Рішення № 9579050, 19.04.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

19.04.2010 справа № 5020-11/063 За позовом:           Відкритого акціонерного товариства „Мусон”

          (вул.Вакуленчука, 29, м. Севастополь, 99053)

до:           Приватного підприємства „Віва-трейд”

          (вул.Шевченка, буд.56, кв.22, м. Севастополь, 99021)

про           стягнення 23304,81 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Єфремова Л.О., довіреність № 11074/159 від 03.07.2008, ВАТ „Мусон”;

відповідача - не з’явився, ПП „Віва-трейд”.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Мусон” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Віва-трейд” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 23304,81 грн., з яких основна заборгованість –21848,49 грн., пеня –808,77 грн., збитки від інфляції - 528,83 грн., 3% річних -118,72 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо внесення орендної плати за договором № 818-А від 01.04.2009.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.03.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/063.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33), за адресою, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 28).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 між викритим акціонерним товариством „Мусон” (Орендодавець) та приватним підприємством „Віва-трейд” (Орендар) було укладено Договір №818-А про оренду приміщень, відшкодування витрат та надання послуг (далі - Договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до розділу 1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення в корп.№64, загальною площею 182,79 кв.м., асфальтобетонний майданчик площею 32,0 кв.м., майно, яке розташоване у не житловому приміщенні та є його невід’ємною частиною, перелік вказаного майна зазначений в акті приймання-передачі.

Орендна плата складає 3665,01 грн. на місяць, та підлягає щомісячній індексації (пункти 2.1-2.2 Договору). Інші витрати по забезпеченню функціонування об’єкта оренди визначаються у Додатку №3 до Договору.

Відповідно до 8.1 Договору він діє з 01.04.2009 по 31.03.2010.

За твердженням позивача, відповідачем орендна плата та плата за інші послуги за Договором сплачувалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з жовтня 2009 по 01.03.2010 у розмірі 21848,49 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.5 Договору орендна плата повинна сплачуватися відповідачем на розрахунковий рахунок позивача у банку щомісячно до 25 числа поточного місяця

Згідно з пунктом 2.11 Договору оплата інших послуг за договором повинна здійснюватися відповідачем до 10 числа місяця, наступних за звітнім.

Докази оплати відповідачем заборгованості з орендної плати у розмірі 18667,81 грн. за період з 01.01.2009 по 28.02.2010, а також за послуги з обслуговування комунікацій та внутрівідомчих кабельних мереж електрозв’язку у розмірі 3180,68 грн. за період з 01.10.2009 по 31.01.2010 відсутні.

За таких обставин, суд визнає позовні вимоги про стягнення вказаної суми основної заборгованості за Договором обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.2 Договору за порушення строків сплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня за кожним рахунком відповідно, у розмірі 808,77 грн. за період з 26.10.2009 по 01.03.2010.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за Договором за кожним рахунком окремо, за період з жовтня 2009 по січень 2010 року включно у розмірі 528,83 грн. та 3% річних за той же період у розмірі 118,72 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Проте розрахунок збитків від інфляції, здійснений позивачем, на думку суду має певні недоліки, у зв’язку з наступним. Відповідно до Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

З урахуванням викладеного, оскільки строк оплати за рахунком № 148 від 11.01.2010 сплинув 26.01.2010 нарахування збитків від інфляції за даним рахунком за січень 2010 року не є правомірним. Аналогічно підлягає перерозрахунку сума збитків від інфляції за іншими рахунками:

Дата, № рахункуПеріод заборгованостіПеріод нарахування збитків від інфляціїСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу (грн.)Сума боргу з врахуванням індексу інфляції (грн.)

№ 4900 від 12.10.200925.10.2009-31.01.2010листопад 2009 - січень 20103162.571.038120.183282.75

№ 5485 від 16.11.200925.11.2009-31.01.2010грудень 2009 - січень 20103810.061.027102.873912.93

№ 6012 від 08.12.200925.12.2009 - 31.01.2010січень 20103851.961.01869.343921.30

№ 5208 від 27.10.200910.11.2009 - 31.01.2010листопад 2009 - січень 20101309.191.03849.751358.94

№ 5783 від 26.11.200910.12.2009 - 31.01.2010грудень 2009 - січень 20101164.261.02731.441195.70

Всього: 373,58 Таким чином, позовні вимоги у частини стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню у розмірі 373,58 грн. Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Віва-трейд” (99021, м. Севастополь, вул.Шевченка, буд.56, кв.22, код ЄДРПОУ 34717947, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (99053, м. Севастополь, вул.Вакуленчука, 29, код ЄДРПОУ 14314707, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 21848,49 грн., пеню у розмірі 808,77 грн., збитки від інфляції у розмірі 373,58 грн., 3% річних у розмірі 118,72 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 231,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                             В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 21.04.2010.