Рішення № 9577577, 20.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.10                                                                                           Справа№ 24/58

За позовом: Приватного підприємства „Авелес”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Реліквія”, м.Львів

Про стягнення 10397,29грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Гринчук Ю.В. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 10397,29грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в вересні 2009 року по видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10397,29грн. Отриманий товар відповідач не оплатив.

Заявлена позивачем 16.03.2010року вимога про оплату товару залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання з’явився, повідомив, що відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 2397,29грн. та просить стягнути з відповідача 8000,00грн. боргу. На підтвердження часткової сплати відповідачем боргу, суду подано виписки банку з рахунка клієнта.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких заперечень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 28.04.2010року поштового відправлення за №4638443.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

За період з 10.09.2009 року по 23.09.2009 року по видаткових накладних, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10397,29грн., в т.ч.:

- по видатковій накладній №АВ000000783 від 10.09.2009р. на суму 3421,48грн.

- по видатковій накладній №АВ000000806 від 17.09.2009р. на суму 2947,06грн.

- по видатковій накладній №АВ000000820 від 23.09.2009р. на суму 4028,75грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вказаних видаткових накладних та печаткою підприємства.

Крім того, на підтвердження заявленої до стягнення суми суду подано акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.11.2009 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становила 10 397,29грн.

16.03.2010року позивач надіслав відповідачу претензію від 11.03.2010року, з вимогою оплатити заборгованість в сумі 10397,29грн., яка залишена відповідачем без задоволення. Претензія та докази її надсилання додані до матеріалів справи.

Відтак, на момент подання позову ( позов подано 15.04.2010р.) заборгованість відповідача становила 10397,29грн., з вимогою про стягнення якої, позивач звернувся з позовом до суду.

Після подання позову до суду відповідач сплатив 2397,29грн. основного боргу, що підтверджується поданими суду виписками банку з рахунка клієнта за період з 15.04.2010року по 29.04.2010року.

Отже, на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 8000,00грн. (10397,29 –2397,29).

Доказів сплати вказаної суми боргу суду не подано.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.

Такою вимогою була претензія від 11.03.2010року.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачеві товару за період з 10.09.2009 року по 23.09.2009 року на загальну суму 10397,29грн., який оплачений відповідачем частково в сумі 2397,29грн. Заборгованість становить 8000,00грн.

Відповідно до пункту 1/1 частини 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8000,00грн. основного боргу законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення 2397,29грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв’язку з відсутністю станом на день вирішення справи предмета спору.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, п.1/1 частини 1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Реліквія”, ідентифікаційний код 31291589, адреса: м.Львів, вул.Володимира Великого,71, кв.76, на користь Приватного підприємства „Авелес”, ідентифікаційний код 36182692, юр. адреса: 79049, м.Львів, пр.Червоної Калини,95/24, поштова адреса: 79056, м.Львів, вул.Пластова,7, - 8000,00грн. основного боргу, 103,98грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

2.           В частині стягнення 2397,29грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя