Рішення № 9579348, 12.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-10/106 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

(бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в сумі 464503,56 грн., з яких: 320000,00 грн. сума кредиту поточна, 80000,00 грн. сума кредиту прострочена, 3925,48 грн. - сума процентів поточна, 40057,39 грн. сума процентів прострочена, 493,15 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 5863,03 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 14164,51 грн. пеня,

за участю представників:

позивача Райського Д.І., довіреність №95-ф/10 від 26.01.2010;

відповідача ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1

24.03.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 464503,56 грн., з яких: 320000,00 грн. сума кредиту поточна, 80000,00 грн. сума кредиту прострочена, 3925,48 грн. - сума процентів поточна, 40057,39 грн. сума процентів прострочена, 493,15 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 5863,03 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 14164,51 грн. пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням Відповідачем умов кредитного договору №49/К-07 від 11.05.2007.

В судовому засіданні 12.05.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте у судовому засіданні 12.05.2010 надав акт звірки взаємних розрахунків /а.с.118/, яким визнав заборгованість перед Позивачем в сумі 464503,56 грн., з яких: 320000,00 грн. сума кредиту поточна, 80000,00 грн. сума кредиту прострочена, 3925,48 грн. - сума процентів поточна, 40057,39 грн. сума процентів прострочена, 493,15 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 5863,03 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 14164,51 грн. пеня.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(далі - Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №49/К-07 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (далі Договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальникові кредитні кошти у сумі 500000,00 грн., в свою чергу Позичальник зобовязався в порядку, передбаченому Договором, повернути кредит зі сплатою 19,5% річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 10.05.2012 (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору виконання Позичальником зобовязань за Договором забезпечується також всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 4.1 Договору визначений порядок повернення суми кредиту шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до Договору).

Згідно з пунктом 4.2 Договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту і до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Нарахування Банком відсотків здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту 9пункт 4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №2068101300338 в Севастопольській філії ТОВ «Укрпромбанк»(МФО 384834).

Договорами про внесення змін та доповнень №1 від 18.03.2008, №2 від 10.10.2008, №3 від 13.10.2009, №4 від 13.10.2009 до Договору були внесені відповідні зміни та доповнення /а.с.14-18/.

Договором про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №49/К-07 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 11.05.2007 /а.с.15/ пункт 4.4 Договору викладений у наступній редакції: сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №2068101300338 в Філії «Кримська регіональна дирекція»ТОВ «Укрпромбанк»(МФО 384834). Сплата позичальником комісії за управління кредитом здійснюється щомісячно в строк до 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №3578290332 в Філії «Кримська регіональна дирекція»ТОВ «Укрпромбанк»(МФО 384834).

Відповідно до змін внесених Договором про внесення змін та доповнень №3 до кредитного договору №49/К-07 на відкриття відновлюваної кредитної лінії від 11.05.2007 /а.с.16/ пунктом 1.1 Договору передбачена щомісячна комісія за управління кредитною лінією (без ПДВ) у розмірі: 2,5% річних.

На виконання умов укладеного договору, Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 500000,00 грн., що підтверджується випискою банку з особового рахунку Позичальника /а.с.32-47/ та меморіальними ордерами /а.с.48-80/.

Однак, як стверджує Позивач, в порушення умов кредитного договору Відповідач свої зобов'язання за договором своєчасно не виконує, а саме, станом на 15.02.2010 заборгованість склала: 464503,56 грн., з яких: 320000,00 грн. сума кредиту поточна, 80000,00 грн. сума кредиту прострочена, 3925,48 грн. - сума процентів поточна, 40057,39 грн. сума процентів прострочена, 493,15 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 5863,03 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 14164,51 грн. пеня.

Згідно з пунктом 6.1.3 Договору Позичальник зобовязаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані відсотки, а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним Договором, у випадках та у порядку передбаченому п. 9.2 Договору.

Відповідно до пункту 9.2 Договору Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного Договору.

Викладені обставини зявилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у звязку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналогічну умову містить і договір №49/К-07 на відкриття відновлюваної кредитної лінії /пункт 4.1/.

Судом встановлено, що позичальником обовязок щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним належними чином не виконувався.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача спрямовано повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів від 04.01.2010 за вих. №3.3 /а.с.29/. Факт отримання даного повідомлення Позичальником підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №749607 від 06.01.2010 /а.с.30/.

Відповідач доказів погашення заборгованості перед Позивачем суду не надав.

Також, Відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків від 11.05.2010 /а.с.118/, відповідно до якого ним визнана заборгованість у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті 320000,00 грн. сума кредиту поточна, 80000,00 грн. сума кредиту прострочена, 3925,48 грн. - сума процентів поточна, 40057,39 грн. сума процентів прострочена, 493,15 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 5863,03 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, обґрунтовані, визнаються відповідачем і підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань Позивач просить суд стягнути з Відповідача 14164,51 грн. пені.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків та/або строків повернення кредиту, визначених цим договором, Позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Проте, Позивачем не враховані положення законодавства, що підлягає застосуванню відносно спірних правовідносин, а саме, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволення у розмірі 10796,77 грн. згідно з розрахунком додатково наданим Позивачем /а.с.115/, а саме, за період з 28.06.2009 по 27.01.2010 пеню за прострочення зобовязання за відсотками у розмірі 2558,41 грн. та за період з 02.03.2009 по 14.02.2010 пеню за прострочення зобовязання за кредитом у сумі 8238,36 грн.

У той же час, вимоги щодо стягнення пені за прострочення зобовязання по сплаті комісії за управління кредитом в розмірі 346,12 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною першою статті 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 ЦК України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Більш того, обовязковість згоди сторін на визначення неустойки (штрафу або пені), у випадку порушення зобовязання, і про необхідність фіксації цієї згоди сторонами саме у відповідному письмовому договорі передбачає стаття 547 ЦК України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд зазначає, що оскільки Договором передбачено нарахування пені лише у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків та/або строків повернення кредиту (пункт 8.1), тобто сторонами не було досягнуто згоди у відповідній письмовій формі щодо встановлення відповідальності у вигляді штрафних санкцій за прострочення сплати комісії за управління кредитом, правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення зобовязання по сплаті комісії за управління кредитом відсутні.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 230, 231, 232 Господарського кодексу України, 525, 526, 625, 629, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 19357325, к/р 32000175001 у НБУ, МФО 321024) суму заборгованості в розмірі 461135,82 грн. (чотириста шістдесят одна тисяча сто тридцять пять грн. 82 коп.), з яких: 320000,00 грн. сума кредиту поточна, 80000,00 грн. сума кредиту прострочена, 3925,48 грн. - сума процентів поточна, 40057,39 грн. сума процентів прострочена, 493,15 грн. сума поточної комісії за управління кредитом, 5863,03 грн. сума простроченої комісії за управління кредитом, 10796,77 грн. пеня, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 4611,35 грн. (чотири тисячі шістсот одинадцять грн. 35 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,28 грн. (двісті тридцять чотири грн. 28 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 18.05.2010.