Рішення № 9579060, 19.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

19.04.2010 справа № 5020-7/042-12/058 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім”

про розірвання договору оренди та стягнення 60810,62 грн.,

за участю представників –не з’явились.

Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (далі - Позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім” (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди нерухомого майна №70-00 від 28.01.2000, укладеного між Позивачем та Відповідачем, стягнення 60810,62 грн., з яких: 55035,30 грн. - заборгованість з орендної плати, 3925,35 грн. –пеня, 1849,97 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо своєчасного та повного внесення орендної плати відповідно до умов договору оренди №70-00 від 28.01.2000 /а.с. 7/.

Заявою від 10.02.2010 /а.с. 17-19/ Прокурор усунув суперечність між ціною позову (57170,78 грн.) та його прохальною частиною /60 810,10 грн./ - просить вважати ціну позову –60810,62 грн., а також вказав на те, що при друкуванні тексту позовної заяви, прокурором було допущено технічну помилку щодо розміру пені, а саме, її частини, яка підлягає сплаті до бюджету за пропорцією 3 % - замість арифметично вірної суми 194,26 грн., була зазначена сума 134,26 грн. /а.с. 17-19/.

          В судовому засіданні 03.03.2010 Позивач надав суду письмове пояснення (№95-Юр від 01.03.2010 /а.с. 33-36/, у якому додатково обґрунтував позовні вимоги.

Прокурор та Позивач без поважних причин явку уповноважених представників в судове засідання 19.04.2010 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання 10.02.2010, 03.03.2010, 18.03.2010, 13.04.2010, 19.04.2010 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

          Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представників учасників судового процесу у дане судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:          

          28.01.2000 між територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діяв Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім” (Орендар) укладений договір оренди №70-00 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування нежитлове приміщення у підвалі будинку, розташованого по вул. В. Морська, 48, у місті Севастополі, загальною площею 95,4 кв.м. /а.с. 7/.

На виконання умов договору 28.01.2000 Позивач передав Відповідачу об’єкт оренди, про що складений акт приймання-передачі орендованого майна /а.с. 9/.

          Строк дії договору визначений сторонами до 28.01.2005 (пункт 9.1 Договору).

На підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 у справі №20-2/041 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім” про спонукання до звільнення незаконно займаних приміщень /а.с. 28-30/, між Позивачем та Відповідачем укладено протокол узгодження змін до Договору від 28.12.2007 /а.с. 11-12/, пунктом 9.1 протоколу строк Договору продовжено до 28.01.2010.

За умовою пункту 3.1 Протоколу узгодження розмір плати визначається відповідно до Рішення Севастопольської міської ради №1617 від 13.03.2007 та складає 8818,50 грн. на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки –15% від вартості орендованого об’єкта відповідної незалежної оцінки майна, яке передається в оренду, станом на 20.01.2000. Розмір орендної плати на місяць складає 1465,07 грн. (із застосуванням індексів інфляції станом на квітень 2007 року) й перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю. Розрахунок розміру орендної плати здійснюється Орендарем самостійно. Орендодавець рахунки по орендній платі не виставляє /а.с. 11/.

Як зазначив Позивач, зобов’язання щодо внесення орендної плати Відповідач виконував неналежним чином, у зв’язку з чим за період з 01.04.2007 по 31.10.2009 заборгованість останнього склала 55035,30 грн.

Дана обставина обумовила звернення Позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов’язків Відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 55035,30 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 3925,35 грн.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтями 230 Господарського кодексу України та 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що в разі несвоєчасного або неповному внесенні орендної плати орендар сплачує пеню від суми заборгованості, розраховану відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за період з 01.10.2008 по 21.03.2009 у розмірі 3 925,35 грн.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені /а.с. 14, оборотна сторінка/ за період 01.10.2008 –31.03.2009 суд визнає його вірним, а вимогу про стягнення пені у розмірі 3925,35 грн. –такою, що підлягає задоволенню повністю.

Поряд з основною сумою заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача й 3 % річних у розмірі 1 849,97 грн.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних /а.с. 14, оборотна сторінка, - а.с.15/ за період 01.04.2007 –31.10.2009 суд визнає його вірним, а вимогу про стягнення 3 % річних у розмірі 1 849,97 грн. –такою, що підлягає задоволенню повністю.

У зв’язку з неналежним виконанням протягом тривалого часу умов договору оренди №70-00 від 28.01.2000 Позивачем заявлені вимоги про розірвання вказаного договору та зобов’язання Відповідача повернути (звільнити) приміщення, що є об’єктом оренди.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з наведеними нормами чинного законодавства, що регулюють орендні правовідносини та положеннями Договору, Відповідачем зобов’язання за останнім протягом тривалого часу не виконуються, що є істотним порушенням умов Договору.

                    Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Проте, як зазначалось вище, строк дії договору продовжений до 28.01.2010, тобто на день вирішення спору Договір втратив чинність, у зв’язку з чим вимога про розірвання Договору задоволенню не підлягає.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України, надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Відповідно до пункту 6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 №02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності", державні та комунальні підприємства мають право звертатися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів передбачене примусове виконання обов’язку в натурі.

З наведеною нормою кореспондує стаття 20 Господарського кодексу України, частина друга якої також відносить до способів захисту прав і законних інтересів господарюючих суб’єктів присудження до виконання обов’язку в натурі.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 9.6 Договору встановлено - у випадку припинення договору або його розірвання, орендар зобов’язується у триденний строк передати майно по акту орендарю.

З огляду на наведені положення чинного законодавства України та Договору оренди №70-00 від 28.01.2000 вимога про зобов’язання Відповідача повернути (звільнити) орендоване майно - вбудовані не житлові приміщення по вул. вул. В. Морська, 48/1, у місті Севастополі, загальною площею 95,40 кв.м., є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенню позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню до державного бюджету з Відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 650,61 грн., у тому числі: 608,11 грн. - за майновою вимогою, 42,50 грн. – за одну задоволену немайнову вимогу з двох заявлених, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157,33 грн. (за дві задоволені вимоги з трьох заявлених).

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім” (вул. В. Морська, 48/1, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20682007, р/р №26006301335455 у Філії «Відділення Промінвестбанку»у м. Севастополі, МФО 324515, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) заборгованість у розмірі 60810,62 грн. (шістдесят тисяч вісімсот десять грн. 62 коп.):

- заборгованість по орендній платі у розмірі 55035,30 грн., з яких: 52 652,04 грн.; - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 22080400; 2 383,26 грн. - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 50110007;

- пеня у розмірі 3 925,35 грн., з яких: 3 731,09 грн. - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 22080400; 194,26 грн. - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ УДК у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 50110007;

- 3% річних у розмірі 1 849,97 грн., з яких: 1 761,78 грн. - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 22080400; 88,19 грн. - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 23895637, код платежу 50110007.

          3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім” (вул. В. Морська, 48/1, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20682007, р/р №26006301335455 у Філії «Відділення Промінвестбанку»у м. Севастополі, МФО 324515) протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повернути (звільнити) Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) орендоване за договором оренди №70-00 від 28.01.2000 майно - вбудовані не житлові приміщення по вул. Велика Морська, 48/1, у місті Севастополі, загальною площею 95,40 кв.м., шляхом складання та підписання акта приймання-передачі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім” (вул. В. Морська, 48/1, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20682007, р/р №26006301335455 у Філії «Відділення Промінвестбанку»у м. Севастополі, МФО 324515, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Державного бюджету України (одержувач –державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р №31113095700007, банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 650,61 грн. (шістьсот п’ятдесят грн. 61 коп.).

          5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійський аптечний дім” (вул. В. Морська, 48/1, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20682007, р/р №26006301335455 у Філії «Відділення Промінвестбанку»у м. Севастополі, МФО 324515, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р 31216259700007, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 157,33 грн. (сто п’ятдесят сім грн. 33 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

          6. В іншій частині позову відмовити.

Суддя           І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 21.04.2010