Ухвала суду № 95792298, 25.03.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1295/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

25 березня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряки Г.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2021 року, позивачка звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 38284 виданий 24.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 630487842 від 30.09.2016 року укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , на загальну суму 35482,34 грн.

Разом з позовною заявою позивачкою було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд зупинити стягнення за виконавчим написом № 38284 виданим 24.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., за виконавчим провадженням № 63807888, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Пирожок Є.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до п. 10 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, щодо визнання виконавчого напису № 38284 виданим 24.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., за виконавчим провадженням № 63807888, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Пирожок Є.В..

З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову, під час розгляду справи поставить позивачку в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.

Судом також враховується той факт, що в даному випадку накладання зупинення стягнення за виконавчим написом забезпечить «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини, та не буде вважатись втручанням зі сторони державного органу у право власності особи.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

2. Зупинити стягнення виконавчим написом № 38284 виданим 24.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., за виконавчим провадженням № 63807888, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Пирожок Є.В.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Д.М. Гандзій