Рішення № 9579153, 26.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

26.04.2010 справа № 5020-5/058 За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Закритого акціонерного товариства „Торговий центр „Співдружність” (99008, м. Севастополь, площа Повсталих, 4, офіс 300)

про стягнення заборгованості в розмірі 2604,40 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач (ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”) - не з’явився;

Відповідач (ЗАТ „Торговий центр „Співдружність”) - Богатирьова Олена Юріївна, представник, довіреність № 1 від 05.01.2010.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Торговий центр „Співдружність”, про стягнення заборгованості в розмірі 2604,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №231 від 15.07.2003.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази, суд, -

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928.

          Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

15.07.2003 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник), ЗАТ „Торговий центр „Співдружність” (Споживач), укладений Договір №231 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 15.07.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору.

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 15.07.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ЗАТ „Торговий центр „Співдружність” електроенергією, а ЗАТ „Торговий центр „Співдружність” користувався нею і частково оплачував спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику”, слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ЗАТ „Торговий центр „Співдружність” користувався електроенергією на підставі Договору №231 від 15.07.2003 (далі –Договору).

25.06.2005 сторони підписали додаткову угоду до договору про включення нової точки обліку (ресторан „Солнышко”, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Сапун горська, 34).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, встановлено, що Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п.2.2.4 договору, відповідач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії відповідно до умов Додатків „Порядок розрахунків” та „графік зняття показників приладів обліку електричної енергії”.

На підставі п. 2.2.5 відповідач взяв на себе зобов’язання здійснювати оплату по компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача відповідно до Додатку №8 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію відповідача зобов’язаний здійснювати до 15 числа календарного місяця.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок.

Згідно з п. 6.33 Правил, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за №93/6381.

На підставі звітів про витрати електричної енергії та відповідно до вказаної Методики відповідачу за період з травня 2009 року по березень 2010 року виставлені відповідні рахунки за перетікання реактивної електроенергії, які станом на 06.03.2010 не оплачені в повному обсязі, у зв’язку заборгованість відповідача складає 2604,40 грн.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. та інформаційне –технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торговий центр „Співдружність” (99008, м. Севастополь, площа Повсталих, 4, офіс 300, код ЄДРПОУ 01548591, п/р 260033012413 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) заборгованість по реактивної електроенергії в розмірі 2604,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торговий центр „Співдружність” (99008, м. Севастополь, площа Повсталих, 4, офіс 300, код ЄДРПОУ 01548591, п/р 260033012413 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І. В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

27.04.2010