Постанова № 9577514, 20.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.10                                                                                           Справа№ 31/50 А

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівський хлібокомбінат”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів

про: скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача: Вощепинець Р.В. –представник; Гончарук О.Ф. –представник;

від відповідача: Борівець І.Б. –представник.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України, зокрема право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „Львівський хлібокомбінат”, м. Львів, надалі –позивач, до Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, надалі –відповідач або ДПІ, про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові від 03.07.2007 р. № 6392301/0/11727, від 12.09.2007 р. № 6392301/1/16517, від 28.11.2007 р. № 6392301/2/21608. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на правомірність віднесення ним до податкового кредиту в липні 2006 р. суми податку на додану вартість в розмірі 922800,00 грн. з придбаного по договору № 1187/1 від 26.07.2006 р. товару.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.02.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 20.03.2008 р.

У запереченні на позовну заяву, поданому суду 20.03.2008 р., відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки, на його думку, умовою правомірності формування податкового кредиту є правомірність формування податкових зобов’язань контрагентом та реальність сплати такого зобов’язання до бюджету. Як зазначає відповідач, контрагентом позивача –ПМП «Опал»не було сплачено до державного бюджету відповідний податок, а тому у позивача відсутня надмірна сплата податку на додану вартість (ПДВ) у вартості придбаного товару, що позбавляє платника можливості отримання бюджетного відшкодування ПДВ і свідчить про неправомірність формування податкового кредиту, як складової частини бюджетного відшкодування.

31.03.2008 р. позивачем через канцелярію суду подані письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 04.04.2008 р. зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 15/63А за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, до ВАТ «Львівський хлібокомбінат», м. Львів, та ПМП «Опал», м. Рівне, про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі договору поставки № 1187/1 від 26.07.2006 р. між ВАТ «Львівський хлібокомбінат»та ПМП «Опал».

Постановою Господарського суду Львівської області від 29.05.2008р. у справі № 15/63А за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, до ВАТ «Львівський хлібокомбінат», м. Львів, та ПМП «Опал», м. Рівне, про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі договору поставки № 1187/1 від 26.07.2006 р. між ВАТ «Львівський хлібокомбінат»та ПМП «Опал»в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою ж Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові у справі № 15/63А залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2008р. –без змін.

Ухвалою суду від 17.02.2010 р. провадження у справі поновлено та попереднє засідання суду призначено на 03.03.2010 р.

Судом ухвалою від 03.03.2010 р. відмовлено відповідачеві у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Позивачем через канцелярію суду 10.03.2010 р. подано узагальнене пояснення по позовній заяві, супровідний лист із доданими до нього копіями витягів з ЄДР. Також 10.03.2010 р. позивачем подано уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові, а саме: від 28.11.2007 р. № 6392301/2/21608 на суму 1384200,00 грн. та від 09.02.2008 р. № 6392301/3/2608 на суму 1384200,00 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2010 р. закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представники сторін в судове засідання 20.05.2010 р. з’явилися, надали суду пояснення по суті спору. При цьому представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали повністю, а представники відповідача заперечили, навівши доводи, викладені у запереченні.

В судовому засіданні 20.05.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлений, оформлений і підписаний 25.05.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

Із 27.04.2007 р. по 12.06.2007 р. позивачем проведено планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, що підтверджується актом від 18.06.2007 р. за № 126/23-2/22365920 «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ “Львівський хлібокомбінат” ЄДРПОУ 22365920 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року”.

Згідно із вказаним актом ДПІ було встановлено ряд порушень законодавства, у тому числі п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1., 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого, на думку відповідача, позивачем було завищено податковий кредит по податку на додану вартість в липні 2006 р. на 922800 грн.

Відповідачем на підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 6392301/0/11727 (первинне) від 03.07.2007 р. на суму 1427890,50 грн., в тому числі основний платіж - 951927,00 грн., штрафна (фінансова) санкція –475963,50 грн., податкове повідомлення-рішення № 6392301/1/16517 (похідне) від 12.09.2007 р. на суму 1427890,50 грн., в тому числі основний платіж - 951927,00 грн., штрафна (фінансова) санкція –475963,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 6392301/0/11727 від 28.11.2007 р. на суму 1384200,50 грн., в тому числі основний платіж - 922800,00 грн., штрафна (фінансова) санкція –461400,00 грн. За результатами розгляду скарги до ДПА України відповідачем винесено похідне податкове повідомлення-рішення № 6392301/3/2608 від 09.02.2008 р. на суму 1384200,50 грн., в тому числі основний платіж - 922800,00 грн., штрафна (фінансова) санкція –461400,00 грн.

Заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що згідно пп. б) п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові повідомлення-рішення № 6392301/0/11727 від 03.07.2007 р. та № 6392301/1/16517 від 12.09.2007 р. вважаються відкликаними.

З пояснень сторін, позовних матеріалів, акту перевірки вбачається, що стверджуване відповідачем завищення позивачем податкового кредиту стало наслідком господарської операції за договором поставки № 1187/1 від 26.07.2006 р., укладеним між позивачем, як покупцем, та ПМП «Опал», як продавцем.

У відповідності до умов вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар згідно специфікацій, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених договором. При цьому, найменування товару, його кількість, якісні характеристики, упаковка, ціна за одиницю товару, а також загальна вартість товару, поставка якого здійснюватиметься відповідно до договору, вказуються в специфікаціях, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину договору. Вартість упаковки включено у ціну товару (п. 2.1 договору). Поставка товару здійснюється на умовах: франко-склад продавця (п. 3.1 договору). Датою поставки товару є фактичне відвантаження товару (п. 3.3 договору). Відповідно до п. п. 5.1, 5.3 договору форма оплати - прямі банківські перекази на поточний рахунок продавця до 31.12.2006 р. Платіж за поставлену продукцію може здійснюватись у вексельній формі шляхом видачі покупцем постачальнику простих безвідсоткових векселів на загальну номінальну суму, що дорівнює суму боргу за цим договором

26.07.2006 р. між сторонами підписано специфікацію № 1 до договору купівлі-продажу № 1187/1, згідно із якою постачальник зобов’язався поставити покупцю чорницю свіжозаморожену в кількості 60000 кг по ціні 76,90 грн. за 1 кг. на загальну суму 4614000 грн., податок на додану вартість – 922800 грн., усього на суму 5536800 грн.

З матеріалів справи вбачається, що договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними № 127-129 від 26.07.2006 р., кожна на суму 1845600 грн., у т.ч. податок на додану вартість в сумі 307600 грн.; податковими накладними № 127-129 від 26.07.2006 р. на ті ж суми. Платіжними дорученнями підтверджується факт оплати позивачем на користь ПМП «Опал»за отриманий товар.

Результати даної господарської операції відображені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2006 р., відповідно до якої в дохід бюджету позивач сплатив належну суму податку на додану вартість за липень 2006 р. в сумі 16090 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8633 від 22.08.2006 р.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Львівської області від 29.05.2008р. у справі № 15/63А за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, до ВАТ «Львівський хлібокомбінат», м. Львів, та ПМП «Опал», м. Рівне, про визнання недійсним господарського зобов’язання, що виникло на підставі договору поставки № 1187/1 від 26.07.2006р. між ВАТ «Львівський хлібокомбінат»та ПМП «Опал»в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові у справі № 15/63А залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2008р. –без змін.

26.07.2006 р. між позивачем, як комітентом, та ПМП "Опал", як комісіонером, було укладено договір комісії № 1188 на реалізацію товару, що належить комітентові, у відповідності до якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду зробити від свого імені і за рахунок комітента реалізацію нерезидентам товару, асортимент та кількість якого визначаються додатками (специфікаціями) до цього договору. Винагорода за виконану Комісіонером роботу складає 1% від фактурної вартості проданого товару. Комітент передає майно комісіонеру на умовах франко-склад комітента, оформивши цю процедуру актом приймання-передачі із зазначенням адреси. Комітент фінансує всі витрати комісіонера, пов'язані з виконанням ним даної угоди. При цьому, до обов’язків комісіонера належить, зокрема, доставити самовивозом (або транспортом комітента чи третіх осіб) товар комітента у місце призначення, обумовлене договором про купівлю-продаж, зовнішньоекономічним договором, перерахувати гроші, одержані в результаті цього договору не пізніше 85 календарних днів з моменту перетину товаром митного кордону України, тощо. Загальний строк виконання робіт за цим договором - один рік. До договору комісії вносились зміни та доповнення, зокрема, стосовно реквізитів сторін.

26.07.2006 р. між сторонами договору комісії підписано специфікацію № 1 до договору № 1188 від 26.07.2006 р., відповідно до якої комітент доручив комісіонерові реалізувати товар –чорницю свіжозаморожену в кількості 63 т. по ціні 12500 євро за 1 т. на загальну суму 5025179,25 грн. (з урахуванням нульової ставки податку на додану вартість). Матеріали справи, зокрема постанова Господарського суду Львівської області від 29.05.2008 р. у справі № 15/63А, свідчать, що договір комісії фактично виконувався сторонами. Так, у відповідності до акту № 1 приймання-передачі продукції на комісію по договору комісії № 1188 від 26.07.2006 р. комітент передав комісіонеру для реалізації за межами України 60 т. чорниці свіжозамороженої на загальну суму 4785885 грн.

У відповідності до п. п. 7.2.3, 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим і розрахунковим документом та є підставою для нарахування податкового кредиту. Згідно із ст. 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. При цьому, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Матеріалами справи, зокрема довідкою про взяття на облік платника податків від 14.11.2005 р. за № 28-113/2314 та свідоцтвом № 24865317 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.08.1997 р., підтверджується реєстрація ПМП «Опал»як платником податків, так і платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 7.5.1 вказаного закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно, позивач підставно відніс відповідні суми до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних № 127-129 від 26.07.2006 р. Вказаний факт також підтверджується і постановою Господарського суду Львівської області від 29.05.2008 р. у справі № 15/63А, оскільки згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом п.п. 7.7.1, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»заборонено включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З огляду на наведені законодавчі приписи несплата ПДВ продавцем товару сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару.

Зважаючи на вищевикладене, вивчивши матеріали справи та враховуючи преюдиціальні факти, встановлені постановою Господарського суду Львівської області від 29.05.2008 р. у справі № 15/63А щодо дійсності договору поставки № 1187/1 від 26.07.2006 р., укладеного між позивачем та ПМП «Опал», його виконання сторонами, суд вважає уточнені позовні вимоги такими, що обґрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, 69-71, 72, 86, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Львівський хлібокомбінат”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 28.11.2007 р. № 6392301/2/21608 на суму 1384200,00 грн. та від 09.02.2008 р. № 6392301/3/2608 на суму 1384200,00 грн.

3. Стягнути із ДПІ у м. Львові (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 20801096) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівський хлібокомбінат” (79019, м. Львів, вул. Східна, 45; код ЄДРПОУ 22365920) сплачений судовий збір в сумі 3,40 грн.

4. Виконавчий лист видати відповідно до ст.ст. 258, 259 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова набирає законної сили у строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Постанова може бути оскаржена у строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя