Рішення № 9579174, 22.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22.04.2010 справа № 5020-9/026 За позовом Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПФ „Мелодія” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5)

про повернення майна,

суддя Рибіна С.А.

За участю представників:

позивача - Ігнатенко Валерія В’ячеславівна, довіреність №03-15/966 від 16.03.2010;

відповідача - не з’явився;

третьої особи - Ігнатенко Валерія В’ячеславівна, довіреність б/н від 11.01.2010.

Встановив: Севастопольська міська Рада (далі - СМР) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПФ „Мелодія” (далі – ТОВ „ТПФ „Мелодія”), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –ФКМ СМР), про повернення майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач користується приміщенням за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 25 без достатніх підстав, тому зобов’язаний повернути нерухоме майно, доводи та обґрунтування викладені у позові (а.с.2-3).

Ухвалою суду від 25.02.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/026.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресами, зазначеними у позові та у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.45).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з юридичної адреси особи з позначками „за зазначеною адресою не проживає”, „адресат вибув” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (а.с.12-15, 20-22, 39-41).

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представника позивача та третьої особи відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2000 між ТОВ „ТПФ „Мелодія” (Орендар) та Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець), правонаступником якого щодо управління майном комунальної власності є ФКМ СМР, був укладений договір оренди №133-00, предметом якого є оренда вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 25, та які знаходяться на балансі РЕП-3 (балансоутримувач) (далі –Договір) (а.с.8-9).

Відповідно до пункту 5.1. Договору, орендар зобов’язувався при припиненні строку Договору повернути орендодавцю майно у належному стані, не гіршому ніж під час надання його в оренду, з урахуванням зносу.

Згідно пункту 9.1. Договору він діє з 07.03.2000 по 26.12.2006.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому –передачі від 07.03.2000, який підписаний сторонами (а.с.10).

Відповідно до пункту 9.3 Договору його зміна та пролонгація здійснюється за наявністю згоди обох сторін та оформлюється угодою, яка підписується сторонами та є невід’ємною частиною договору оренди. До спливу строку дії Договору, орендар має право звернутися з письмовою заявою про продовження договору. За згодою орендодавця строк договору може бути продовженим на строк, який визначається орендодавцем.

Орендар, який належним чином виконує зобов’язання за договором має переважне право на продовження договору оренди. У випадку припинення або розірвання Договору, орендар зобов’язується у триденний строк передати нерухоме майно за актом орендодавцю (пункти 9.5, 9.6 Договору).

09.01.2007 ФКМ СМР за вих.№45 звернувся до відповідача з вимогою повернути орендоване майно за актом прийму - передачі в строк, встановлений договором оренди (а.с.35).

Однак, об’єкт нерухомого майна відповідачем повернутий не був, акт прийому-передачі майна відповідачем не підписаний.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача як власника майна до суду з вимогою про повернення майна.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 32 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992, контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуального майна), покладається на органи, які за Законом здійснюють державну політику у сфері оренди.

У відповідності з пунктом 2 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради він є виконавчим органом Севастопольської міської Ради по управлінню майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Севастополя. Фонд виступає орендодавцем комунального майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (стаття 283 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пункту 9.4 Договору та пункту 2 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” дія договору оренди припиняється у випадку закінчення строку, на який він був укладений.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди закінчився 26.12.2006.

Листом від 09.01.2007 за вих.№45 ФКМ СМР повідомив відповідача про припинення строку дії договору оренди, та попросив передати майно (а.с.35).

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини другої статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до пункту 1 статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У провадженні господарського суду міста Севастополя знаходились декілька справ, предметом яких були: розірвання договору оренди №300-00 від 07.03.2000, визнання недійсним договору оренди №300-00 від 07.03.2000, зобов’язання повернути орендоване майно за договором оренди №300-00 від 07.03.2000. Рішення по цих справах надані третьою особою для долучення до матеріалів справи (а.с.46-62).

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що договір оренди нерухомого майна №300-00 від 07.03.2000 припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений. В теперішній час орендні відносини між позивачем або третьою особою та відповідачем не існують.

Об’єкт оренди –вбудовані нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 25 - відповідачем не повернутий позивачу або третій особі та використовується ним без достатніх правових підстав.

Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи, що відповідачем після закінчення договору оренди №300-00 від 07.03.2000 об’єкт оренди не повернутий, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Севастопольської міської Ради щодо зобов’язання ТОВ „ТПФ „Мелодія” повернути майно: вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 145,00 м2, розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 25.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ТПФ „Мелодія” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25, ідентифікаційний код 19013620, відомості про рахунки відсутні) повернути Севастопольській міські Раді (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд.3, ідентифікаційний код 24872845) вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 145,00 м2, розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 25.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 27.04.2010.