Рішення № 9577299, 11.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10 Справа№ 17/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: КП “Кіномережа” Городоцької районної адміністрації, м. Городок

до відповідача: СПД-ФО ОСОБА_1, с. Артищів

про: стягнення 22 724,17 грн.

Представники :

Від позивача: Хола Н.Я. бухгалтер; Жук М.Ф. інженер

Від відповідача: не зявився

Представникам позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява КП “Кіномережа” Городоцької районної адміністрації, м. Городок до СПД-ФО ОСОБА_1, с. Артищів про стягнення 22 724,17 грн..

Ухвалою суду від 19.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.03.2010р.

З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 11.05.2010р. представник позивача в усному порядку заявив про зміну підстави позовних вимог та просив суд стягнути заборгованість за фактичне користування нежитловим приміщенням. Згідно наданого представником позивача розрахунку заборгованості, здійсненого у відповідності до Методики розрахунку плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 сума боргу СПД-ФО ОСОБА_1 за користування нежитловим приміщенням складає 21 312,08 грн.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.06.2005р. між Комунальним підприємством „Кіномережа” (Орендодавець) та СПД- ФО ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди, відповідно до умов якого сторони погодили, що позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, площею 82 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 для використання під кафе-бар терміном на 10 років (з 01.06.2005р. по 31.05.2015р.).

Як вбачається із матеріалів справи, Господарський суд Львівської області рішенням від 30.06.2009р. у справі № 3/221 визнав Договір оренди від 01.06.2005р. неукладеним та вирішив виселити СПД-ФО ОСОБА_1 із займаного приміщення. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2009р. вищевказане рішення господарського суду залишено без змін.

Відповідно до постанови ВДВС Городоцького РУЮ від 27.04.2010р. про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 02.02.2010р. у справі № 3/221, 12.04.2010р. СПД-ФО ОСОБА_1 виселився із займаного приміщення добровільно.

Також в процесі розгляду справи встановлено, що на розгляді у Господарському суду Львівської області знаходилась справа № 15/305 за позовом СПД-ФО ОСОБА_1 до КП “Кіномережа” про спонукання до вчинення дій. Рішенням суду по даній справі від 03.02.2009р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. встановлено, що договір сторонами фактично виконувався.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач плати за користування нежитловим приміщенням належно не сплачував. Згідно уточнених позовних вимог сума боргу СПД-ФО ОСОБА_1 за фактичне користування нежитловим приміщенням за період з 01.01.2008р. по 28.02.2010р. становить 21 312,08 грн.

Окрім того позивач просить суд стягнути з відповідачість заборгованість за спожиту електроенергію, що згідно уточненого розрахунку за серпень вересень 2008р. складає 1 291,67 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного між сторонами Договору оренди від 01.06.2005р. відповідачу було передано у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення, площею 82 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 для використання під кафе-бар терміном на 10 років.

Відповідно до рішення суд від 30.06.2009р. у справі № 3/221, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2009 р. Договір оренди від 01.06.2005р. визнано неукладеним. Так, у мотивувальній частині рішення зазначається, що оспорюваний договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2005 року не посвідчений нотаріально та не зареєстрований у встановленому Законом порядку. З огляду на викладене, оспорюваний договір оренди, що є предметом даного спору, не можна вважати укладеним.

Згідно п. 2 резолютивної частини вищевказаного рішення господарський суд вирішив виселити СПД-ФО ОСОБА_1 із займаного приміщення.

Таким чином рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2009р. у справі № 3/221 встановлено факт, що Договір оренди від 01.06.2005р. є неукладеним, а також факт фактичного використання відповідачем нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1.

Окрім того, факт користування відповідачем нежитловим приміщенням підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 03.02.2009р. у справі № 15/305, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. Вказаним рішенням встановлено, що договір сторонами фактично виконувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Також, фактичне користування СПД-ФО ОСОБА_1 вищевказаним нежитловим приміщенням підтверджується постановою ВДВС Городоцького РУЮ від 27.04.2010р. про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 02.02.2010р. у справі № 3/221, в якій зазначається, що СПД-ФО ОСОБА_1 12.04.2010р. виселився із займаного приміщення добровільно.

Враховуючи положення правових норм Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а також ЦК України, якими передбачено обовязок особи, яка використовує майно сплачувати його власнику плату за користування майном, суд прийшов до висновку, що відсутність між сторонами договору оренди нерухомого майна не звільняє відповідача від обовязку оплати за фактичне коритування приміщенням.

Як встановлено в судових засіданнях плати за користування нежитловим приміщенням відповідач у повному обсязі не сплачував.

Ч. 2 ст. 762 ЦК України передбачено, що якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначаються органами місцевого самоврядування. У разі, коли органи місцевого самоврядування не розробили свою методику для розрахунку плати за оренду комунального майна, вони можуть використовувати Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, якщо відповідне рішення про використання цієї методики прийме комунальний власник.

З огляду на відсутність між сторонами договору на оренду нежитлового приміщення, площею 82 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 та враховуючи факт фактичного користування відповідачем вказаним приміщенням, суд вважає правомірним застосування позивачем при розрахунку заборгованості Методики розрахунку плати за оренду державного майна.

Таким чином, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за фактичне користування нежитловим приміщенням є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення боргу за спожиту електроенергію, позов в цій частині суд залишає без розгляду у відповідності до п. 5 ст. 81 ГПК України, оскільки позивач не надав суду доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату спожитої електроенергії, а також належних доказів на підтвердження заявленої суми.

У відповідності з статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу суду не надав.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 81, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з СПД-ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_2. Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь КП “Кіномережа” Городоцької районної адміністрації (81500, Львіська обл., м. Городок, вул. Паркова, 7. Код ЄДРПОУ 33375555) 21 312,08 грн. боргу за фактичне користування нежитловим приміщенням; 213,12 грн. державного мита та 222,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1 291,67 грн. боргу за спожиту електроенергію залишити без розгляду.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя