Рішення № 9578113, 14.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2010 р. Справа № 15/50-10-1453 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача – Кириченко А.О.,

від відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Миргородської міської ради Полтавської області до Приватного підприємства „Утес-Ов” про розірвання договору на право користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Миргородська міська рада Полтавської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Утес-Ов” про розірвання договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 22.10.2008 р. № 6771, посилаючись на наступне.

22 жовтня 2008 року між Миргородською міською радою та Приватним підприємством „Утес-Ов” відповідно до рішення Миргородської міської ради від 10 жовтня 2008 року „Про укладення договору суперфіцій з приватним підприємством „Утес-Ов” був укладений договір на право користування земельною ділянкою № 6771, яка знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Українська, 58-е, для забудови.

20 лютого 2009 року у зв'язку з необхідністю індексувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01 січня 2009 року за 2008 рік на коефіцієнт індексації 1,152 відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2009 року № 783, між позивачем та відповідачем був укладений договір про внесення змін до договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. 22 жовтня 2008 року, реєстр. № 6771.

Проте, як зазначає позивач, у зв'язку з невиконанням суперфіціарієм умов вказаних договорів і несплатою коштів за землекористування 17 липня 2009 року Миргородською міською радою було прийнято рішення „Про розірвання договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) площею 1,7439 га від 22.10.2008 р. № 6771”.

Так, станом на 01.12.2009 р., як стверджує позивач, заборгованість Приватного підприємства „Утес-Ов” за договором на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) складала 20 822,70 грн.

Відповідно до п.12.3 договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

У зв’язку з наведеним 31 липня 2009 року позивачем була направлена на адресу Приватного підприємства „Утес-Ов” угода про розірвання вищезазначеного договору відповідно до вимог ст. 188 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2010 р. порушено провадження у справі № 15/50-10-1453.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився. У зв’язку з цим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

22 жовтня 2008 року між Територіальною громадою в особі Миргородської міської ради та Приватним підприємством „Утес-Ов” був укладений договір на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) (а.с. 10-13), відповідно до якого позивач на підставі рішення двадцять п’ятої сесії Миргородської міської ради 5 скликання від 10.10.2008 р. „Про укладення договору суперфіцій з приватним підприємством „Утес-Ов” надає, а суперфіціарій –ПП „Утес-Ов” приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Українська, 58-е, для будівництва оздоровчо-спортивного комплексу.

Відповідно до п. 2.2. договору від 22.10.2008 р. в користування відповідачу надається земельна ділянка загальною площею 1,7439 га, кадастровий номер: 5310900000:50:010:0020.

Розділом 3 вказаного договору встановлено, що строк користування земельною ділянкою з 22.10.2008 р. по 22.10.2011 р. Строк дії договору відповідає строку користування земельною ділянкою.

Передача земельної ділянки в користування для забудови здійснюється після нотаріального посвідчення даного договору та підписання акту приймання-передачі (п. 6.1. договору).

20.02.2009 р. між Територіальною громадою в особі Миргородської міської ради та Приватним підприємством „Утес-Ов” був укладений договір про внесення змін до договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. 22 жовтня 2008 року, реєстр. № 6771.

Відповідно до договору від 20.02.2009 р. у зв'язку з необхідністю індексувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01 січня 2009 року за 2008 рік на коефіцієнт індексації 1,152 відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2009 року № 783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель” сторони домовились внести зміни до договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) та встановлено, що плата за користування землею для забудови вноситься суперфіціарієм у грошовій формі щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним у сумі 1888,64 грн. Також сторони договору дійшли згоди, що умови договору поширюються на відносини сторін, що виникли з 01.01.2009 р.

Згідно ст. 413 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Відповідно до п. 5 ст. 1021 Земельного кодексу України укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Пунктом 4.3 договору від 22.10.2008 р. передбачено, що плата за користування землею для забудови вноситься суперфіціарієм –ПП „Утес-Ов” у грошовій формі щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним у сумі 1639,26 грн. Як вже зазначалось вище, додатковим договором від 20.02.2009 р. було передбачено, що з 01.01.2009 р. плата за користування землею для забудови вноситься суперфіціарієм у грошовій формі щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним у сумі 1888,64 грн., тобто збільшено розмір плати за користування землею.

Проте, як стверджує позивач, станом на 01.12.2009 р., заборгованість Приватного підприємства „Утес-Ов” за договором на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) складала 20 822,70 грн., що свідчить про невиконання належним чином зобов’язань за договором на право користування земельною ділянкою щодо внесення оплати за користування земельною ділянкою.

Наявність заборгованості Приватного підприємства „Утес-Ов” по орендній платі за землю також підтверджується листом Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 108/09/24-026 від 14.04.2010 р.

До того ж відповідно до листа Фінансового управління Миргородської міської ради Полтавської області № 147 від 14.04.2010 р. згідно договорів на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 22.10.2008 р. від відповідача до місцевого бюджету надійшли 27.11.2008 р. лише 399,80 грн.; починаючи з грудня 2008 р. і до теперішнього часу від Приватного підприємства „Утес-Ов” не надходили до місцевого бюджету грошові кошти.

Так, 17.07.2009 р. Миргородською міською радою Полтавської області було прийнято рішення № 54, яким було вирішено:

-          розірвати договір від 22 жовтня 2008 року № 6771 на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) площею 1,7439 га за адресою: м. Миргород, вул. Українська, 58-е, укладений між Миргородською міською радою та Приватним підприємством „Утес-Ов”, у зв'язку з невиконанням умов договору і несплатою коштів за землекористування;

-          запропонувати Приватному підприємству „Утес-Ов” надати згоду на розірвання договору від 22 жовтня 2008 року № 6772;

-          проінформувати Приватне підприємство „Утес-Ов” (код ЄДРПОУ 35930020) про прийняття цього рішення.

Так, 30.07.2009 р. Миргородська міська рада Полтавської області звернулась до відповідача з листом за № 268/01-16, яким повідомила його про прийняте 17.07.2009 р. рішення про розірвання договору від 22.10.2008 року у зв'язку з невиконанням умов договору, а саме несплатою коштів за землекористування. Разом з вказаним листом відповідачу був направлений проект угоди про розірвання спірного договору.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи, відповідач проект угоди про розірвання договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 22.10.2008 р. № 6771 не підписав.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно п. 12.3 договору від 22.10.2008 р. дія договору припиняється його розірванням за рішенням суду на вимогу однією зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, наданої для забудови, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Так, підставою для розірвання спірного договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 22.10.2008 р. позивачем визначено невиконання відповідачем зобов’язання щодо внесення плати за користування земельною ділянкою, що є істотним порушення умов цього договору.

Крім того, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 22.10.2008 р. № 6771, укладеного між Миргородською міською радою та Приватним підприємством „Утес-Ов”.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Миргородської міської ради Полтавської області відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені Миргородською міською радою Полтавської області при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Миргородської міської ради Полтавської області до Приватного підприємства „Утес-Ов” про розірвання договору на право користування земельною ділянкою задовольнити.

2.          Розірвати договір на право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 22.10.2008 р. № 6771, укладений між Миргородською міською радою (Полтавська обл., м. Миргород, вул. Незалежності, 17; код ЄДРПОУ 04057468) та Приватним підприємством „Утес-Ов” (65058, м. Одеса, пляж Дельфін; код ЄДРПОУ 35930020).

3.          Cтягнути з Приватного підприємства „Утес-Ов” (65058, м. Одеса, пляж Дельфін; код ЄДРПОУ 35930020) на користь Миргородської міської ради (Полтавська обл., м. Миргород, вул. Незалежності, 17; код ЄДРПОУ 04057468; р/р 35415001001814 в УДК в Полтавській області, МФО 831019) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85/вісімдесят п’ять/грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 19.05.2010 р.

Суддя