Вирок № 95789891, 24.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11017/20

Провадження № 1-кп/219/624/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Овчаренка О.Ф.

захисника Подлуцького А.М.

та обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмут матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020050150001546 від 28 вересня 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кирпичне Жлобинського району Гомельської області Білорусі, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2020 року, приблизно з 10 години 00 хвилин, більш точний час не встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_2 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де в приміщенні кухонної кімнати, розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_1 . В ході вживання спиртних напоїв, приблизно о 20 годині 10 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт на грунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході сварки, 27 вересня 2020 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 з мотивів помсти за образливі слова, затаївши образу на ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, підійшов на відстань витягнутої руки до ОСОБА_2 , який в той час стояв у кухонній кімнаті навпроти нього, та взяв до правої руки кухонний ніж, яким наніс один удар в область грудної клітини ОСОБА_2 зліва, внаслідок чого останній отримав колото-різану проникаючу рану лівої половини грудної клітини та відкритий перелам 4 ребра зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що 27 вересня 2020 року він разом з зі знайомим ОСОБА_2 займався пошуками металу за запрошенням останнього. Знайдений метал вони здали, отримавши за нього 150 грн, на які придбали самогон. Ввечері вони випили придбаний ними самогон вдома у ОСОБА_2 на кухні втрьох, з ними ще вживав самогон квартирант потерпілого ОСОБА_3 . Приблизно о 21 годині 00 хвилин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт і ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 по обличчю, після чого конфлікт закінчився і ОСОБА_3 пішов до зальної кімнати де ліг на диван, а вони продовжили вживати самогон. Через деякий час ОСОБА_2 почав висувати обвинуваченому якісь претензії щодо дружини ОСОБА_1 , а потім вдарив його двічі кулаком у лівий бік обличчя, від чого обвинувачений упав на спину, вдарившись ліктями. Після цього потерпілий відвернувся, а коли повернувся обличчям, то тримав у правій руці кухонний ніж, яким знизу намагався нанести удар обвинуваченому, який в цей час вже піднявся на ноги та схопив праву руку потерпілого, у якій знаходився ніж, вивернув її так, що потерпілий кинув ножа на стіл за спиною обвинуваченого. Але потерпілий не зупинився, лівою рукою схопив обвинуваченого за одяг, а правою почав наносити удари в його обличчя, тож ОСОБА_1 , захищаючись, правою рукою схопив ніж зі столу та заніс його над лівим плечем потерпілого, при цьому він не мав наміру завдавати шкоди потерпілому, а лише хотів щоб той зупинився і відпустив його. Проте, потерпілий своєю лівою рукою натиснув на праву руку ОСОБА_1 і ніж увійшов у ліве плече потерпілого в районі ключиці напрямком зверху вниз. Після того як побачив кров обвинувачений злякався та побіг додому. У скоєному розкаюється, оскільки не хотів завдавати шкоди потерпілому, а лише захищався від нього. Просив суворо не карати, бо має дружину та дітей, які потребують його допомоги.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина повністю підтверджується іншими доказами, а саме показаннями потерпілого та свідка.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що дату він не пам`ятає, але восени 2020 року з ранку почали вживати горілку з ОСОБА_1 вдома у потерпілого. Приблизно о 19 годині 00 хвилин у них виник словесний конфлікт, який переріс у бійку та потерпілий наніс 2-3 удари кулаком в обличчя обвинуваченого, який також намагався нанести удари потерпілому, але не зміг. Від завданих обвинуваченому ударів він упав на підлогу, потерпілий одвернувся до пічки, а коли повернувся побачив як ОСОБА_1 наносить йому удар кухонним ножем в лівий бік грудної клітини. Після цього обвинувачений злякався та втік, а потерпілий витягнув ніж і викликав швидку допомогу. Під час вказаних подій у квартирі знаходився квартирант потерпілого ОСОБА_3 , але він перебував в зальній кімнаті та алкогольні напої з ними не вживав, через що потерпілий до конфлікту з обвинуваченим також наніс йому два удари по обличчю, оскільки ОСОБА_3 відмовлявся вживати алкоголь з ними. Також потерпілий зауважив, що під час конфлікту ніж до рук не брав і не погрожував ним потерпілому. Під час нанесення удару ОСОБА_1 нічого не казав. Зауважив, що претензій до обвинуваченого не має, просив суворо не карати.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що у вересні 2020 року він проживав вдома у ОСОБА_2 . Точну дату він не пам`ятає, але вранці він посварився з ОСОБА_2 через те, що свідок відмовився вживати алкогольні напої з потерпілим та обвинуваченим, який приніс пляшку горілки та яку вони вдвох випили. О 14 годині потерпілий з обвинуваченим пішли до м. Соледар, повернулись близько 19 години 30 хвилин та продовжили вживати спиртні напої на кухні квартири ОСОБА_2 , а свідок в цей час працював за комп`ютером в зальній кімнаті. Під час вживання алкогольних напоїв у ОСОБА_2 з ОСОБА_1 виник конфлікт, коли свідок забіг до кухні, то побачив як ОСОБА_2 б`є кулаками ОСОБА_1 , який лежить на підлозі. Свідок розборонив їх, при цьому ОСОБА_2 наніс і йому декілька ударів по обличчю, після чого він повернувся до комп`ютера, а потерпілий з обвинуваченим продовжили вживати спиртні напої на кухні. Приблизно о 20 годині 00 хвилин свідок почув як ОСОБА_2 кричить, що ОСОБА_1 його зарізав, коли ОСОБА_3 зайшов до кухні, то побачив в плечі ОСОБА_2 ніж, якій останній витягнув, а свідок поклав потерпілого на ліжко та викликав швидку допомогу. ОСОБА_1 при цьому вже не було, до того ж свідок пояснив, що не чув щоб останній просив забрати ніж у ОСОБА_2 .

Окрім часткового визнання обвинуваченим своєї вини, та показань потерпілого і свідка, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину при описаних у вироку обставинах знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 27 вересня 2020 року з доданою до нього фототаблицею в присутності понятих та за письмовою згодою ОСОБА_2 , оглянуто одноповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де виявлено плями речовини бурого кольору в приміщенні кухні, зокрема на підлозі те печі, крім того, в приміщенні кухні виявлено та вилучено лезо та руків`я ножа, шість фрагментів, схожих на вставки з руків`я ножа, а також пластикову пляшку об`ємом 0,5 л, три склянки, змиви речовин бурого кольору з пічки та підлоги. В ході проведення огляду заяв, клопотань та зауважень від учасників не надійшло. Викладені у протоколі огляду місця події обставини зафіксовано на відеозапису, який переглянуто під час розгляду справи (а.с. 69-77).

В ході проведення слідчого експерименту 21 жовтня 2020 року, який зафіксовано протоколом з доданими до нього фототаблицею та відеозаписом, переглянутим у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_2 в присутності двох понятих та за участю статиста розповів про події, що сталися 27 вересня 2020 року в його квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , зазначивши та показавши механізм нанесення йому тілесного ушкодження ОСОБА_1 , а саме, що після нанесення ним в ході конфлікту декількох ударів ОСОБА_1 по обличчю, останній схопив кухонний ніж у праву руку і наніс ним один удар в область груді потерпілого з лівого боку. При цьому згідно фото таблиці та відеозапису вбачається, що потерпілий показує, що удар ножем обвинувачений наніс йому в область серця (а.с. 115-121).

В ході досудового розслідування за участю підозрюваного ОСОБА_1 також було проведено слідчий експеримент 30 жовтня 2020 року, який зафіксовано протоколом, фототаблицею та відеозаписом, переглянутим в судовому засіданні. Обвинувачений також ґрунтовно і послідовно повідомив про обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , зазначивши, що 27 вересня 2020 року близько 20 години 00 хвилин вони вживали алкогольні напої на кухні в квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час вживання алкогольних напоїв у них виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 наніс йому удар, від чого обвинувачений впав на підлогу, поки він підіймався ОСОБА_2 одвернувся, а коли повернувся до ОСОБА_1 , то тримав у руці кухонний ніж, яким намагався нанести удари обвинуваченому. ОСОБА_1 схопив руку потерпілого, в якій знаходився ніж, вивернув її і ОСОБА_2 кинув ніж на стіл, після чого почав наносити удари кулаком по обличчю ОСОБА_1 , через що останній схопив у праву руку ніж та намагався зупинити побої, але потерпілий махнув лівою рукою і зачепив руку обвинуваченого з ножем, в результаті чого ніж увійшов у плече ОСОБА_2 в районі ключиці зверху вниз (а.с. 122-129).

Згідно висновку судово-медичного експерта № 243 від 01 жовтня 2020 року при огляді громадянина ОСОБА_1 були виявлені садно в проекції лівого ліктьового суглоба по зовнішній поверхні, садно в проекції лівої вилиці, синець на верхньому віці лівого ока з переходом на внутрішній кут утворилися не менше ніж від трьох контактів тупими предметами або з тупими предметами з шорсткою поверхнею при ковзанні, що могло статись при нанесенні ударів кулаками, та які потребують для одужання строк не більш 6 діб, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (згідно п. 1.5, п. 1.5.2, п. 2.3, п. 2.3.2б, п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року) (а.с. 107).

З висновку судово-медичної експертизи № 274-М від 04 листопада 2020 року вбачається, що на підставі вивчення представлених меддокументів громадянина ОСОБА_2 , матеріалів кримінального провадження і у відповідь на поставлені питання, експерт дійшов наступних висновків: вказані в меддокументах: «Колото-різана рана грудної клітки зліва. Відкритий перелом 4-го ребра зліва. Лівобічний малий гемопневмоторакс» утворилися від дії плоского колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж, можливо у строк та при обставинах, зазначених в постанові та як небезпечні для життя, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень (згідно п. 1.5, п. 2.1.1а, п. 2.1.2, п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року). Показання, дані потерпілим ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 21 жовтня 2020 року, не суперечать локалізації, кількості та механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у останнього. Показання, дані підозрюваним ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 30 жовтня 2020 року, не суперечать кількості та механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_2 , але не відповідають локалізації – підозрюваний вказав, що «…наніс удар ножем…у ключицю…». Слід зауважити, що більш детально говорити про механізм та спосіб нанесення проникаючої колото-різаної рани грудної клітки не є можливим, у зв`язку з відсутністю опису рани та ранового каналу у наданих меддокументах (напрямок рани, характер її стінок та кінців; хід та напрямок ранового каналу) (а.с. 146-147).

З висновку експерта № 860 від 02 листопада 2020 року вбачається, що при дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена група В з ізомаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 168-170).

Згідно висновку експерта № 860/1 від 02 листопада 2020 року кров потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 149-150).

Згідно висновку експерта № 860/2 від 02 листопада 2020 року в змивах, вилучених з пічки (об`єкт № 1) та з підлоги (об`єкт № 2), у тому числі в контрольному змиві з предмета-носія, наданого до об`єкта № 2, знайдена кров. Встановлено, що кров об`єктів № 1, 2 та в контрольному змиві з предмета-носія, наданого до об`єкта № 2, - це кров людини. При серологічному дослідженні об`єктів №№ 1, 2, контрольного змиву з предмета-носія, наданого до об`єкта № 2, виявлений антиген Н, а в об`єктах №№ 1, 2 – ще й ізомаглютиніни анти-А і анти-В, що свідчить про утворення всіх вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізомаглютенінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки сліди об`єктів №№ 1, 2 і контрольного змиву з предметі-носія, наданого до об`єкта № 2, могли бути утвореними за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізомаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_2 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи, або за рахунок крові інших осіб з такою ж самою групою крові. Оскільки в слідах об`єктів №№ 1, 2 і в контрольному змиві з предмета-носія, наданого до об`єкта № 2, не був виявлений антиген В, який є групоспецифічним для крові підозрюваного ОСОБА_1 , тому даних про присутність його крові в цих слідах не отримано (а.с. 152-155).

З висновку експерта № 860/3 від 03 листопада 2020 року вбачається, що в слідах на джинсових штанах потерпілого ОСОБА_2 (об`єкти №№ 1-11), в слідах на його трусах (об`єкти №№ 12, 13), в слідах на двох його шкарпетках (об`єкти №№ 14, 15) знайдена кров. Встановлено, що кров об`єктів №№ 1-15 – це кров людини. При серологічному дослідженні об`єктів №№ 1-15, в них виявлений антиген Н, а в об`єктах №№ 1-7, 10, 12, 13 – ще й ізомаглютиніни анти-А і анти-В, що не виключає можливості утворення всіх вказаних слідів за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізомаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки сліди об`єктів №№ 1-15 могли бути утвореними за рахунок крові особи (осіб) з групою крові 0 з ізомаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення їх за рахунок крові потерпілого ОСОБА_2 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи, або за рахунок крові інших осіб з такою ж самою групою крові. Оскільки в слідах об`єктів №№ 1-15 не був виявлений антиген В, який є групоспецифічним для крові підозрюваного ОСОБА_1 , тому даних про присутність його крові в цих слідах не отримано (а.с. 157-161).

Згідно висновку експерта № 860/4 від 17 листопада 2020 року на штанах чоловічих (об`єкт № 22) знайдена кров людини, на куртці чоловічій (об`єкти №№ 3, 4, 13, 15) знайдена кров, видова належність якої не встановлена. В решті об`єктів на куртці (об`єкти №№ 1, 2, 5-12, 14, 16, 17), в решті об`єктів на штанах (об`єкти №№ 18-21, 23-29), на ремені (об`єкти №№ 30-32) та на футболці (об`єкти №№ 33-47) кров не знайдена. При серологічному дослідженні крові в сліді на штанах чоловічих (об`єкт № 22) виявлені антигени В і Н ізосеролочічної системи АВ0, що не виключає можливість походження сліду крові у зазначеному об`єкті від особи (осіб) групи крові В з ізомаглютеніном анти-А та супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0. Також не виключена можливість суміші крові у зазначеному сліді від осіб, груповим характеристикам крові яких властиві виявлені антигени, а саме: від особи (осіб) з групою крові В з ізомаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н (або без нього) та від особи (осіб) з групою крові 0 з ізомаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи отримані результати дослідження та групоприналежність крові підозрюваного ОСОБА_1 , а саме те, що в сліді крові на штанах чоловічих (об`єкт № 22) виявлені антигени В і Н, які є групоспецифічними для його крові, не виключена можливість походження зазначеного сліду за рахунок крові підозрюваного або іншої особи, груповим характеристикам крові якої властиві виявлені антигени. Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_2 , а саме те, що в сліді крові на штанах чоловічих (об`єкт № 22), окрім антигену Н, який є основним групоспецифічним антигеном його крові, в ньому виявлений ще антиген В, який йому не властивий, присутність крові потерпілого ОСОБА_2 у вказаному сліді можлива лише в якості домішки до крові іншої особи (осіб) з виявленими груповими антигенами (а.с. 163-166).

Згідно висновку експерта № 787 від 16 листопада 2020 року експертизи речових доказів на поверхні предмету, схожого на клинок ножа (об`єкти №№ 1, 2), предмета, схожого на руків`я ножа (об`єкт № 3), що були надані на дослідження, встановлена наявність крові та визначений білок людини. На поверхні шести предметів, схожих на вставки з руків`я ножа (об`єкти №№ 4-9) наявність крові не встановлено. В об`єктах №№ 1-9 клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. Статева належність крові не визначена через недостатню кількість придатних для дослідження її формених елементів. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген Н ізосерологічною системи АВ0. Враховуючи отримані результати досліджень та групові характеристики крові осіб, що проходять по даному кримінальному провадженню, не виключається можливість походження слідів крові на поверхні предмету схожого на клинок ножа (об`єкти №№ 1, 2), предмету, схожого на руків`я ножа (об`єкт № 3), від особи (осіб) з групою крові 0 з ізомаглютенінами анти-А і анти-В ізосеорологічної системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_4 . Даних про походження слідів крові в об`єктах №№ 1-3 від підозрюваного ОСОБА_5 не отримано (а.с. 171-175).

З висновку експерта № 2/5-382 від 27 жовтня 2020 року за результатами судової дактилоскопічної експертизи вбачається, що на об`єктах дослідження: на прозорих склянках, вилучених під час огляду місця події 27 вересня 2020 року за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, ст. Сіль, ВЧД-2, виявлені сліди папілярних ліній, які для зручності подальшого дослідження і з метою збереження були відкопійовані на відрізки липких стрічок під №№ 1-3. На об`єктах дослідження: пластиковій пляшці об`ємом 0,5 л та прозорій чарці, вилучених під час огляду місця події 27 вересня 2020 року за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, ст. Сіль, ВЧД-2, слідів папілярних ліній не виявлено. Слід пальця руки розмірами 13х21 мм на відрізку липкої стрічки під № 1 та група слідів папілярних ліній розмірами 45х17 мм на відрізку липкої стрічки під № 2, відкопійовані з поверхні першої склянки; група слідів папілярних ліній розмірами 47х45 мм на відрізку липкої стрічки під № 3, відкопійована з поверхні другої склянки, вилучені 27 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , для ідентифікації особи не придатні. Питання «Якщо так, чи могли вони бути залишені підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потерпілим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або іншою людиною?» не вирішувалось, слідів папілярних ліній, придатних для ідентифікації особи не виявлено (а.с. 132-145).

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає необхідним зазначити, що органами досудового розслідування досудове розслідування проведено всебічно, повно і об`єктивно, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства і дана відповідна і вірна оцінка кваліфікації діям обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілого, свідка, протокол огляду місця події, протоколи проведення слідчого експерименту за участю потерпілого та підозрюваного, висновки судово-імунологічних та дактилоскопічних експертиз, а також висновки судово-медичних експертиз, згідно яких отримані потерпілим ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які він вказував при проведенні слідчого експерименту за його участі, суд приходить до висновку, що показання потерпілого в частині механізму нанесення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з висновками експертиз.

Одночасно суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого, що він не мав наміру наносити удар ножем потерпілому, а намагався зупинити нанесення йому потерпілим ударів кулаком та з цією метою схопив ніж, який тримав вертикально лезом вниз, а удар ножем потерпілому було завдано через те, що ОСОБА_2 сам натиснув на руку ОСОБА_1 , у якій знаходився ніж, оскільки такі показанні не узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом, та суперечать локалізації тілесного ушкодження, що підтверджується зокрема і висновком судово-медичної експертизи № 274-М від 04 листопада 2020 року.

Таким чином, аналіз досліджених судом доказів по справі в їх сукупності, переконує суд у тому, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є не правдивими. Тому до уваги такі свідчення суд не приймає, розцінюючи їх як спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 121 КК України, так як він спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, мешкає разом зі співмешканкою та дітьми, періодично вживає алкогольні напої, за характером запальний, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 95-100). При цьому суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого, що він є батьком неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цих фактів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд вважає щире каяття, оскільки обвинувачений, не дивлячись на часткове визнання своє вини, все ж таки своєю поведінкою довів, що шкодує про скоєний злочин.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому судом враховується висновок органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, викладений у досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, відповідно до якого ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як високий, тож, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Враховуючи зазначене, орган пробації вважає, що виконання покарання в громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень, спрямованих на досягнення позитивних змін у поведінці суб`єкта пробації шляхом розвитку навичок конструктивного та критичного мислення, формування навичок рефлексії сприяння розвитку співпраці у взаєминах з оточенням та соціально прийнятних норм поведінки; сприяння працевлаштуванню (а.с. 47-49).

Виходячи з обставин справи та враховуючи принцип верховенства права, практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання, позиції потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, суд вважає можливим призначити йому покарання у межах строку, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, з урахуванням вимог ст. 65 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2020 року (справи №№ 219/9022/20, 219/9024/20, 219/9030/20), на вилучені речі та предмети.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 1 ст. 126 КК України, судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 2/5-382 від 27 жовтня 2020 року в сумі 1 634,50 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» на суму 11 717,17 грн у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від даного кримінального правопорушення підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 , так як сума позову визнана останнім, його вина у вчиненні ним злочину і завданні його діями тілесних ушкоджень потерпілому доведена у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_1 , зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28 вересня 2020 року до 23 березня 2021 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дати винесення вироку – 24 березня 2021 року.

До набрання вироком законної сили продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід – тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2020 року (справа № 219/9022/20, провадження № 1-кс/219/1966/20), на: пластикову пляшку об`ємом 0,5л; предмет, схожий на клинок ножа з плямами речовини бурого кольору; предмет, схожий на руків`я ножа; шість предметів, схожих на вставки руків`я ножа; 3 скляні чарки, які перебувають у володінні гр. ОСОБА_2 , та були виявлені та вилучені в ході проведення огляду у період з 23 години 27 хвилин 27 вересня 2020 року до 00 години 40 хвилин 28 вересня 2020 року, за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Соледар, ст. Сіль, ВЧД-2.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2020 року (справа № 219/9024/20, провадження № 1-кс/219/1967/20), на: джинсові штани синього кольору, на яких маються плями речовини бурого кольору та труси чоловічі синього кольору, на яких маються плями речовини бурого кольору та шкарпетки чоловічі червоно-чорного кольору, які перебувають у володінні гр. ОСОБА_2 , та були вилучені в ході проведення огляду 28 вересня 2020 у період з 09 години 40 хвилин до 09 години 55 хвилин.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2020 року (справа № 219/9030/20, провадження № 1-кс/219/1969/20), на: речі, вилучені під час обшуку у затриманої особи 28 вересня 2020 року, а саме: джинсові брюки синього кольору із поясом чорного кольору, футболка зеленого кольору, куртка чорного кольору, які поміщено до картонної коробки, яку опечатано, чоботи коричневого кольору, які поміщено до спец пакету INZ4013248, сумочка чорного кольору із ксерокопіями та зв`язкою ключів, поміщена до спец пакету 7027076, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Речові докази, а саме:

-пластикову пляшку об`ємом 0,5л; предмет, схожий на клинок ножа з плямами речовини бурого кольору; предмет, схожий на руків`я ножа; шість предметів, схожих на вставки руків`я ножа; 3 скляні чарки, які зберігаються в камері схову речових доказів Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області за квитанцією № 028739, – знищити;

-джинсові штани синього кольору, на яких маються плями речовини бурого кольору та труси чоловічі синього кольору, на яких маються плями речовини бурого кольору та шкарпетки чоловічі червоно-чорного кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області за квитанцією № 028738, – повернути законному володільцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-джинсові брюки синього кольору із поясом чорного кольору, футболка зеленого кольору, куртка чорного ко льору, чоботи коричневого кольору, сумочка чорного кольору із ксерокопіями та зв`язкою ключів, які зберігаються в камері схову речових доказів Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області за квитанцією № 028740, – повернути законному володільцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати по справі за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 2/5-382 від 27 жовтня 2020 року у в сумі 1 634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кирпичне Жлобинського району Гомельської області Білорусь, на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» (р/р UA288201720344370012000034854 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 01990217) витрати за лікування потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 11 717 (одинадцять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 17 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.С. Конопленко