому засіданні 12.05.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте у судовому засіданні 12.05.2010 надав акт звірки взаємних розрахунків /а.с.118/, яким ПП «Новострой»визнало заборгованість перед Позивачем в сумі 259934,75 грн., з яких: 165726,00 грн. сума кредиту поточна, 61054,00 грн. сума кредиту прострочена, 2335,66 грн. - сума процентів поточна, 17257,56 грн. сума процентів прострочена, 335,50 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 3429,63 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 9796,40 грн. пеня.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі - Банк) та Приватним підприємством «Новострой» (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №24/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (далі Договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальникові кредитні кошти у сумі 340000,00 грн., в свою чергу Позичальник зобовязався в порядку, передбаченому Договором, повернути кредит зі сплатою 19,5% річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 10.05.2012 (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору виконання Позичальником зобовязань за Договором забезпечується також всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 4.1 Договору визначений порядок повернення суми кредиту шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до Договору).

Згідно з пунктом 4.2 Договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту і до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Нарахування Банком відсотків здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту 9пункт 4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №2068101300338 в Севастопольській філії ТОВ «Укрпромбанк»(МФО 384834).

Договорами про внесення змін та доповнень №1 від 15.05.2008, №2 від 06.06.2008, №3 від 18.08.2008, №4 від 13.10.2009, №5 від 13.10.2009 до Договору були внесені відповідні зміни та доповнення /а.с.18-23/.

Відповідно до змін, внесених Договором про внесення змін та доповнень №3 від 11.08.2008 до кредитного договору №24/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 11.05.2007 /а.с.20/ пунктом 1.1 Договору встановлена щомісячна комісія за управління кредитною лінією (без ПДВ) у розмірі: 3,0% річних.

На виконання умов укладеного договору, Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 340000,00 грн., що підтверджується випискою банку з особового рахунку Позичальника /а.с.79-95/ та меморіальними ордерами /а.с.96-104/.

Однак, як стверджує Позивач, в порушення умов кредитного договору ПП «Новострой»свої зобов'язання за договором своєчасно не виконує, а саме, станом на 15.02.2010 заборгованість склала: 259934,75 грн., з яких: 165726,00 грн. сума кредиту поточна, 61054,00 грн. сума кредиту прострочена, 2335,66 грн. сума процентів поточна, 17257,56 грн. сума процентів прострочена, 335,50 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 3429,63 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 9796,40 грн. пеня.

Згідно з пунктом 6.1.3 Договору Позичальник зобовязаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані відсотки, а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним Договором, у випадках та у порядку передбаченому п. 9.2 Договору.

Відповідно до пункту 9.2 Договору Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного Договору.

Для забезпечення виконання Позичальником - ПП «Новострой»зобовязання за вказаним кредитним договором між Банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Заставодавець) укладено договір застави рухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського округу Андрієвською О.А., за реєстровим №469 /а.с.26-29/, за яким банку передане майно в заставу (далі - Договір застави).

Пунктом 1.1 Договору застави передбачено, що Застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за Кредитним договором №24/К-08 від 02.02.2008 на відкриття відновлюваної кредитної лінії.

Відповідно до пункту 1.2 Предметом застави є обладнання у кількості 23 (двадцять три) одиниці (далі Предмет застави), перелік яких викладений у додатку №1, що є невідємною частиною даного Договору.

Викладені обставини зявилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у звязку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналогічну умову містить і договір №24/К-08 на відкриття відновлюваної кредитної лінії /пункт 4.1/.

Судом встановлено, що Позичальником обовязок щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним належними чином не виконувався.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача спрямовано повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів від 04.01.2010 за вих. №3.4 /а.с.29/. Факт отримання даного повідомлення Позичальником підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №74957.7 від 06.01.2010 /а.с.76/.

Відповідач доказів своєчасного погашення заборгованості перед Позивачем суду не надав.

Також, ПП «Новострой»підписаний акт звірки взаєморозрахунків від 11.05.2010 /а.с.1 т.2/, відповідно до якого ним визнана заборгованість у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 259934,75 грн., з яких: 165726,00 грн. сума кредиту поточна, 61054,00 грн. сума кредиту прострочена, 2335,66 грн. - сума процентів поточна, 17257,56 грн. сума процентів прострочена, 335,50 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 3429,63 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, обґрунтовані, визнаються третьою особою, Відповідачем і підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у сумі 9796,40 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків та/або строків повернення кредиту, визначених цим договором, Позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Проте, Позивачем не враховані положення законодавства, що підлягає застосуванню відносно спірних правовідносин, а саме, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі у розмірі 7397,33 грн., а саме: за період з 28.06.2009 по 27.01.2010 пеню за прострочення зобовязання за відсотками у розмірі 1022,03 грн. та за період з 16.03.2009 по 14.02.2010 пеню за прострочення зобовязання за кредитом у розмірі 6375,30 грн. підлягають задоволенню частково, згідно з додатковим розрахунком, наданим Позивачем /а.с.150/.

У той же час, вимоги щодо стягнення пені за прострочення зобовязання по сплаті комісії за управління кредитом в розмірі 175,07 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною першою статті 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Більш того, обовязковість згоди сторін на визначення неустойки (штрафу або пені), у випадку порушення зобовязання, і про необхідність фіксації цієї згоди сторонами саме у відповідному письмовому договорі передбачає стаття 547 ЦК України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд зазначає, що оскільки Договором передбачено нарахування пені лише у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків та/або строків повернення кредиту (пункт 8.1), тобто сторонами не було досягнуто згоди у відповідній письмовій формі щодо встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій за прострочення сплати комісії за управління кредитом, правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення зобовязання по сплаті комісії за управління кредитом відсутні.

Заборгованість Позивач просить стягнути з Відповідачів шляхом звернення стягнення на Предмет застави за Договором застави рухомого майна (обладнання) №24/К-08 від 02 квітня 2008 року, а саме:

- Фрезерний верстат ФС, 2007 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 1, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 12.04.2007 р.;

- Повітряні компресори, 2002 року випуску, у кількості 2 одиниць, інвентарні номера 2, 3, які належать Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 11 від 09.09.2002 р.;

- Прес для виробництва штучної цегли НУАР-250, 2003 року випуску, у кількості 2 одиниць, інвентарні номера 4, 5, які належать Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 7 від 10.07.2003 р.;

- Сушильний барабан, 2004 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 6, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 9 від 04.03.2004 р.;

- Насоси пневмовінтови ТА39, 2003 року випуску, у кількості 2 одиниць, інвентарні номера 7, 8, які належать Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 8 від 19.06.2003 р.;

- Кульові млини, 2002 року випуску, у кількості 3 одиниць, інвентарні номера 9, 10, 11, які належать Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 14 від 14.10.2002 р.;

- Верстат відрізний Б-350, 2002 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 12, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 10 від 26.05.2002 р.;

- Бетонорастворний вузол з комплектуючими, 2002 року випуску, у кількості 2 одиниць, інвентарні номера 13, 14, які належать Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 11.08.2002 р.;

- Обертова піч, 2004 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 15, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 9 від 21.03.2004 р.;

- Стрічкова завантажувальна машина ЄЛМ-160, 2006 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 16, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2006 р.;

- Каміннятесний верстат ДО-118, 2005 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 17, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 14 від 06.10.2005 р.;

- Ковшовий елеватор Т-194, 2005 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 18, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 12 від 10.04.2005 р.;

- Дробарка молоткова СМД-500, 2006 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 19, яка належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 11 від 20.10.2006 р.;

- Верстат для розпилювання каменю ПФР, 2007 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 20, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 5 від 10.09.2007 р.;

- Окантовочний верстат ОКФ, 2007 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 21, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 6 від 26.10.2007 р.;

- Ручний полірувальний верстат MS-5B, 2007 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 22, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.03.2007 р.;

- Полірувальний верстат ПФ, 2007 року випуску, у кількості 1 одиниці, інвентарний номер 23, який належить Відповідачу ФОП ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.01.2007 р.

Розділом 4 Договору застави передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання основного зобовязання Заставодержатель має право задовольнити свої забезпечені заставою вимоги шляхом стягнення звернення на Предмет застави.

Згідно пункту 4.2 Договору застави рухомого майна (обладнання), Заставодержатель має право задовольнити свої забезпечені заставою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет застави в один із наступних способів: реалізувати Предмет застави за рішенням суду, на підставі виконавчого надпису нотаріуса, в позасудовому порядку згідно із Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та чинним законодавством України.

Статтею 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає:

- відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження;

- сплату процентів і неустойки;

- сплату основної суми боргу;

- відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження;

- відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 ЦК передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з положень статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та пункту 4.2 Договору застави, якими передбачена можливість реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах, позовні вимоги про встановлення способу реалізації предмета застави шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження підлягають задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 230, 231, 232 Господарського кодексу України, 525, 526, 625, 629, 1046, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на Предмет застави за Договором застави рухомого майна (обладнання) № 24/К-08 від 02 квітня 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 19357325, к/р 32000175001 у НБУ, МФО 321024) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99001, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), а саме: