Рішення № 9576601, 14.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.10 Справа№ 9/64

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

при секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (приватного підприємця) ОСОБА_2, м. Львів (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», Львівська область, м. Жидачів (код ЄДРПОУ 00278801),

Про стягнення 25263 грн. 48 коп. - основного боргу, 1396 грн. 84 коп. - пені, 912 грн. 04 коп. інфляційних витрат, 204 грн. 42 коп. 3% річних, судові витрати: 277 грн. 77 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За участю представників:

Від позивача: СПД-ФО ОСОБА_2, ОСОБА_3 п/к (довіреності у справі).

Від відповідача: не прибув.

Представникам роз”яснено права та обов”язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право та підстави відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на технічній фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (приватного підприємця) ОСОБА_2, м. Львів, до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», Львівська область, м. Жидачів, про стягнення 25263 грн. 48 коп. - основного боргу, 1396 грн. 84 коп. - пені, 912 грн. 04 коп. інфляційних витрат, 204 грн. 42 коп. 3% річних, судові витрати: 277 грн. 77 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.04.2010р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 06.05.2010р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені, Позивач: 23.04.2010р. рекомендованою поштою № 4641304, Відповідач: 23.04.2010р. рекомендованою поштою № 4641304 (оригінали поштівок в матеріалах справи).

06.05.2010р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.05.2010р. на 12 год. 30 хв., про що сторони (Представник Позивача та представник Відповідача були належним чином, під розписку, повідомлені (докази в матеріалах справи).

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, оригінали доказових документів для огляду (копії у справі), подав оригінал звірки взаєморозрахунків від 30 квітня 2010р., просить стягнути з відповідача на свою користь 25263 грн. 48 коп. - основного боргу, 1396 грн. 84 коп. - пені, 912 грн. 04 коп. інфляційних витрат, 204 грн. 42 коп. 3% річних, судові витрати: 277 грн. 77 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмового відзиву на позов не представив, в судовому засіданні, яке відбулося 06.05.2010р. представник відповідача подав письмове Клопотання від 05.05.2010р. за № 23-5-юр, у тексті якого зазначено, що «Враховуючи важке фінансове становище, товариство не зуміло вчасно провести розрахунок. При цьому зазначаємо, що ВАТ «ЖЦПК» повністю здійснить погашення заборгованості в добровільному порядку.»(абзац 2-й клопотання). В судове засідання, яке відбулося 14.05.2010р. представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд належним чином не повідомив.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем Суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою (приватним підприємцем) ОСОБА_2 (за договором «Перевізник») та відповідачем (Відкритим акціонерним товариством «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»- (за договором «Замовник»), 10 січня 2009 року був укладений договір на перевезення вантажів № 20, додаткова угода від 25.01.2010р. до договору № 20 від 10.01.2009р. (далі за текстом Договір).

Договір на перевезення вантажів № 20 та додаткова угода до нього від 25.01.2010р. укладено у письмовій формі, підписаний повноважними представниками Замовника та Перевізника, відповідно до статті 207 ЦК України та в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

Зазначений договір по суті та правовій природі є договором транспортного перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому (міжміському) та міжнародному сполученні.

Предметом цього договору є зобов»язання виконавця (перевізника) на замовлення замовника перевезти та доставити вантаж у внутрішньому (міжміському) та міжнародному сполученні за маршрутом: 1) м. Жидачів Львівської області (Україна) до м. Олжице (Польща), 2) м. Жидачів (Україна) до м. Яраслав (Польща), 3) м. Жидачів (Україна) до м. Яраслав (Польща).

Відтак, організовуючи перевезення вантажів сторони керуються даним договором і Конвенцией о договоре международной дорожной перевозки грузов (КДПГ) (Женева, 19 травня 1956р.).

До Конвенції, що підписана в м. Женеві 19 травня 1956 року, Союз РСР приєднався 1 серпня 1983 року, і вона стала чинною для нього з 1 червня 1986р.

Відповідно до Закону України «Про правонаступництво України»від 12 вересня 1991 року Україна є правонаступником прав і обов»язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Крім того, на підставі Постанови Верховної Ради України від 17 вересня 1002 року «Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів»(далі Віденська конвенція) Україна приєдналася до Конвенції.

Відповідно до статті 34 Віденської конвенції, коли частина або частини території держави відокремлюються і утворюють одну або декілька держав, незалежно від того, чи продовжує існувати держава-попередниця, будь-який договір, що був у силі на момент правонаступництва держав стосовно всієї території держави-попередниці, продовжує бути у силі стосовно до кожної утвореної таким чином держави-наступниці.

Законом України «Про дію міжнародних договорів на території України»від 10.12.2001р. встановлено, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід»ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, на спірні правовідносини сторін у даній справі поширюються норми як національного законодавства про перевезення вантажів (ЦК України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закон України «Про транспорт», Статут автомобільного транспорту, іншими нормативними актами України), так і положення Конвенції.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.01.2009 року між ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»та суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір на перевезення вантажів № 20 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія у справі).

Додатковою угодою від 25.01.2010р. дію цього договору було продовжено (пролонговано) сторонами до 31.12.2009р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія у справі).

Згідно преамбули та п.1.1. цього договору суб»єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 виступав Перевізником і зобов'язувався перевезти та доставити вантаж, зазначений Замовником - ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», а останній в свою чергу зобов'язувався оплатити ці послуги.

На виконання умов цього Договору суб»єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 виконав наступні міжнародні перевезення на замовлення ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної /далі за текстом МТТН/ (CMR) А№208696 (докази у справі) СПД-ФО ОСОБА_2 доставив вантаж від ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(м. Жидачів, Україна), фірмі AGRO-ESTRYs.c., місце розвантаження: м. Олфжице, вул. Насінна, 11, Польща (ul. Nasienna 11, OLFSZYCE) графа МТТН № 24.

Перевезення вантажу проведено автомобільним транспортом перевізника, марка автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_2, причіп НОМЕР_4 (докази у справі).

На оплату наданих послуг СПД-ФО ОСОБА_2 виставив відповідачу рахунок № 55 від 19.10.2009р. на оплату за вищевказане перевезення вантажу в сумі 9 692,10 грн. в т.ч. ПДВ (докази у справі).

За результатами виконаних робіт між СПД-ФО ОСОБА_2 та ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»було підписано Акт виконаних робіт № 55 від 19.10.09р. (докази у справі), в якому сторони погодили якість і термін надання послуг, а також вартість перевезення - 9692,10 грн. Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної /далі за текстом МТТН/ (CMR) А№7385 (докази у справі) СПД-ФО ОСОБА_2 доставив вантаж від ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(м. Жидачів, Україна) до Фірми «ZIS»(місце розвантаження - м. Яраслав, Польща (m. Jaraslaw, ul. Przvijazni, 6) графа МТТН № 24.

Перевезення вантажу проведено автомобільним транспортом перевізника, марка автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3, причіп ВС2358ХХ.

На оплату наданих послуг СПД-ФО ОСОБА_2 виставив відповідачу рахунок № 64 від 22.12.2009р. на оплату за перевезення вантажу на суму 5 881,70 грн. (докази у справі).

За результатами виконаних робіт між СПД-ФО ОСОБА_2 та ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»підписали Акт виконаних робіт № 64 від 22.12.09р. (докази у справі), в якому сторони узгодили якість і термін надання послуг, а також вартість перевезення - 5881,70 грн.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної /далі за текстом МТТН/ (CMR) А№7415 (докази у справі) СПД-ФО ОСОБА_2 доставив вантаж від ВАТ «Жидачівський целюлозно- паперовий комбінат»(м. Жидачів, Україна) до Фірми «ZIS»(місце розвантаження - м. Яраслав, Польща) (m. Jaraslaw, ul. Przvijazni, 6) графа МТТН № 24.

Перевезення вантажу проведено автомобільним транспортом перевізника, марка автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_2, причіп НОМЕР_4.

На оплату наданих послуг СПД-ФО ОСОБА_2 виставив відповідачу рахунок на оплату 9689,68 грн. (докази у справі).

За результатами виконаних робіт між СПД-ФО ОСОБА_2 та ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»було підписано Акт виконаних робіт № 4 від 02.02.10р. (докази у справі), в якому сторони погодили якість і терміни надання послуг, а також вартість перевезення на суму 9689,68 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору платежі здійснюються в національній валюті України і сплачуються протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання оригінальних документів на оплату виконаних послуг.

Зокрема: згідно МТТН (CMR) А№208696 (акт виконаних робіт було підписано 19.10.09р.) ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»зобов'язаний був розрахуватись починаючи з 27.10.09р.;

згідно МТТН (CMR) А№7385 (акт виконаних робіт було підписано 22.12.09р.) ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»зобов'язаний був розрахуватись починаючи з 30.12.09р.;

згідно МТТН (CMR) А№7415 (акт виконаних робіт було підписано 02.02.10р.) ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»зобов'язаний був розрахуватись починаючи з 10.02.10р.

Незважаючи на те, що послуги було надані позивачем своєчасно та в повному обсязі, всі необхідні документи позивачем були надані відповідачу, що підтверджується Актами виконаних робіт, однак, як вбачається з матеріалів справи, не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні 06.05.2010р., що підтверджується Клопотання від 05.05.2010р. за № 23-5-юр, ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»станом на день подання позову з відповідачем за вищевказані перевезення не розрахувався.

Загальна сума основної заборгованості складає 25 263,48 грн., що підтверджується матеріалами справи та Актом звірки взаєморозрахунків від 30.04.2010р. (Оригінал Акту звірки взаєморозрахунків в матеріалах справи).

Факт перевезення вантажу вчиненого перевізником на замовлення відповідача підтверджується МТТН (CMR) А№208696, А№7385, А№7415 з проставленням на них штампів перетину митного контролю (докази в матеріалах справи).

Вантаж був отриманий вантажоотримувачами AGRO-ESTRY s. с. (ul. Nasienna 11, OLFSZYCE) FIRMA ZIS (m. Jaraslaw, ul. Przvijazni, 6) за МТТН (CMR) А№208696, А№7385, А№7415, про що вчинено ними написи - графи 24.

Статтею 5 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПГ) (Женева, 19 травня 1956р.) передбачено, що накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником (транспортером), при цьому ці підписи можуть бути надрукованими або замінені штемпелями відправника і перевізника (транспортера), якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій зберігається перевізником (транспортером).

Статтею 6 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПГ) (Женева, 19 травня 1956р.) визначено реквізити, які мають бути вказані в накладній на міжнародне перевезення вантажів.

Пунктом 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПГ) (Женева, 19 травня 1956р.) зазначено, що відправник несе відповідальність за всі затрати (издержки) і збитки, спричинені йому в наслідок неточності або недостатності: а) вказівок, згаданих в підпунктах b), d), e), f), g), h) і j) пункту 1 статті 6; b) вказівок, згаданих в пункті 2 статті 6; с) всіх інших вказівок або інструкцій, які даються відправником для складання накладної або для включення в неї.

Як зазначено у п. 1 статті 9 Конвенції, накладна, оскільки не доказано протилежного, служить доказом умов договору і посвідченням прийняття вантажу перевізником (транспортером).

Згідно п. 2 Конвенції, при відсутності в накладній мотивованих застережень, наявна презумпція, що вантаж і його упаковка були зовнішньо в справному стані на момент прийняття вантажу перевізником і що число вантажних місць, а також розмітка і номера відповідали вказівкам накладної.

Статтею 11 Конвенції визначено, що відправник зобов»язаний до передачі вантажу приєднати до накладної або надати в розпорядження перевізника необхідні документи і повідомити всі необхідні дані для виконання митних або інших формальностей (п.1.).

Згідно з п. 2 статті 11 Конвенції, перевірка правильності та повноти цих документів не лежить на обов»язках перевізника (транспортера), Відправник відповідає перед перевізником за всілякі збитки (всякий ущерб), який може бути спричинений відсутністю, недостатністю або неправильністю цих документів і відомостей, за виключенням випадків вини перевізника.

Перевізник несе відповідальність на тих же засадах, що і комісіонер, за наслідки втрати або неправильного використання документів, згаданих у накладній, долучених до неї або вручених йому; суму, яка належиться до відшкодування не повинна, однак, перевищувати ту, яка належала би до оплати у випадку втрати вантажу ( п. 3 статті 11 Конвенції).

Статтею 13 Конвенції визначено, що по прибуттю вантажу на місце, передбачене для його здачі, отримувач має право вимагати передачі йому другого примірника накладної і передачі йому вантажу, при цьому ним видається відповідна розписка в прийнятті.

Статтями 14, 15, 16 Конвенції передбачені дії перевізника при неможливості передачі вантажу отримувачу, відмову вантажоотримувача від отримання вантажу тощо.

Відповідно до статті 19 Конвенції, признається, що мало місце прострочення, якщо вантаж не був доставлений в договорений строк або при відсутності договореного строку, приймаючи до уваги обставини, в яких перевезення проводилось, а при частковому завантаженні приймаючи до уваги час, необхідний для складання партії вантажу частинами в нормальних умовах, - фактична тривалість перевезення перевищує час, необхідний при звичайних умовах для виконання перевезення старанним перевізником.

У всіх інших випадках, згідно статті 30 Конвенції, якщо отримувач прийняв вантаж і не встановив стану вантажу в присутності перевізника або саме пізніше в момент прийняття вантажу, коли мова йде про очевидні втрати або пошкодження, або протягом семи днів з дня прийняття вантажу, не враховуючи неділі і інших вихідних днів, коли мова йде про непомітні зовні втрати або пошкодження, не вчинив перевізнику застережень, які вказують на загальний характер втрат або пошкоджень, вважається, оскільки не доказано зворотнє, підстава для презумпції, що вантаж був прийнятий в стані, описаному у накладній.

Прострочення в доставці вантажу може привести до сплати відшкодування лише в тому випадку, якщо було вчинено письмове застереження («письменная оговорка») протягом 21 дня з дня передачі вантажу в розпорядження отримувача ( п. 3 статті 30 Конвенції).

При передачі вантажу уповноваженій особі вантажоотримувача за договором, без застережень, перевезення вважається закінченим.

Відповідно до статті 19 Конвенції, признається, що мало місце прострочення, якщо вантаж не був доставлений в договорений строк або при відсутності договореного строку, приймаючи до уваги обставини, в яких перевезення проводилось, а при частковому завантаженні приймаючи до уваги час, необхідний для складання партії вантажу частинами в нормальних умовах, - фактична тривалість перевезення перевищує час, необхідний при звичайних умовах для виконання перевезення старанним перевізником.

Оглянувши вищевказані МТТН (CMR), оцінку яким надано вище у цьому рішенні, встановлено, що у відповідних графах CMR відсутні будь-які застереження (оговорки) відправника, перевізника та вантажоотримувача щодо вантажу, строків перевезення, типу автомобіля, пропуску строків проходження зазначених у цих накладних автомобілів митного та іншого контролю, строків передачі їх вантажоотримувачу тощо.

Одержання вантажу повинно бути засвідчено підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в усіх примірниках CMR чи ТТН.

Розвантаження вважається закінченим після вручення водієві належним чином оформлених CMR чи ТТН на завантажений або вивантажений вантаж.

Пунктом 45 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, який затвердженого постановою РМ Української РСР від 27.06.69р. № 401 (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що за договором перевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація зобов»язуються доставити ввірений їм вантажовідправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов»язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, передбачено, що вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред»являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру … акти заміру (зважування).

Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей вказаних у товарно-транспортних документах.

Виходячи з аналізу норм Конвенції, Статуту автомобільного транспорту Української РСР, договору на перевезення, порушення норм перевезення вантажу не встановлено, не встановлено факту не отримання вантажу вантажоодержувачами МТТН (CMR) - графа 24, як не встановлено прострочення в доставці вантажу за вказаними вище перевізними документами.

Станом на час постановлення рішення у даній справі, заборгованість відповідача перед позивачем складає 25263 грн. 48 коп. основного боргу.

Стаття 173 ГК України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Стаття 175 ГК України визначає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться, а відповідно до вимог статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно частини другої п.2 статті 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу (ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України) одна сторона (перевізник) зобов”язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобов”язується сплатити перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 статті 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу ... стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та договірних зобов”язань, в судовому засіданні в повному обсязі доведено вину відповідача у неналежному виконанні взятих на себе зобов”язань за договором на перевезення вантажу № 20 від 10 січня 2009р.

Крім того, п. 4.8. Договору на перевезення вантажів № 20 від 10.01.2009р. було передбачено, що у випадку прострочення платежу винна в простроченні сторона оплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за трьома вищевказаними МТТН на загальну суму 1396 грн. 84 коп. ( 838,31 грн. + 297,31 грн. + 261,22 грн.), яка нарахована відповідно до п. 4.8. договору на перевезення вантажів № 20 від 10.01.2009р.

Так, за МТТН А№208696 пеня складає 838,31 грн., яка нарахована від суми основного боргу 9692,10 грн.; за МТТН А№7385, пеня нарахована в сумі 297,31 грн. від суми боргу 5881,70 грн., за МТТН А№7415 пеня нарахована у розмірі 261,22 грн. від суми основного боргу 9689,68 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно із статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов»язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Виходячи з вищенаведеного, нарахований розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідає вищевказаному чинному законодавству.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за трьома вищевказаними накладними 912 грн. 04 коп. інфляційних втрат та 204 грн. 42 коп. відсотків річних, які нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за МТТН А№208696 від суми основного боргу 9692,10 грн., нараховано 566,47 грн. - інфляційних втрат та 122,67 грн. - 3% річних; за МТТН А№7385 від суми основного боргу 5881,70 грн., нараховано 221,02 грн. інфляційних втрат та 43,52 грн. - 3% річних;

згідно МТТН А№7415 від суми основного боргу 9689,68 грн., нараховано 124,55 грн. інфляційних втрат та 38,23 грн. - 3% річних. Отже загальний розмір інфляційних втрат за трьома вищевказаними МТТН = 912 грн. 04 коп. (566,47 грн. + 221,02 грн. + 124,55 грн.), загальний розмір 3% річних, відповідно складає 204 грн. 42 коп. (122,67 грн. + 43,52 грн. + 38,23 грн.).

Суд заслухав пояснення представників позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем, згідно з Клопотанням від 05.05.2010р. № 23-5-юр та Акту звірки взаєморозрахунків від 30.04.2010р. фактично визнаний, підлягає до задоволення.

Судові витрати за первісним позовом покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог згідно з ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 4-7, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44 - 49, 60, 69, 75, 77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» ( 81701, Україна, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, код ЄДРПОУ 00278801) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (приватного підприємця) ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 25 263 грн. 48 коп. - основного боргу, 1 396 грн. 84 коп. - пені, 912 грн. 04 коп. інфляційних витрат, 204 грн. 42 коп. 3% річних, судові витрати: 277 грн. 77 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя