Рішення № 9578115, 14.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2010 р.Справа № 15/34-10-1000 Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі М.Д. Стойковій

За участю представників:

від позивача – Манушина І.В.,

від відповідачів:

1)          Виконавчого комітету Одеської міської ради –Андрейцева О.М.,

2)          Приморської районної адміністрації Одеської міської ради –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Коган і К” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності, –

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду від 23 квітня 2010 р. оголошувалась перерва до 14 травня 2010 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Коган і К” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов’язання Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради не створювати перешкод у здійсненні ТОВ „Коган і К” права власності та не здійснювати дії, спрямовані на перенесення належного позивачу об’єкту торгівлі (нежитлового приміщення –будівлі зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ТОВ „Коган і К” є власником нежитлового приміщення - будівлі зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-а, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.10.2003 року. Право власності на вказаний об’єкт зареєстровано Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” 06.11.2003 року в книзі 28 неж стр. 49-р за № 3217.

Як вказує позивач, зазначений об'єкт нерухомості ТОВ „Коган і К” був збудований та введений в експлуатацію згідно з вимогами діючого законодавства з розробкою та узгодженням проекту забудови, з отриманням дозволу на початок робіт та прийняттям об'єкту в експлуатацію на підставі відповідного акту.

У лютому 2010 року позивач отримав лист Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-07/68 від 12.02.2010 року з вимогою у строк до 22.02.2010 року здійснити перенесення об'єкту, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, розробити та надати для погодження з радою з міського дизайну попередній проект нового зупинкового комплексу, що обумовлено необхідністю виконання Приморською районною адміністрацією вимог протоколу доручень першого заступника Одеського міського голови.

При цьому позивач вказує, що згідно вказаного листа відповідачі вважають об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, не капітальною будівлею, а тимчасовим об'єктом торгівлі, тобто малою архітектурною формою, який, на їх думку, можна перенести в будь-яке інше місце. Проте, за твердженнями позивача, належне позивачу майно є капітальною будівлею, яка має фундамент, що підтверджується технічним паспортом від 10.10.2003 року.

До того ж той факт, що спірний зупинковий комплекс є капітальною спорудою, а тому не може бути перенесений в інше місце без завдання йому шкоди, підтверджується тим, що право власності на спірний об'єкт зареєстроване КП „ОМБТІ та РОН”. Тоді як відповідно до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 р., реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

Разом з тим позивач вказує, що при виконанні викладених в листі вимог він втратить своє право власності на зазначений об'єкт нерухомості, буде змушений припинити свою підприємницьку діяльність за вказаною адресою та здійснювати додаткові витрати на її поновлення за новою адресою у новому приміщенні, що потягне спричинення значної майнової шкоди законним правам та інтересам власнику майна.

Так, вказаними вимогами відповідача до позивача як власника будівлі створюються перешкоди у здійсненні останнім права власності та користування майном, за захистом якого позивач звернувся до суду у відповідності до вимог ст.ст. 386, 391 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.2010 р. порушено провадження у справі № 15/34-10-1000 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач –Приморська районна адміністрація Одеської міської ради просить суд відмовити у задоволенні позову, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 45-47), посилаючись при цьому на те, що спірний об’єкт був помилково зареєстрований як об’єкт нерухомості.

Відповідач –Виконавчий комітет Одеської міської ради відзив на позов не надав, проте представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

30 травня 2003 року державною технічною комісією, головою якого виступив начальник Державної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, при огляді закінченого будівництвом зупинкового комплексу по вул. Преображенська/ріг вул. Щепкіна загальною площею 6 кв.м, забудовником якого виступив ТОВ „Коган і К”, було прийнято рішення про прийняття вказаного об’єкту в експлуатацію, про що свідчить складений державною технічною комісією акт про прийняття закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію (а.с. 39), який є підставою для оформлення права власності на збудований об’єкт.

Так, на вказаний зупинковий комплекс по вул. Преображенська, 11-а, належний ТОВ „Коган і К”, Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості 10.10.2003 р. був складений технічний паспорт (а.с. 11-12).

27 жовтня 2003 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано позивачу свідоцтво по право власності на нежилу будівлю зупинкового комплексу, розташованого в м. Одесі по вул. Преображенська, 11-а, який складається з однієї нежилої будівлі загальною площею 5,4 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 10.10.2003 р. Вказане свідоцтво було видано на підставі розпоряджень Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.07.2003 р. № 1293 та від 18.08.2003 р. № 2108. До того ж, як вбачається з вказаного свідоцтва про право власності, право власності на вказаний зупинковий комплекс було зареєстровано Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 06.11.2003 року в книзі 28 неж стр. 49-р за № 3217.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про набуття позивачем права власності на вищевказаний зупинковий комплекс, яке було зареєстровано відповідно до вимог законодавства.

Так, згідно п. 1.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. N 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28 січня 2003 р. за № 66/7387, вказане положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

П. 1.5 вказаного Положення передбачалось, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно п. 6.1 того ж Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Між тим, як з’ясовано судом, відповідачем –Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради був надісланий позивачу лист № 01-07/68 від 12.02.2010 року (а.с. 8) з вимогою у строк до 22.02.2010 року здійснити перенесення об'єкту, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, розробити та надати для погодження з радою з міського дизайну попередній проект нового зупинкового комплексу, що обумовлено необхідністю виконання Приморською районною адміністрацією вимог протоколу доручень першого заступника Одеського міського голови. В п. 9 Протоколу доручень першого заступника Одеського міського голови, даних 19.08.2009 р. під час об’їзду Приморського району м. Одеси (а.с. 48) зазначено про встановлення зупинок громадського транспорту по вул. Преображенській, строк виконання - до 31.08.2009 р.

Разом з тим, як випливає зі змісту вказаного листа та як було встановлено судом в ході розгляду справи, відповідачі вважають вказаний зупинковий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А, некапітальною будівлею, тимчасовим об'єктом торгівлі, тобто малою архітектурною формою, про що також зазначено у відзиві райадміністрації.

Так, наказом Держбуду України № 227 від "13" жовтня 2000 року «Про затвердження Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності" та Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 296 від 04 вересня 2006 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності” встановлено, що мала архітектурна форма (тимчасовий об’єкт) - це невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

Більш того, п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачалось, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

Отже, виходячи з викладеного, на думку суду, спірний зупинковий комплекс є капітальною спорудою, тобто об’єктом нерухомості, який не може бути перенесений в інше місце без завдання йому шкоди, вимоги щодо знесення якого були заявлені у листі відповідача № 01-07/68 від 12.02.2010 року. При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що при виконанні викладених у вказаному листі вимог позивач втратить своє право власності на зазначений об'єкт нерухомості та буде вимушений припинити свою підприємницьку діяльність за вказаною адресою, а також може понести додаткові витрати на поновлення своєї діяльності за новою адресою у новому приміщенні, що потягне спричинення значної майновою шкоди законним правам та інтересам як власнику майна.

Відтак, суд вважає, що такими вимогами відповідача створюються перешкоди у здійсненні позивачем як власником спірного об’єкту права власності відносно цього об’єкту.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Також ст. 320 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Наведене узгоджується з положеннями ст. 41 Конституції України, яка є Основним Законом України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 391 вказаного Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. .

Враховуючи те, що відповідачем створюються перешкоди у здійсненні позивачем права користування своїм майном на свій розсуд, що передбачено законом, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов’язання відповідачів не створювати перешкод здійсненні ТОВ „Коган і К” права власності та не здійснювати дії, спрямовані на перенесення належного позивачу об’єкту торгівлі (нежитлового приміщення – будівлі зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А.

При цьому суд вважає безпідставними доводи відповідачів про те, що спірний об’єкт був помилково зареєстрований як об’єкт нерухомості, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи правовстановлюючими документами на вказаний об’єкт, які не скасовані та є чинними, наявність яких виключає можливість віднесення спірного об’єкту до тимчасових споруд.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Коган і К” відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Коган і К” до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності задовольнити.

2.          Зобов’язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134) та Виконавчий комітет Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1) не створювати перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю „Коган і К” (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 17; код ЄДРПОУ 31493380) права власності та не здійснювати дії, спрямовані на перенесення належного ТОВ „Коган і К” об’єкту торгівлі (нежитлового приміщення –будівлі зупинкового комплексу, загальною площею 5,4 кв.м), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 11-А.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 19.05.2010 р.

Суддя