Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.10 Справа№ 13/50
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: АКІБ "УкрСиббанк", м.Харків
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Воютичі Самбірського району Львівської області
про стягнення 89531,93грн.
Представники сторін:
Від позивача: Романова Ю.Л. пров.ю/к
Від відповідача: ОСОБА_3 представник
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов АКІБ "УкрСиббанк", м.Харків до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Воютичі Самбірського району Львівської області про стягнення 89531,93грн.
Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 10.03.10р., від 30.03.10р. та від 22.04.10р.
Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано.
Відповідачем позовні вимоги по суті не заперечено.
Зясовано:
30 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (на даний час найменування змінено на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", надалі - позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено кредитний договір №11377808000 від 30 липня 2008 року.
Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 115 400,00грн., а відповідач прийняв та зобов'язався повернути кредит у повному обсязі не пізніше 29 липня 2011 року.
Факт одержання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 16349 від 31 липня 2008 року на суму 115 400,00 грн.
Відповідач зобов'язувався використовувати кредит на зазначені у кредитному договорі цілі і забезпечувати повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені кредитним договором терміни.
За користування кредитними коштами встановлювалась процентна ставка в розмірі 20,9 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов кредитного договору.
Нарахування процентів згідно умов кредитного договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а в наступному місяці - з першого календарного дня поточного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця наступного за тим, за який банком були нараховані такі проценти за користування кредитом.
Як вбачається з п.1.4. кредитного договору, відповідач отримав кредит на купівлю обладнання: верстату фрезерного мод. ВФ-4 та установки відсмоктувальної мод. УВ 5600.
У забезпечення виконання зобов'язання відповідача за кредитним договором позивач прийняву у заставу за договором застави обладнання №134515 від 30 липня 2008 року рухоме майно - верстат фрезерний чотирьохсторонній мод. ВФ-4, 2008 р. в. та установки відсмоктувальної мод. УВ 5600, 2008 р. в.
Крім того, відповідно ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України та до п. 11.1. кредитного договору, де зазначено, що сторони погодили, що у випадку застосування будь - якого з п. п. 2.3, 5.3, 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.10, 7.4. кредитного договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін кредиту таким, що настав, згідно п. 1.2.2. кредитного договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку відповідач зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.
Згідно п.5.7. кредитного договору, позивач також має право задоволити свої вимоги шляхом звернення на предмет застави, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за згаданими договорами.
У випадку порушення таких зобов'язань, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 24% від суми простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.
Згідно ст. ст.219, 220 ГК України, ст. ст. 589, 590 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про заставу», п. 9.1 кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань, встановлених кредитним договором відшкодування заборгованості за цим договором проводиться шляхом стягнення з поручителя (гаранта) чи шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за кредитним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку. Виходячи з викладеного, позивач має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет застави. Також за рахунок застави позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, в т.ч. відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання та витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги (ст.224 ГК України).
Відповідач порушив взяті на себе кредитним договором зобов'язання, виконує їх неналежним чином, а саме - не повертає банку отримані кредитні кошти та нараховані проценти у відповідності до вимог кредитного договору.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору 29 жовтня 2010 року на адресу відповідача було направлено вимогу № 137-023/6092 про невиконання зобов'язань по кредитному договору та попередження про звернення стягнення на майно. Даною вимогою відповідачу було запропоновано виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме: сплатити заборгованість по прострочених кредитних платежах та сплатити нараховані і прострочені проценти протягом 31 (тридцяти одного) дня з моменту отримання вимоги. Однак, відповідачем вимога виконана не була. Лист, що направлявся на адресу відповідача, ним отриманий 04 листопада 2009 року, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.
Станом на 03.02.2010 року відповідач порушив (прострочив) погашення кредиту на 161 день по основній сумі, та 113 днів по нарахованих процентах.
Таким чином, станом на 03.02.2010 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором №11377808000 від 30.07.2008р. за період з 26.05.2009р по 03.02.2010р. становить 89 531, 93грн. з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 76 128,47грн., заборгованість по прострочених процентах за користування кредитом - 7 623,48грн., пеня за несвоєчастне погашення заборгованості за кредитом - 643,91грн., пеня за несвоєчастне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом - 136,07грн., неустойка (згідно п. 7.6. кредитного договору) - 5000,00грн.
При винесенні рішення у даній справі суд керувався наступним:
відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.ст.1048,1049,1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.43,49,82, 84, 85, 116 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь АТ „УкрСиббанк” (м.Харків, пр-т Московський,60, код ЄДРПОУ 09807750) 89 531, 93грн. з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 76 128,47грн., заборгованість по простроченим процентах за користування кредитом - 7 623,48грн., пеня за несвоєчастне погашення заборгованості за кредитом - 643,91грн., пеня за несвоєчастне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом - 136,07грн., неустойка (згідно п. 7.6. кредитного договору) - 5000,00грн., а також 895,31грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Накази видати після набрання рішення законної сили.
4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 9576947, Господарський суд Львівської області було прийнято 18.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/50. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: