Ухвала суду № 9577747, 12.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

УХВАЛА

"12" травня 2010 р.Справа № 7/271/09 м.Миколаїв

За позовом: Державного підприємства “Дельта-лоцман”, 54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 27

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв”, 54002, м.Миколаїв, Громадянський узвіз, 1

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6847,51 дол. США.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Питомець Г.П., дов. 4 від 31.12.2009р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв” звернулось до суду з заявою про зміну способу виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.02.2010 року по справі № 7/271/09.

19.04.2010 року до канцелярії суду від Державного підприємства “Дельта-лоцман” надійшли заперечення на заяву боржника в яких він зазначає, що вимоги відповідача необґрунтовані, обставини щодо неможливості виконання рішення суду не є поважними та не є такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розглянувши заяву і додані до неї документи, заслухавши представника позивача, суд –

встановив:

04.02.2010р. господарським судом Миколаївської області прийнято рішення по справі № 7/271/09 згідно якого:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 6152,3 дол. США основного боргу припинено.

2.          Позовні вимоги в частині стягнення 264,55 дол. США пені та 430,66 дол.США штрафу та судових витрат задоволені.

3.          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв”, 54002, м.Миколаїв, Громадянський узвіз, 1 (р/р 26000301142 в МФ АКБ “Форум”, м.Миколаїв, МФО 326988, код ЄДРПОУ 32655926) на користь Державного підприємства “Дельта-лоцман” (54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 27 (р/р 26007001010084 вал.980, р/р26007001010084 вал.840, The State Export-Import Bank of Ukraine Jsc, Nikolaev branch 25-A. Dekabristov str., 54017, Nikolaev, Ukraine, SWIFT: EXBSUAUXMYK, MFO 326739, Account: 26007001010084) 264,55 дол.США пені, 430,66 дол.США штрафу, 68,48 дол.США держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв” звернулось до господарського суду з клопотанням про зміну способу виконання рішення в якому просить змінити спосіб виконання рішення суду від 04.02.2010р. по справі 7/271/09 та стягнути заборгованість та державне мито у національній валюті Україні за офіційним курсом НБУ на день прийняття рішення. В обґрунтування своєї заяви ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” зазначає, що не згоден з рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.02.2010 року по справі № 7/271/09 в частині стягнення заборгованості у доларах США. Вказує на те, що відповідно до законодавства не забороняється в угодах визначення зобов’язань у іноземній валюті, але оскільки ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” не отримував індивідуальну ліцензію на здійснення валютних операцій, то у нього не має підстав використовувати долари США як засіб платежу на території України, при цьому зазначає, що фактичне виконання рішення повинно здійснюватись Державною виконавчою службою України, яка у будь-якому випадку повинна стягнути заборгованість у національній валюті за офіційним курсом НБУ на день прийняття рішення.

Державне підприємство “Дельта-лоцман” не погоджується з заявою відповідача та вказує на те, що вона не підлягає задоволенню, в обгрунтування посилається на наступне:

- згідно статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 № 959-ХІІ суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України;

- відповідно до ст. ст. 116, 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент є посередником, який за дорученням і за рахунок судновласника-нерезидента на підставі зовнішньоекономічного контракту з останнім вчиняє певні дії в його інтересах. Згідно зі ст. 118 КТМ України судновласник або інший довіритель зобов'язані надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій та відшкодовувати морському агенту витрати;

- відповідно до частини 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Таким чином дії морського агента на виконання зовнішньоекономічного договору з судновласником нерезидентом, є діями цього нерезидента;

- порядок здійснення таких розрахунків врегульований нормами Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492. Пунктом 5.4. вказаної Інструкції встановлено, що з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються перерахування з рахунку резидента - посередника на поточні рахунки інших резидентів - суб'єктів господарювання, за дорученням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод було здійснено продаж нерезиденту товарів (робіт, послуг);

- відповідно до п. 12. 13 наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214, - сплата зборів і плати здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". При цьому, державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння зборів і плати визначається за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує;

- пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну;

- згідно з п. 2.2.3 договору, п. п. 9, 12, 13 Постанови КМ України від 12 жовтня 2000 р. № 1544 „Про портові збори", Наказу Міністерства транспорту України № 711 від 15.12.2000 р., Декрету КМ України від 19 лютого 1993 р. № 15 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" оплата за надані послуги, а, відповідно, і відповідальність за неналежне виконання зобов'язань, повинна провадитись у ВКВ;

- згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/114 від 17.02.1994 „Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита", ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 статті 55 Господарського процесуального Кодексу України). При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами;

- відповідно до частини 2 ст. 7 декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті. При цьому ніякої індивідуальної ліцензії на здійснення платежів в іноземній валюті не вимагається, позивач в своїх запереченнях вказує, що не має такої ліцензії, та державне мито за подачу позовної заяви було ним сплачено в доларах США, та вважає, що і відшкодування понесених судових витрат має бути здійснено у відповідній валюті. Позивач у запереченнях вказує, що на практиці не виникають труднощі щодо виконання рішень суду в іноземній валюті. Відділення банків перераховують кошти за розпорядженням платників на підставі рішення та наказу господарського суду (виконавчого листа суду загальної юрисдикції). Так, виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та ін. правоохоронних органів містяться в переліку допустимих поточних неторговельних операцій в іноземній валюті Положення „Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою", затвердженого постановою Правління НБУ № 281 від 10.08.2005р.;

- стягувач зазначає, що перерахування морським агентом коштів в іноземній валюті, як засіб виконання рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства України та чинним нормативним актам НБУ.

Заява ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв” про зміну способу виконання рішення суду від 04.02.2010 року по справі № 7/271/09 задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 121 ГПК України господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може змінити спосіб та порядок виконання рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 121 ГПК України підставою відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Пунктом 1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Відповідно до пункту 2 вищевказаних роз’яснень, - підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Отже, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З наведених відповідачем у клопотанні про зміну способу виконання рішення господарського суду обставин, вбачається, що відповідач саме незгоден з рішенням суду, що в свою чергу, є підставою для оскарження рішення, а не є підставою для зміни способу виконання рішення. Належних доказів неможливості виконання рішення відповідач, всупереч ст. 33 ГПК України до суду не надав.

З огляду на вищенаведене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання боржника про зміну способу виконання рішення господарського суду.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Нікморсервіс Ніколаєв” про зміну способу виконання рішення господарського суду від 04.02.2009р. по справі 7/271/09, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її прийняття.

Суддя