Рішення № 9577313, 26.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10                                                                                           Справа№ 5/146

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Захід», м. Трускавець Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс Україна», м. Львів

про стягнення 123426,69 грн.

                                                                                                    Суддя Петрик І.Й.

При секретарі Кравець В.П.

Представники:

від позивача –Баранович О. Р. –директор

від відповідача –не з»явився          

          Суть спору:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Захід»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс Україна»про стягнення заборгованості за договором поставки, укладеним шляхом підписання сторонами видаткових накладних, в сумі 96243,56 грн., 13340,18 грн. збитків від інфляції та 2638,13 – 3% річних, нарахованих на суму заборгованості згідно ст. 625 ЦК України.

24.02.10, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог (вих. № 9 від 24.02.10), позивач доповнив позов вимогою про стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних, додатково нарахованих за період, від моменту проведення розрахунку при поданні позовної заяви, до 24.02.10. Просить з урахуванням збільшених позовних вимог стягнути з відповідача 96243,56 грн. заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності, 21354,78 грн. інфляційних нарахувань на прострочену суму, 5828,35 грн. 3% річних від простроченої суми.

Згідно із заявою про зміну підстави позову від 22.03.10, позивач змінив підставу позову. Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 96243,56 грн. за фактично передані в позадоговірному порядку товарно-матеріальні цінності, 21354,78 грн. інфляційних нарахувань на прострочену суму та 5828, 35 грн. 3% річних від простроченої суми, всього –123426,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.07.09 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.08.09.

Ухвалою від 10.08.09 розгляд справи відкладено на 21.09.09 у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою від 21.09.09 на клопотання відповідача від 21.09.09 б/н, провадження у справі зупинено до вирішення Господарським судом Львівської області справи № 23/207 за позовом ТзОВ «Оптімекс Україна»до ТзОВ «Новобуд-Захід»про визнання недійсним договору.

Ухвалою від 03.12.09 на клопотання позивача (вих. № 148 від 03.12.09), провадження у справі поновлено у зв’язку із залишенням Господарським судом Львівської області позову ТзОВ «Оптімекс Україна»до ТзОВ «Новобуд-Захід»у справі № 23/207, без розгляду.

Ухвалою від 14.12.09 провадження у справі зупинено до вирішення справи № 23/207, у зв’язку із оскарженням відповідачем в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Львівської області у справі № 23/207 про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 23.02.10 на клопотання позивача від 23.02.10, провадження у справі поновлено у зв’язку із відмовою ТзОВ «Оптімекс Україна»від апеляційної скарги у справі № 23/207 та припинення Львівським апеляційним господарським судом провадження у справі № 23/207.

Ухвалою від 04.03.10 розгляд справи відкладено у зв’язку із неявкою представника відповідача. Засідання у справі призначено на 25.03.10. Відповідача повторно зобов’язано виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 20.07.09 та надати суду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 19.04.10 розгляд справи відкладено на 26.04.10, з підстав, викладених в ухвалі.

Представникам сторін роз’яснено їх права згідно ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про зміну підстави позову та заяві про збільшення позовних вимог.

Зазначив, що протягом травня-липня 2008 року позивачем було передано відповідачу товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали та інструменти) на загальну суму 96243,56 грн. Перелік та вартість переданого майна зафіксовано сторонами у відповідних видаткових накладних. Відповідач передане майно прийняв та використав його в процесі будівництва торговельного комплексу в м. Борислав Львівської області. Проте, вартість фактично одержаного у власність майна позивачу до сьогодні відповідачем не відшкодовано. 19.03.09 на адресу відповідача надіслано претензію, з вимогою сплатити вартість переданих товарно-матеріальних цінностей до 25.03.09. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. За таких умов, позивач вважає, що сума вартості майна, яке було передане відповідачу, підлягає стягненню в його користь з відповідача в судовому порядку. Окрім того, згідно ст. 625 ЦК України, відповідач повинен сплатити в користь позивача збитки від інфляції в розмірі 21354,78 грн. та 3% річних від простроченої суми, в розмірі 5828,35 грн.

Відповідач подав суду клопотання від 09.02.10 про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Львівської області справи № 3/33 за позовом ТзОВ «Оптімекс Україна»до ТзОВ «Новобуд-Захід»про визнання недійсним договору поставки. До клопотання додано копію позовної заяви (від 18.02.10) у справі № 3/33 про визнання недійсним договору поставки, де ТзОВ «Оптімекс Україна»просить визнати недійсним договір поставки, укладений з ТзОВ «Новобуд-Захід», шляхом підписання видаткових накладних №НЗ-2/02886 від 28.05.08р., №НЗ-2/02897 від 29.05.08р., №НЗ-2/02915 від 02.06.08р., №НЗ-2/02924 від 03.06.08р., №НЗ-2/02934 від 03.06.08р., №НЗ-2/02962 від 09.06.08р., №НЗ-2/02966 від 10.06.08р., №НЗ-2/02993 від 14.06.08р., №НЗ-2/02999 від 18.06.08р., №НЗ-12/0008 від 19.06.08р., №НЗ-12/0017 від 21.06.08р., №НЗ-2/03010 від 23.06.08р., №НЗ-5/01520 від 25.06.08р., №НЗ-5/01521 від 25.06.08р., №НЗ-12/0042 від 26.06.08р., №НЗ-5/01549 від 28.06.08р., №НЗ-5/01591 від 02.07.08р., №НЗ-5/01610 від 03.07.08р.

Позивач проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив. Зазначив, що з урахуванням зміни підстави позову у справі, рішення суду у справі № 3/33 про визнання недійсним договору поставки, жодним чином не вплине на вирішення спору. Окрім того зазначив, що до початку судового засідання в даній справі, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.04.10 у справі № 3/33, позов ТзОВ «Оптімекс Україна» до ТзОВ «Новобуд-Захід»про визнання недійсним договору поставки, залишено без розгляду, провадження у справі № 3/33, припинено. Відтак, згідно ст. 79 ГПК України, відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Просить розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, частково.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 28.05.08 по 03.07.08, сторонами складались видаткові накладні: №НЗ-2/02886 від 28.05.08р. на суму 7447,50 грн.; №НЗ-2/02897 від 29.05.08р. на суму 5132,70 грн.; №НЗ-2/02915 від 02.06.08р. на суму 5376,00 грн.; №НЗ-2/02924 від 03.06.08р. на суму 19560,30 грн.; №НЗ-2/02934 від 03.06.08р. на суму 685,00 грн.; №НЗ-2/02962 від 09.06.08р. на суму 4978,47 грн.; №НЗ-2/02966 від 10.06.08р. на суму 4685,20 грн.; №НЗ-2/02993 від 14.06.08р. на суму 17252,20 грн.; №НЗ-2/02999 від 18.06.08р. на суму 931,00 грн.; №НЗ-12/0008 від 19.06.08р. на суму 3137,77 грн.; №НЗ-12/0017 від 21.06.08р. на суму 18950,00 грн.; №НЗ-2/03010 від 23.06.08р. на суму 204,78 грн.; №НЗ-5/01520 від 25.06.08р. на суму 1940,50 грн.; №НЗ-5/01521 від 25.06.08р. на суму 1693,42 грн.; №НЗ-12/0042 від 26.06.08р. на суму 535,00 грн.; №НЗ-5/01549 від 28.06.08р. на суму 1136,50 грн.; №НЗ-5/01591 від 02.07.08р. на суму 2319,85 грн.; №НЗ-5/01610 від 03.07.08р. на суму 1937,00 грн.

Кожною накладною визначено перелік товарно-матеріальних цінностей що передавались-приймались, їх кількість та вартість, в тому числі, ціна одиниці та загальна вартість майна.

Загальна сума вартості товарно-матеріальних цінностей, які передавались-приймались на підставі зазначених вище накладних, складає 96243,56 грн.

Згідно вказаних видаткових накладних, позивач виступає постачальником, відповідач –одержувачем товарно-матеріальних цінностей.

Підпис представника постачальника (позивача) на видаткових накладних скріплено відбитком печатки позивача. Від імені одержувача (відповідача) накладні підписав Ю. Дубас, що вбачається із змісту накладних.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Стаття 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно із ст. 334 ЦК України, з моменту передання майна у набувача виникає право власності на таке майно. Переданням майна вважається, зокрема, вручення його набувачеві.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у зв’язку з передачею-прийманням товарно-матеріальних цінностей на підставі зазначених вище видаткових накладних, між сторонами виникли взаємні зобов’язання. За змістом вказаних зобов’язань, відповідач набув у власність майно згідно з переліком, зазначеним у накладних. У свою чергу, беручи до уваги характер правовідносин які склалися між сторонами, виходячи з міркувань добросовісності, розумності та справедливості, звичаїв ділового обороту, у позивача виникло право вимагати від відповідача відшкодування вартості переданого йому у власність майна.

Загальна вартість майна, що підлягає відшкодуванню позивачу, складає 96243,56 грн., що підтверджується переліченими вище видатковими накладними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Доказів того, що вартість одержаного від позивача майна відповідачем оплачена, чи у інший спосіб відшкодована, суду не надано.

Отже вартість товарно-матеріальних цінностей, які передані позивачем на підставі видаткових накладних №НЗ-2/02886 від 28.05.08р.; №НЗ-2/02897 від 29.05.08р.; №НЗ-2/02915 від 02.06.08р.; №НЗ-2/02924 від 03.06.08р.; №НЗ-2/02934 від 03.06.08р.; №НЗ-2/02962 від 09.06.08р.; №НЗ-2/02966 від 10.06.08р.; №НЗ-2/02993 від 14.06.08р.; №НЗ-2/02999 від 18.06.08р; №НЗ-12/0008 від 19.06.08р.; №НЗ-12/0017 від 21.06.08р.; №НЗ-2/03010 від 23.06.08р.; №НЗ-5/01520 від 25.06.08р.; №НЗ-5/01521 від 25.06.08р.; №НЗ-12/0042 від 26.06.08р.; №НЗ-5/01549 від 28.06.08р.; №НЗ-5/01591 від 02.07.08р.; №НЗ-5/01610 від 03.07.08р., в загальній сумі 96246,56 грн., підлягає відшкодуванню позивачу.

До висновку про те, що на підставі фактів передачі-приймання товарно-матеріальних цінностей, що були зафіксовані у видаткових накладних, підписаних від імені відповідача Ю. Дубасом, відповідні права та обов’язки (зокрема, обов’язок відшкодувати вартість прийнятого майна), виникають саме у відповідача, суд дійшов з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з видаткових накладних №НЗ-2/02886 від 28.05.08р.; №НЗ-2/02897 від 29.05.08р.; №НЗ-2/02915 від 02.06.08р.; №НЗ-2/02924 від 03.06.08р.; №НЗ-2/02934 від 03.06.08р.; №НЗ-2/02962 від 09.06.08р.; №НЗ-2/02966 від 10.06.08р.; №НЗ-2/02993 від 14.06.08р.; №НЗ-2/02999 від 18.06.08р; №НЗ-12/0008 від 19.06.08р.; №НЗ-12/0017 від 21.06.08р.; №НЗ-2/03010 від 23.06.08р.; №НЗ-5/01520 від 25.06.08р.; №НЗ-5/01521 від 25.06.08р.; №НЗ-12/0042 від 26.06.08р.; №НЗ-5/01549 від 28.06.08р.; №НЗ-5/01591 від 02.07.08р.; №НЗ-5/01610 від 03.07.08р., одержувачем майна в кожному випадку зазначено ТзОВ «Оптімекс Україна»- відповідача.

Факту приймання перелічених у вказаних накладних товарно-матеріальних цінностей, відповідач не заперечує. Більше того, у долученій до матеріалів справи позовній заяві про визнання недійсним договору поставки (справа № 3/33), відповідач підтверджує, що прийняв товарно-матеріальні цінності на підставі видаткових накладних №НЗ-2/02886 від 28.05.08р.; №НЗ-2/02897 від 29.05.08р.; №НЗ-2/02915 від 02.06.08р.; №НЗ-2/02924 від 03.06.08р.; №НЗ-2/02934 від 03.06.08р.; №НЗ-2/02962 від 09.06.08р.; №НЗ-2/02966 від 10.06.08р.; №НЗ-2/02993 від 14.06.08р.; №НЗ-2/02999 від 18.06.08р; №НЗ-12/0008 від 19.06.08р.; №НЗ-12/0017 від 21.06.08р.; №НЗ-2/03010 від 23.06.08р.; №НЗ-5/01520 від 25.06.08р.; №НЗ-5/01521 від 25.06.08р.; №НЗ-12/0042 від 26.06.08р.; №НЗ-5/01549 від 28.06.08р.; №НЗ-5/01591 від 02.07.08р.; №НЗ-5/01610 від 03.07.08р., підписаних Ю. Дубасом, зазначаючи одночасно, що підписуючи накладні Ю. Дубас перевищив власні повноваження як представник ТзОВ «Оптімекс Україна».

Поряд із цим, позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні, які виписувались позивачем у зв’язку із передачею товарно-матеріальних цінностей відповідачу, та надавались йому одночасно із видатковими накладними. Так, щодо кожної із видаткових накладних якими фіксувались факти передачі майна, позивачем надано наступні податкові накладні:

- №НЗ-2/02886 від 28.05.08р. на суму 7447,50 грн. —податкова накладна №000166 від 28.05.08р.,

- №НЗ-2/02897 від 29.05.08р. на суму 5132,70 грн. —податкова накладна №000185 від 29.05.08р.,

- №НЗ-2/02915 від 02.06.08р. на суму 5376,00 грн. —податкова накладна №00003 від 02.06.08р.,

- №НЗ-2/02924 від 03.06.08р. на суму 19560,30 грн. —податкова накладна №00098 від 03.06.08р.,

- №НЗ-2/02934 від 03.06.08р. на суму 685,00 грн. —податкова накладна №00021 від 03.06.08р.,

- №НЗ-2/02962 від 09.06.08р. на суму 4978,47 грн. —податкова накладна №00059 від 09.06.09р.,

- №НЗ-2/02966 від 10.06.08р. на суму 4685,20 грн. —податкова накладна №00058 від 10.06.08р.,

- №НЗ-2/02993 від 14.06.08р. на суму 17252,20 грн. —податкова накладна №00099 від 14.06.08р.,

- №НЗ-2/02999 від 18.06.08р. на суму 931,00 грн. —податкова накладна №00091 від 18.06.08р.,

- №НЗ-12/0008 від 19.06.08р. на суму 3137,77 грн. —податкова накладна №00096 від 19.06.08р.,

- №НЗ-12/0017 від 21.06.08р. на суму 18950,00 грн. —податкова накладна №00114 від 21.06.08р.,

- №НЗ-2/03010 від 23.06.08р. на суму 204,78 грн. —податкова накладна №00126 від 23.06.08р.,

- №НЗ-5/01520 від 25.06.08р. на суму 1940,50 грн. —податкова накладна №00134 від 25.06.08р.,

- №НЗ-5/01521 від 25.06.08р. на суму 1693,42 грн. —податкова накладна №00135 від 25.06.08р.,

- №НЗ-12/0042 від 26.06.08р. на суму 535,00 грн. —податкова накладна № 00147 від 26.06.08р.,

- №НЗ-5/01549 від 28.06.08р. на суму 1136,50 грн. —податкова накладна №00162 від 28.06.08р.,

- №НЗ-5/01591 від 02.07.08р. на суму 2319,85 грн. —податкова накладна №0008 від 02.07.08р.,

- №НЗ-5/01610 від 03.07.08р. на суму 1937,00 грн. —податкова накладна №0019 від 03.07.08р.

          Копії зазначених податкових накладних долучено до матеріалів справи. Факт видачі податкових накладних додатково підтверджується реєстром виданих податкових накладних ТзОВ «Новобуд-Захід»за травень 2008 року, червень 2008 року та липень 2008року.

          Копіями розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень-вересень 2008 р. по ТзОВ «Оптімекс Україна», що надані ДПІ в Залізничному районі м. Льва, підтверджується, що податкові накладні які були видані позивачем, прийняті відповідачем, а відповідні суми податку на додану вартість включені відповідачем до суми власного податкового кредиту.

          Таким чином, прийнявши у власність майно, одержане на підставі підписаних від імені відповідача Ю. Дубасом видаткових накладних, та прийнявши податкові накладні, якими супроводжувались відповідні поставки майна, відповідач таким чином схвалив дії Ю. Дубаса, що полягали у підписанні від імені відповідача видаткових накладних. Відтак, згідно ст. ст. 239, 241 ЦК України, права та обов’язки що виникають з факту приймання у власність майна, а отже, і обов’язок відшкодувати вартість одержаного майна, виникли саме у відповідача.

          Суд також бере до уваги те, що в окремих випадках, підписуючи від імені відповідача видаткові накладні, Ю. Дубас передавав позивачу відповідні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від імені відповідача, зокрема довіреність серія ЯОЧ №147242 від 02.06.2008р. на приймання товарно-матеріальних цінностей згідно спірних видаткових накладних №НЗ-2/02915 від 02.06.2008р., №НЗ-2/02924 від 03.06.2008р., №НЗ-2/02934 від 03.06.2008р. та №НЗ-2/02962 від 09.06.2008р. довіреність серія ЯОЧ №147271 від 18.06.2008р. на приймання товарно-матеріальних цінностей згідно спірної видаткової накладної №НЗ-2/02999 від 18.06.2008р. Наявність зазначених довіреностей, враховуючи заперечення на сьогодні відповідачем факту видачі будь-яких довіреностей Ю. Дубасу на вчинення дій від імені відповідача, на думку суду може свідчити про недобросовісність відповідача та про його намір ухилитися від виконання власних зобов’язань.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи позивачем долучено претензію, яка містить вимогу до відповідача про сплату вартості переданих на підставі видаткових накладних товарно-матеріальних цінностей в сумі 96243,56 грн., у строк до 25.03.09. Зазначена претензія надіслана відповідачу 19.03.09, що підтверджується поштовою квитанцією про пересилання рекомендованого листа.

Суд приходить до висновку, що вказана претензія, по суті є вимогою кредитора зверненою до боржника, про виконання зобов’язання, строк виконання якого не встановлений.

Отже, з огляду на норму ч. 2 ст. 530 ЦК України, зобов’язання відповідача відшкодувати позивачеві вартість отриманих у власність товарно-матеріальних цінностей виникає з моменту надання такої вимоги. Відповідач повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Враховуючи те, що вимога про виконання зобов’язання надіслана позивачем (кредитором) відповідачу (боржнику) поштою 19.03.09, що вбачається з відповідної поштової квитанції, суд приходить до висновку про те, що визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденний строк на виконання зобов’язання, підлягає збільшенню на строк поштового обігу. Зважаючи на місцезнаходження відправника та отримувача поштового відправлення, достатнім та розумним строком поштового обігу суд вважає строк у 5 календарних днів, без урахування дня приймання поштового відправлення відділенням поштового зв’язку.

Таким чином, перебіг семиденного строку на виконання відповідачем (боржником) зобов’язання, розпочався 25.03.09. Відтак, відповідач зобов’язаний виконати свій обов’язок у строк до 01.04.09.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунків збитків від інфляції та 3% річних, які надані позивачем, збитки та відсотки нараховано з вересня 2008 року, тобто, нарахування розпочато до моменту пред’явлення претензії-вимоги про відшкодування вартості переданого майна. За таких умов, збитки від інфляції та 3% річних підлягають зменшенню на суми, нараховані за період від дати початку розрахунку наданого позивачем, до 01.04.09.

Представник позивача проти зменшення сум збитків від інфляції та 3% річних, не заперечив.

Таким чином, стягненню з відповідача в користь позивача підлягають збитки від інфляції в сумі 7969,41 грн. та 3% річних в сумі 2820,55 грн.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 3/33 за позовом ТзОВ «Оптімекс Україна»до ТзОВ «Новобуд-Захід»про визнання недійсним договору поставки.

Згідно ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі лише в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як вбачається з доданої відповідачем копії позовної заяви у справі № 3/33, позивач у справі № 3/33 заявляє вимогу про визнання недійсним договору поставки. Отже, предметом судового дослідження у справі № 3/33, є інші правовідносини, що виникли з інших підстав, ніж в даній справі. Рішення суду у справі № 3/33, жодним чином не вплине на вирішення спору про відшкодування вартості переданого відповідачу майна. Суд також бере до уваги те, що на момент прийняття даного рішення, ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.04.09 позов ТзОВ «Оптімекс Україна» до ТзОВ «Новобуд-Захід»про визнання недійсним договору поставки, залишено без розгляду, провадження у справі № 3/33, припинено. Відтак, підстав для зупинення провадження у справі, не вбачається.

Суд вважає за необхідне наголосити, що позовні вимоги, заявлені відповідачем у справі № 3/33, є ідентичними до вимог, які заявлялись відповідачем у справі № 23/207, яка була підставою для зупинення провадження у даній справі на період з 21.09.09 по 23.02.10. Як вбачається з ухвали Господарського суду Львівської області від 03.12.09 у справі № 23/207, яка долучена до матеріалів справи позивачем, у жодне судове засідання по справі № 23/207 ТзОВ «Оптімекс Україна»не з’явилося, вимог суду не виконало. Відтак, у суду є підстави вважати, що подання ТзОВ «Оптімекс Україна»позовів у справах № 23/207 та № 3/33, не має на меті вирішення відповідного спору, а спрямоване виключно на умисне затягування вирішення даної справи.

Суд також зазначає, що відповідач систематично не забезпечує явку повноважного представника в судові засідання. Витребувані судом матеріали не надані, незважаючи на неодноразові вимоги, що викладались в ухвалах суду.

За таких умов, суд вважає що відповідач зловживає процесуальними правами сторони у справі та умисно затягує вирішення спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судові витрати у справі згідно ст. 49 ГПК України, підлягають покладенню на відповідача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 11, 239, 241, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 79, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задоволити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс Україна»(Ід. код 34461676, 79018, м. Львів, вул. Стороженка, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд-Захід»(Ід. код 32836949, 82200, Львівська обл. м. Трускавець, бульвар Ю. Дрогобича, 2) 96243,56 грн. за передані товарно-матеріальні цінності, 7969,41 грн. збитків від інфляції нарахованих на прострочену суму, 2820,55 грн. 3% річних від простроченої суми, 1070,33 грн. державного мита та 271,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог, в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку передбаченому діючим законодавством України.

Суддя                                                                                           Петрик І.Й.