Рішення № 9579065, 06.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

06.04.2010 справа № 5020-9/015 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМСЕЛ” (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 8, кв. 22; 01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 25, кв. 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ Універсал-Сервіс” (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 5)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лагварда. ЛОУ Дизайн і Девелопмент” (м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 17).

про стягнення коштів в розмірі 144980,32 грн.,

суддя Рибіна С. А.

За участю представників:

позивача - не з’явився;

відповідача - не з’явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕМСЕЛ” (далі –ТОВ „ЕМСЕЛ”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ Універсал-Сервіс” (далі –ТОВ „ЮГ Універсал-Сервіс”) про розірвання договору суборенди та стягнення коштів за рахунок сплаченого гарантійного платежу в розмірі 144980,32 грн.

Ухвалою суду від 19.01.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/015.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово надавав заяви про зміну позовних вимог, остаточно просить стягнути з відповідача майно набуте без достатніх правових підстав у сумі 91140,16 грн., сплачених в якості гарантійного платежу за оренду нежитлового приміщення та 53840,16 грн., сплачених для встановлення вітринних частин в приміщенні.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, зміна підстав позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв цю заяву до розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за попереднім договором №U-S-A39-Colins від 12.06.2008.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, письмове обґрунтування заперечень не надав.

Ухвалою суду від 11.03.2010 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Лагварда. ЛОУ Дизайн і Девелопмент”.

Третя особа у судове засідання 06.04.2010 не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, витребувані судом документи не падала, клопотання про відкладення розгляду справи до початку судового засідання від неї не надходило.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.2008 між ТОВ „ЮГ Універсал-Сервіс” від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю „Лагварда. ЛОУ Дизайн і Девелопмент” (Орендар) на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу, та ТОВ „ЕМСЕЛ” укладений попередній договір суборенди №U-S-A39-Colins (далі –Попередній договір) (а.с.13-16).

Згідно пункту 1.1. Попереднього договору та протоколу розбіжностей до Попереднього договору № U-S-A39-Colins від 12.06.2008 (а.с.43-48) сторони домовились про укладання в майбутньому короткострокових договорів суборенди, (далі за текстом - Основні договори) приміщення загальною площею 210,68 м2 на другому поверсі Торгівельно-розважального центру, будівництво якого здійснюється за адресою: м. Севастополь, просп. Ген. Острякова, та зазначеного на плані Будівлі під номером А39, в порядку, строки та на умовах, передбачених цим Договором та діючим законодавством України.

Приміщення, що буде надаватись Суборендарю, буде знаходиться у користуванні Орендаря згідно договору, укладеного Орендарем із Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастополь - Інвестстрой” (Орендодавець) (пункт 1.2 Попереднього договору).

Відповідно до пункту 1.5 Попереднього договору сторони зобов’язуються укласти Основні договори протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації права власності на Приміщення та отримання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно стосовно Приміщення. Протягом зазначеного у цьому пункті терміну Орендар направляє Суборендареві проекти Основних договорів для підписання.

Згідно пункту 2.1 Попереднього договору та протоколу розбіжностей до Попереднього договору № U-S-A39-Colins від 12.06.2008 предмет, а також всі інші істотні умови Основного договору, визначаються Додатком до цього договору (зокрема „Основний договір - 1” та „Основний договір - 2”), а також у тексті цього Договору. Усі додатки до цього Договору є його невід’ємною частиною.

Відповідно до пункту 3.1 Попереднього договору та протоколу розбіжностей до Попереднього договору № U-S-A39-Colins від 12.06.2008 з метою забезпечення виконання Суборендарем зобов’язань, передбачених умовами цього договору, Суборендар протягом п’яти банківських днів з моменту підписання цього Договору повинен надати Орендарю Перший Гарантійний платіж двома частинами: шляхом надання безумовної банківської гарантії, текст та умови якої Суборендар повинен узгодити з Орендарем, на суму 45570,08 грн., у тому числі ПДВ 20% 7595,01 грн., яка повинна діяти до моменту підписання основного договору або підписання нового Попереднього договору, та протягом п’яти банківських днів з моменту підписання цього Договору перераховує на поточний рахунок Орендаря грошові кошти у розмірі 45570,08 грн., у тому числі ПДВ 20% 7595,01 грн., які після укладення Основних договорів використовуються відповідно до умов Основних договорів.

Пунктом 7.8. Додатку №1 до Попереднього договору „Основний договір - 1” та протоколу розбіжностей до Попереднього договору № U-S-A39-Colins від 12.06.2008 передбачено, що сторони домовились, що загальний розмір Гарантійного платежу за даним договором складає 91140,16 грн., в тому числі ПДВ 20% 15190,22 грн.

Відповідно до пункту 4.11 Попереднього договору встановлення вітринних частин в Приміщенні здійснюється за рахунок Суборендаря. Суборендар перераховує на поточний рахунок Орендаря вартість вітринних частин у розмірі 53840.16 грн., у тому числі ПДВ 20% 8973.36 грн. протягом п'яти днів з моменту підписання цього договору.

Згідно пункту 3.4 Договору у разі не укладення Основного договору з вини Орендаря, сума гарантійного платежу підлягає поверненню Орендарем за письмовою вимогою Суборендаря без нарахування будь-яких процентів за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами.

Позивач зобов’язання щодо оплати гарантійного платежу та оплати вартості вітринних частин виконав повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №487 від 02.07.2008, №519 від10.07.2008 та №609 від 15.08.2008 (а.с.49-51).

До попереднього договору додаються і є його невід’ємною частиною:

-          Додаток №1 –„Основний договір - 1”;

-          Додаток №2 –„Основний договір - 2”;

-          Витяг з Плану будівлі (стаття 7 Попереднього договору).

Відповідно до пункту 5.1 Основних договорів –1,2 ці Договори вступають в силу з дня їх підписання уповноваженими представниками сторін, та діють до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, взятих за ними.

За твердженням позивача сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов Попереднього договору від 12.06.2008, Договору суборенди № U-S-АЗ9 - Соlіns/1 та Договору суборенди № U-S-АЗ9 - Соlіns/2, тому ці договори е неукладеними.

Позивач вважає, що відповідач повинен повернути грошові кошти, отримані від позивача, оскільки підстава, на якій вони були набути, відпала.

03.07.2009 за вих.№07/09-2 позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про повернення сплачених коштів за договором, оскільки основні договори укладені не були, об’єктом оренди позивач не користувався (а.с.54-55).

Відповідач на пропозицію позивача відповіді не надав.

Це стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно частини першої та четвертої статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основною договору, друга сторона мас право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Попередній договір суборенди №U-S-A39-Colins укладений сторонами 12.06.2008.

Відповідно до пункту 5.2 Попередньою договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками Сторін та діє до настання однієї з нижчезазначених подій, в залежності від того, яка з них настає раніше:

-          моменту укладення Основних договорів в порядку, передбаченому чинним законодавством України;

-          укладення додаткової угоди про припинення цього Договору: автоматичного розірвання цього Договору:

-          укладення нового Попереднього договору, предмет якого відтворює предмет цього Договору (майбутнє укладення Основних договорів).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1.5 Попереднього договору сторони зобов’язуються укласти Основні договори протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації права власності на Приміщення та отримання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно стосовно Приміщення. Протягом зазначеного у цьому пункті терміну Орендар направляє Суборендареві проекти Основних договорів для підписання.

Чинним законодавством встановлений термін укладення основного договору - один рік з моменту укладення попереднього договору (статті 182 Господарського кодексу України).

У відповідності із пунктом 1.6 Попереднього договору у разі неможливості укладення Основного договору (відсутнє свідоцтво про право власності Приміщення або інші документи , необхідні для укладення Основних договорів) настають наслідки передбачені пунктом 1.4 Договору.

Пунктом 1.4 Попереднього договору встановлено, що якщо згідно з законодавством України зобов’язання за цим Договором щодо укладення Основних договорів не можуть бути виконані у зв’язку зі зміною дати фактичної побудови Приміщення та отримання необхідних документів на нього і, відповідно, виникне неможливість укладення Базового Договору та Основних договорів, Сторони домовились, що за заявою Орендаря (щодо інформування перенесення дати фактичної побудови Приміщення та ін.) не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії нього Договору, Сторони зобов’язуються укласти новий попередній договір на умовах аналогічних цьому Договору.

Заява Орендаря - ТОВ „ЮГ Універсал-Сервіс” щодо інформування про перенесення дати фактичної побудови приміщення та укладення нового попереднього договору до позивача не надходила.

До попереднього договору додаються і є його невід’ємною частиною:

-          Додаток №1 –„Основний договір - 1”;

-          Додаток №2 –„Основний договір - 2”;

-          Витяг з Плану будівлі (стаття 7 Попереднього договору).

Обидва договори хоч і є підписаними сторонами, однак не мають таких істотних умов як дата укладення договорів, вартість орендованого майна, тому не можуть вважатись укладеними в розумінні статті 638 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 3.4 Договору у разі не укладення Основного договору з вини Орендаря, сума гарантійного платежу підлягає поверненню Орендарем за письмовою вимогою Суборендаря без нарахування будь-яких процентів за утримання грошових коштів та користування грошовими коштами.

03.07.2009 за вих.№07/09-2 позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про повернення сплачених коштів за договором оскільки новий попередній договір та основні договори укладені не були, об’єктом оренди позивач не користувався (а.с.54-55).

Відповідачем позивачу гарантійна сума в розмірі 91140,16 грн. на день прийняття рішення суду не повернута. Докази неукладення Основних договорів з вини позивача відсутні.

Оскільки Основні договорів між позивачем та відповідачем не укладені, сума гарантійного платежу позивачу станом на момент вирішення спору не повернута, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 91140,16 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за умовами пункту 4.11 Попереднього договору встановлення вітринних частин в Приміщенні здійснюється за рахунок Суборендаря. Суборендар перераховує на поточний рахунок Орендаря вартість вітринних частин у розмірі 53840.16 грн., у тому числі ПДВ 20% 8973.36 грн. протягом п'яти днів з моменту підписання цього договору. Грошові кошти сплачені позивачем повністю (а.с.50).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи викладене вище, а саме закінчення встановленого Господарським кодексом України строку не укладення основних договорів, відсутність нового Попереднього договору, укладених належним чином Основних договорів, суд визнає вимоги позивача в частині стягнення суми оплати вартості вітринних частин у зв’язку з тим, що підстава, на якій вони були набуті, згодом відпала, такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ Універсал-Сервіс" (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 5, ідентифікаційний код 35598625, п/р 26005310022301 в ФАБ "Південний", МФО 384919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМСЕЛ" (юридична адреса: 01023, м. Київ. вул. Мечнікова, буд. 8. кв. 22, ідентифікаційний код 33785969, п/р 26006000023901 в ЗАТ "ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК", МФО 380441) 146666,12 грн., з яких: заборгованість у розмірі 144980,32 грн., виграти по сплаті державного мита у розмірі 1449,80 грн. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення складено в повному обсязі і підписано 20.04.2010