Рішення № 9576664, 26.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10                                                                                           Справа№ 7/49

за позовом приватне підприємство «Роман»

до відповідача приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий»

про стягнення заборгованості

ціна позову: 55943,22грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача - Старецька М.М., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Приватне підприємство «Роман»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий»про стягнення заборгованості; ціна позову 29964,92грн.

12.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 55943,22грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, договором №16 від 08.06.2009р., видатковими накладними №РМ-001320 від 09.11.2009р. на суму 14690,69грн., №РМ-0001370 від 16.11.2009р. на суму 12452,35грн., претензією (вимогою) №1 від 16.02.2010р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №3091 від 01.03.2010р., свідоцтвом про державну реєстрацію Позивача, довідкою з органу статистики про включення Позивача в ЄДРПОУ, платіжними дорученнями №90 та №91 від 09.03.2010р. з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, довіреністю на право здійснення представництва №1, описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля та фіскальними поштовими чеками №7065 та №7066 від 10.03.2010р., ст.ст.1, 2, 12, 54-57, 61 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.526, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/49 від 12.03.2010р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 15год. 50хв. 22.03.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/49 від 22.03.2010р. та від 12.04.2010р., в тому числі з метою забезпечення принципу змагальності.

Представнику Позивача оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/49 від 12.03.2010р., 22.03.2010р. та від 12.04.2010р., які скеровано в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №51080544 від 16.03.2010р. та дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області), зазначалось, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довіреність на право здійснення представництва; копію довідки серії АД №372062 про включення Позивача в ЄДРПОУ станом на 19.03.2010р.; довідку серії АД №37400 про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 29.03.2010р.; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 04.03.2010р.; довідки органу казначейства від 22.03.2010р. про зарахування державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до бюджету.

Крім того, 12.04.2010р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач збільшує ціну позову до 55943,22грн. Збільшення позовних вимог Позивач обґрунтовує доданими до заяви видатковими накладними та новим розрахунком пені, 3% річних та інфляційних.

До заяви про збільшення позовних вимог додано наступні документи: копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 04.03.2010р.; копії видаткових накладних №РМ-001282 від 03.11.2009р. на суму 14793,6грн., №РМ-0001370 від 16.11.2009р. на суму 14767,87грн., №РМ-001342 від 19.11.2009р. на суму 3985,92грн., платіжні доручення №185 та №186 від 09.04.2010р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; копію довіреності на право здійснення представництва; копію опису вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля та фіскальними поштовими чеками №1950 та №1952 від 12.04.2010р.; повідомленням про вручення поштового відправлення №979324 від 14.04.2010р.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АД №372062, станом на 19.03.2010р. приватне підприємство «Роман»є юридичною особою, місцезнаходження –82434, Львівська обл., Стрийський р.-н, с.Дуліби, вул..Заводська, 27А, ідентифікаційний код 20812438.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АД №372400 станом на 29.03.2010р., приватне підприємство «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий»є юридичною особою, місцезнаходження –82400, Львівська обл.., м.Стрий, вул..Шашкевича, 21, ідентифікаційний код 32053949.

Щодо стягнення 48238,08грн. основного боргу.

08.06.2009р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір №16 (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, у відповідності з умовами даного Договору, Постачальник зобов’язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця згідно його замовлень товар, а Покупець зобов’язується приймати і оплачувати отриманий ним Товар відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.1.2 Договору, право власності на відповідний Товар, який поставляється по Даному Договору, переходить від Постачальника до Покупця в момент його передачі Покупцю та посвідчується накладними, підписаними Сторонами.

Відповідно до п.3.1 Договору, загальна вартість, кількість, асортимент і номенклатура Товару, поставленого по даному Договору, визначається виходячи з підписаних Сторонами товарних накладних на поставлений Товар в період дії даного Договору.

Згідно п.п.3.3, 3.4 Договору, Покупець оплачує Товар, поставлений по даному Договору, по ціні, вказаній в товарній накладній, виписаній на підставі затвердженого Постачальником замовлення Покупця; Покупець робить оплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, або шляхом внесення готівкових коштів в касу Постачальника протягом 3-х днів з моменту отримання Покупцем Товару.

Відповідно до п.4.2.4 Договору, Покупець зобов’язаний оплатити вартість Товару належної якості в порядку і на умовах даного Договору.

Позивачем поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 48238,08грн.

Наведене підтверджується видатковими накладними №РМ-001282 від 03.11.2009р. на суму 14793,6грн., №РМ-001320 від 09.11.2009р. на суму 14690,69грн., №РМ-0001370 від 16.11.2009р. на суму 14767,87грн., №РМ-001342 від 19.11.2009р. на суму 3985,92грн., №РМ-0001370 від 16.11.2009р. на суму 12452,35грн.

Крім того, наведене, в тому числі дати поставки Товару та суми, на яку Товар поставлений, підтверджується актом звірки між Сторонами станом на 05.03.2010р., підписаним та скріпленим відбитками печаток обох Сторін.

Відповідно до зазначеного Акту звірки, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 48238,08грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в сумі 48238,08грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 48238,08грн. підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 4062,39грн. пені.

Позивач в розрахунку до ціни позову, зазначеного в заяві про збільшення позовних вимог, надає розрахунок пені, вихідними даними для якого є сума боргу по кожній із проведених поставок згідно видаткових накладних, терміни прострочення, дані облікових ставок НБУ. Загальна сума пені, відповідно до проведенного розрахунку, становить 4062,39грн.

Як описано вище у мотивувальній частині рішення щодо стягнення основного боргу, відповідно до п.3.4 Договору, Покупець робить оплату за Товар протягом 3 днів з моменту отримання Покупцем Товару.

Відповідно до п.9.1 Договору, у випадку, якщо Покупець прострочив оплату заказанного Товару, він зобов’язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до Постанови НБУ від 10.08.2009 N 468, розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009р. становив 10,2500%.

Перевіривши правильність проведеного Позивачем розрахунку, суд зазначає, що в розрахунку пені, проведеного щодо боргу, який виник згідно видаткової накладної від 16.11.2009р. (абзац 1-й ст..2 заяви про збільшення позовних вимог), Позивачем допущено арифметичну помилку. А саме, при розрахунку пені (як зазначено Позивачем –14767,87*0,205*144/365=1196,38грн.) розмір пені вказано невірно, оскільки при здійснення зазначеної арифметичної операції (14767,87*0,205*144/365) одержаним буде не число (результат) 1196,38, а 1194,38.

З врахуванням вищенаведеного, в тому числі доводів мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність розрахунку, суд приходить до висновку, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 4060,39грн., в стягненні 2 грн. пені слід відмовити.

Щодо стягнення 594,14грн. 3% річних за невиконання зобов’язання та 3048,61грн. інфляційних нарахувань.

Позивач в розрахунку до ціни позову (зазначеному в заяві про збільшення позовних вимог) надає розрахунок 3% річних за невиконання зобов’язання, вихідними даними для якого є сума боргу, терміни прострочення, ставка за один день прострочення. Загальна сума 3% річних, відповідно до проведенного розрахунку, становить 594,14грн.

Також, Позивач в розрахунку до ціни позову (зазначеному в заяві про збільшення позовних вимог) надає розрахунок основного боргу з врахуванням індексу інфляції, який становить 51286,69грн. З врахуванням доводів мотивувальної частини рішення щодо основного боргу в розмірі 48238,08грн. враховуючи вищенаведене, розмір інфляційних нарахувань становить 3048,61грн. (51286,69грн.- 48238,08грн.= 3048,61грн.). Вихідними даними для розрахунку інфляційних нарахувань є сума боргу по кожній із поставок, індекси інфляції за відповідні періоди та терміни прострочення розрахунку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд зазначає на неточність проведеного Позивачем розрахунку інфляційних нарахувань, оскільки при розрахунку на суми боргу 14793,6грн. та 14690,69грн. за листопад 2009р. Позивачем розраховано інфляційне збільшення за весь місяць та не взято до уваги, що борг існував не весь листопад, а певну кількість днів місяця, відповідно, інфляційне збільшення належало пропорційному розрахунку кількості днів у листопаді 2009р. до кількості днів існування боргу в цьому місяці. Допущена помилка вплинула на неточність проведення Позивачем подальшого розрахунку інфляційного збільшення на суму боргу 14793,6грн. та 14690,69грн.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 594,14грн. 3% річних за невиконання зобов’язання, інфляційні нарахування підлягають стягненню в розмірі 3014,23грн., в стягненні 34,38грн. інфляційних слід відмовити.

Крім цього суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії видаткових накладних (оглянутих судом та посвідчені представником Позивача) №РМ-0001370 від 16.11.2009р. на суму 14767,87грн. (додана до позовної заяви) та №РМ-0001370 від 16.11.2009р. на суму 12452,35грн. (додана до заяви про збільшення позовних вимог).

З наведенного вбачається, що описані вище видаткові накладні є виписані Позивачем за одними й тими ж номерами, із зазначенням однієї й тієї ж дати, проте, на різну суму.

Враховуючи зазначення дат та сум отриманого Відповідачем від Позивача Товару в описанному вище акті звірки, судом не взято до уваги при винесенні рішення видаткову накладну №РМ-0001370 від 16.11.2009р. на суму 12452,35грн., оскільки при розрахунку основного боргу така Позивачем не взята до уваги та наведені в ній дані щодо відпущеного Позивачем та отриманого Відповідачем Товару не взяті до уваги Сторонами в укладеному акті звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

26.04.2010року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.04.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193, 230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, ч.1 ст.612, ст.ст.625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», договором №16 від 08.06.2009р., суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «СЦ-Сервіс-Центр-Стрий»(82400, Львівська обл., м.Стрий, вул..Шашкевича, 21, ідентифікаційний код 32053949) на користь приватного підприємства «Роман»(82434, Львівська обл., Стрийський р.-н, с.Дуліби, вул..Заводська, 27А, ідентифікаційний код 20812438.) 48238грн. коп. основного боргу, 4060грн. 39коп. пені, 594грн. 14коп. 3% річних за невиконання зобов’язання, 3014грн. 23коп. інфляційних нарахувань, 559грн. 06коп. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.

3. В частині стягнення пені в розмірі 2грн., 34грн. 38коп. інфляційних нарахувань відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя