Ухвала суду № 9577441, 20.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

20.05.10 Справа№ 25/255

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали заяви за вх.№7386 від 21.10.2009 року Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 17.04.2009 року про задоволення позовних вимог Львівської міської ради щодо звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану у справі №25/41:

за позовом:Львівської міської ради (м.Львів)

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів)

за участю третьої особи:Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (м.Львів)

про :звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану

суддя: Пазичев В.М.

секретар: Башак І.Є. Представники:

позивача: Зелінська С.В.-представник, довіреність від 14.01.2010 року

відповідача:ОСОБА_3-представник, довіреність від 04.06.2009 року

від третьої особи:не з”явився

Сторонам, які беруть участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради (м.Львів) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі ПП ОСОБА_1) (м.Львів) за участю третьої особи Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (м.Львів) про звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року позов задоволено.

09.09.2009 року відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року. Ухвалою Львівського апелційного господарського суду від 29.09.2009 року відхилено клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року у справі №25/41, апеляційну скаргу та додані документи на 5-х аркушах повернено скаржнику.

ПП ОСОБА_1 подано касаційну скаргу від 12.10.2009 року про перегляд ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 року, яку постановою Вищого господарського суду залишено без задоволення.

21.10.2009 року за вх.№7386 ПП ОСОБА_1 подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 17.04.2009 року про задоволення позовних вимог Львівської міської ради щодо звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану у справі №25/41.

Ухвалою від 27.10.2009 року заяву прийнято до розгляду та зупинено провадження у справі, оскільки ПП ОСОБА_1 подано касаційну скаргу від 12.10.2009 року про перегляд ухвали Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 29.09.2009 року, у зв”язку з чим, матеріали справи №25/41 направлені до Вищого господарського суду України, що підтверджується супровідним листом від 26.10.2009 року.

Ухвалою від 21.04.2010 року поновлено провадження по розгляду заяви і призначено на 26.04.2010 року. Ухвалою від 26.04.2010 року розгляд заяви відкладено до 06.05.2010 року, у зв”язку з неявкою представника третьої особи. Ухвалою від 06.05.2010 року розгляд справи відкладено до 12.05.2010 року для надання доказів по справі.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.10.2009 року, про поновлення провадження у справі від 21.04.2010 року, про відкладення від 06.05.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 06.05.2010 року позивач подав відзив на заяву.

В судовому засіданні 06.05.2010 року позивач подав пояснення на докази по справі.

20.05.2010 року за вх.№9649 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Відповідач (заявник) вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.10.2009 року, про поновлення провадження у справі від 21.04.2010 року, про відкладення від 06.05.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 26.04.2010 року заявник подав поснення по справі.

26.04.2010 року за вх.№8169 заявник подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.

26.04.2010 року за вх.№8168 заявник подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

12.05.2010 року за вх.№9139 заявник надав пояснення по справі.

20.05.2010 року за вх.№9646 заявник подав клопотання по справі.

Представник третьої особи вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.10.2009 року, про поновлення провадження у справі від 21.04.2010 року, про відкладення від 06.05.2010 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника третьої особи.

Ухвалу виготовлено, підписано та оголошено 20.05.2010 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Господарським судом Львівської області розглянуто справу №25/41 за позовом Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів) за участю третьої особи - Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (м.Львів) про звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану та винесено рішення від 17.04.2010 року про задоволення позовних вимог.

Заявник стверджує, що позивач умисно упустив той факт, що, у відповідності до ухвали 18-ої сесії 4-го скликання Львівської міської ради за №3094 від 26.01.2006 року, ухвалено передати відповідачу у корострокову оренду земельну ділянку терміном на п”ять років по АДРЕСА_1 і послався на те, що з відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки №3-747 від 17.09.2007 року до 31.12.2007 року у відповідності до вказаної ухвали сесії.

Заявник стверджує, що позивач вимоги ухвали сесії Львівської міської ради за №3094 від 26.01.2006 року не виконав, у зв”язку з чим позивач, на думку відповідача, не мав права звертатися до суду з позовом до відповідача про вивільнення земельної ділянки, а зобов”язаний укласти договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 5 років. Відповідач в судовому засіданні стверджує, що всі докази та обставини були дослідженні в суді по справі, рішення якої набрало законної сили.

Заявник наголошує, що нововиявленими обставинами, на підставі яких судове рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року по справі №25/41 підлягає скасуванню є рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2009 року у справі №20/174 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Львівської міської ради про спонукання до укладення договору, згідно якого Львівську міську раду зобов”язано укласти договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_1

Позивач вимоги заявника заперечує в повному обсязі, оскільки в роз”ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” зазначено, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, а також, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Позивач стверджує, що договір оренди земельної ділянки №3-747 від 17.09.2007 року укладено на підставі ухвали сесії Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 року, хоча заявник стверджує, що даний договір укладено у відповідності до ухвали №3094 від 26.01.2006 року. Разом з тим, свої позовні вимоги про вивільнення земельної ділянки, позивач грунтує на тому, що з 31.12.2007 року у відповідача відсутні будь-які правові підстави користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

На думку позивача, відповідачем не було доказано ні однієї обставини, які є фактичними даними за своєю юридичною суттю, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 17.04.2010 року по справі №25/41. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Позивач стверджує, що в своїй заяві, поясненнях, у відповідях на запитання сторони, відповідач не представив фактичні дані, які є нововиявленими обставинами, їх наявність на час розгляду справи, та обставини, які не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Отже, на думку позивача, відповідачем не доведено фактичних даних, що за юридичною суттю є нововиявленими обставинами, що могли би бути підставою для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року по справі №25/41, що набрало законної сили.

При винесені ухвали суд керувався наступним:

Земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених ст. 13 Конституції України.

Львівська міська рада у відповідності до ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (надалі Закон України) є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України. Згідно ст. 80 Закону України, територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб'єктами права власності на землю, що є комунальною власністю.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торгівельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Як вказано в п.2 ч.2 ст.17 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, громадяни у сфері благоустрою території населених пунктів зобов'язані дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Самовільне встановлення кіосків є порушенням п.5.1.24 „Правил благоустрою і утримання території м. Львова” (надалі - Правила), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 26.10.2000р. № 816 ( зі змінами та доповненнями). Відповідно до п. 3.8.7. Правил, споруди побутово-торговельного призначення, спеціальні конструкції зовнішньої реклами, після завершення дії терміну повинні бути демонтовані без нагадування, або перереєстровані не пізніше 20 днів після закінчення терміну дії дозволу. Після цього терміну вони вважаються самовільно встановленими.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів місцевого самоврядування прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Згідно п. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо .

Відповідно до положень ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад належать розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Львівської міської ради від 26.01.2006р. № 3094 «Про надання у короткострокову оренду земельних ділянок для встановлення та обслуговування малих архітектурних форм у м. Львові»передбачено те, що землекористувач ФОП ОСОБА_1 повинен укласти договір оренди землі та на підставі нього сплачувати у встановленому Земельним кодексом України, Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі" порядку до міського бюджету кошти у вигляді орендної плати.

Згідно порядку укладення договору оренди землі, передбаченого ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, заборонено.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Тому, у зв'язку із дією мораторію та за згодою сторін, 17.09.2007р. Львівська міська рада уклала договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 терміном до 31.12.2007р., який не було визнано недійсним, а був чинним до закінчення своєї дії.

Однак, на виконання п. 5 Ухвали Львівської міської ради № 1470 від 27.12.2007р. «Про затвердження Правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові і порядку надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг у малих архітектурних формах і схем та переліків розміщення малих архітектурних форм на території м. Львова»із змінами, що внесені Ухвалою Львівської міської ради № 1611 від 28.02.2008р. "Про внесення змін до ухвали міської ради від 27.12.2007р. №1470", ФОП ОСОБА_1 необхідно було продовжити термін дії договору оренди землі на розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності. Проте, з 31.12.2007р. у ФОП ОСОБА_1 відсутні будь-які дозвільні документи на функціонування малої архітектурної форми.

У відповідності до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Також, згідно Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради до повноважень районної адміністрації належать розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом порядку щодо фактів порушення розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Перегляд рішення здійснюється у зв”язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов”язків осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, а також те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час судового розгляду справи за заявою відповідача про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року у справі №25/41, заявником не подано належних та допустимих доказів наявності нововиявлених обставин, які би не були дослідженні при судовому розгляді справи та прийнятті рішення, що оскаржується.

Окрім того, заявником не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджували би наявність правових підстав фактичного користування земельною ділянкою, а саме договору на оренду земельної ділянки чи Державного акту на право власності.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що заявником не представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх вимог, а позивач заявлені вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку спростував, суд прийшов до висновку, що заява за вх.№7386 від 21.10.2009 року ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року, згідно якого задоволено позовні вимоги Львівської міської ради у справі №25/41 про звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану, не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Клопотання заявника, що подане до канцелярії суду 20.05.2010 року за вх.№9646 про призупинення Залізничним відділенням державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції виконання постанов №14547955 та №1458179 до прийняття рішення в справі №25/255, не підлягає задоволенню, оскільки заявник не надав суду належних та допустимих доказів наявності правових підстав щодо його задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Як доказ сплати судових витрат, заявник подав платіжне доручення №2215397 від 21.10.2009 року на суму 42,50 грн. про сплату державного мита.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на заявника, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 86, 112, 113, 114 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви за вх.№7386 від 21.10.2009 року ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року про задоволення позовних вимог Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок,1 код 26360701) щодо звільнення земельної ділянки та приведення до попереднього стану у справі №25/41 - відмовити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2009 року у справі №25/41 залишити без змін.

Суддя