ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
27.04.2010 справа № 5020-12/017 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства «ТД «Пневмо-комплект»,
(вул. Ольжича , 18/22, м. Київ, 04060),
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Арис-Крим” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-б)
про стягнення заборгованості в розмірі 22922,80 грн.,
за участю представників:
позивача –Терещенка А.С., довіреність б/н від 18.12.2009;
відповідача –не з’явився.
11.01.2010 Приватне підприємство «ТД «Пневмо-комплект»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Арис-Крим” про стягнення заборгованості у розмірі 22922,80 грн., з яких: 21230 ,00 грн. –основна заборгованість, 1105,69 грн. –пеня, 424,61 грн. –інфляційні втрати, 161,90 грн. –3 % річних, а також витрати, пов’язані із наймом представника інтересів, у розмірі 2000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати поставленого Позивачем товару за договором поставки №2/6 від 02.06.2009.
04.03.2010 представник позивача надав уточнення до позовної заяви, у якому просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 21 371,46 грн., з яких: 21846,29 грн. –сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції на дату подачі позовної заяви (з урахуванням частково погашеної заборгованості 1500,00 грн.), 130,87 грн. –3 % річних, 894,30 грн. –пеня, а також витрати, пов’язані із наймом представника інтересів, у розмірі 2000,00 грн. /а.с.66-57/.
В судовому засіданні 26.04.2010 представник Позивача надав уточнення до позовної заяви, у якому просить стягнути з Відповідача основну суму заборгованості у розмірі 19230,60 грн. та витрати, пов’язані із наймом представника інтересів, у розмірі 2000,00 грн. /а.с.141/.
Відповідач подав відзив на позов, у якому, станом на 08.04.2010 з позовними вимогами не погодився, вказав на те, що сума заборгованості частково погашена –на 2300,00 грн., й розрахунки Позивача інфляційних втрат, 3 % річних та пені здійснені без урахування часткової оплати /а.с.123-124/.
В судовому засіданні 27.04.2010 представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судове засідання 27.04.2010 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
02.06.2009 між Приватним підприємством «ТД «Пневмо-комплект» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Арис-Крим” (Покупець) укладений договір поставки №2/6 (далі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого Постачальник зобов’язується поставити Покупцю у власність продукцію виробничо-технічного призначення (далі –товар), а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити Постачальнику вартість поставленого товару на умовах, передбачених даним договором /а.с.12/.
Розділом 3 Договору передбачені наступні умови поставки товару: Постачальник зобов’язується поставляти товари у строки та місце, визначені у замовленні Покупцем. Замовлення Покупця на поставку товару обов’язкове для Постачальника; Постачальник не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати отримання Замовлення від Покупця зобов’язаний письмово повідомити останньому підтверджене замовлення із зазначенням строку поставки; Товари, передані Покупцю, є власністю Постачальника до моменту їх продажу кінцевому постачальнику; дата, зазначена Покупцем у видатково-прибутковій накладній на про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником; строк реалізації товару встановлюється протягом 90 календарних днів з дня передачі товару Покупцю (пункти 3.1, 3.2, 3.6, 3.9 Договору).
Ціна Договору та порядок розрахунків визначені сторонами у розділі 6 Договору: загальна сума поставки за цим Договором складається з сум всіх здійснених відвантажень за видатковими накладними за весь період дії Договору; ціна товару визначається на підставі специфікації, прайс-листа Постачальника й може бути змінена за попереднім узгодженням з Покупцем не менш ніж за 5 (п’ять) робочих днів до настання моменту такої зміни; розрахунок за поставлений товар здійснюється по мірі його реалізації; сума коштів, яка підлягає періодичному перерахуванню і складається з сум реалізації товару за період 7 (сім) календарних днів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Постачальника; За результатами кожного місяця Покупець та Постачальник здійснюють звірення взаєморозрахунків, а також залишків товару, які знаходяться на складі Покупця (пункти 6.1 –6.4 Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009. По закінченню строку дії цього Договору та відсутності письмових заперечень від якої-небудь зі сторін до іншої сторони протягом одного календарного місяця стосовно умов даного договору, цей Договір вважається автоматичного пролонгованим на той же строк та на тих самих умовах на наступний календарний рік (пункт 8.1 Договору).
Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний.
На виконання умов Договору 02.06.2009 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару на суму 39 957,90 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000001 від 02.06.2009 /а.с. 16/ та довіреністю №1844 від 02.06.2009, на отримання від Позивача цінностей /а.с. 18/.
07.07.2009 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару на суму 6 98,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000207 від 07.07.2009 /а.с. 17/ та довіреністю №2008 від 07.07.2009, на отримання від Позивача цінностей /а.с. 19/.
Всього поставлено товару на суму 46905,90 грн.
У зв’язку з порушенням Відповідачем умов Договору щодо оплати отриманого товару, Позивачем на адресу першого направлений лист від 09.09.2009 за вих. №9/09, про розірвання договору, повернення не реалізованого товару та оплату за поставлений та реалізований товар /а.с. 21-23/.
18.09.2009 Відповідач повернув Позивачу товар на суму 21675,30 грн., за видатковими накладними №0-0046908, №0-0046264, №0-0046265.
У подальшому Відповідач сплатив Позивачу 4000,00 грн. за реалізований товар.
Визнана Відповідачем сума заборгованості на день звернення Позивача до господарського суду із позовом про її стягнення склала 21230,60 грн., про що свідчить акт звірення взаєморозрахунків, підписаний представниками сторін без зауважень /а.с. 24/.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
З наданих Відповідачем доказів, вбачається, що під час судового розгляду справи ним погашена сума заборгованості у розмірі 2300,00 грн., платіжними дорученнями: №224 від 08.02.2010 на суму 1000,00 грн. /а.с.33/, №409 від 10.03.2010 на суму 300,00 грн. /а.с.112/, №602 від 06.04.2010 на суму 500,00 грн. /129/, №785 від 26.04.2010 на суму 500,00 грн. /а.с.133/.
Таким чином, сума заборгованості договором поставки №2/6 від 02.06.2009 на день прийняття судом рішення у справі складає 18930,60 грн. (21 230,60 грн. –2300,00 грн.).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо стягнення суми основного боргу в частин суми 18930,60 грн.
Також Позивач, з посиланням на договір про надання послуг від 18.12.2009 №18/12/09 /а.с. 60-61/ та виписку з особового рахунку 2600250113801 у АТ «Банк «Таврика», МФО 300788 /а.с.62/, просить стягнути з Відповідача витрати, пов’язані із наймом представника інтересів у судовому процесі, у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України до складу судових витрат, які підлягають розподілу за правилами статті 49 цього Кодексу, віднесені витрати на оплату послуг лише адвокатів, а не будь-яких спеціалістів у сфері юриспруденції.
За таких обставин вимога про стягнення з Відповідача витрат, пов’язаних з наймом представника інтересів у судовому процесі, у розмірі 2000,00 грн., задоволенню не підлягає.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки сума заборгованості у розмірі 2300,00 грн. оплачена Відповідачем після подачі Позивачем позову до господарського суду, державне мито у розмірі 23,00 грн. (1 % від вказаної суми боргу) суд також покладає на Відповідача.
Керуючись статтями 49, 82, 75, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Арис-Крим” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-б, ідентифікаційний код 24870148, р/р 26007047021601 у АКБ «ТАС-Комерцбанк», м. Київ, МФО 300164, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства «ТД «Пневмо-комплект» (вул. Ольжича, 18/22, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код 36470420, р/р 26004380000164 у Київській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) суму заборгованості з основного боргу у розмірі 18930,60 грн. (вісімнадцять тисяч дев’ятьсот тридцять грн. 60 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 212,31 грн. (двісті дванадцять грн. 31 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232,32 грн. (двісті тридцять дві грн. 32 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В інший частині позову відмовити.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 28.04.2010
Судове рішення № 9579177, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 27.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-12/017. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: