Рішення № 9576590, 11.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10                                                                                           Справа№ 9/67

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Дочірнє підприємство «Конріл», м. Київ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-ФУДЗ», с. Солонка, Пустомитівський район, Львівської області,

Про стягнення 4 691 грн. 38 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Близнюк Т.І., довіреність № 06/10/1 від 01.04.2010р.

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник заявив клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства «Конріл», м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-ФУДЗ», с. Солонка, Львівської області, про стягнення 413 грн. 47 коп. –пені, 60 грн. 50 коп. –3% річних, 216 грн. 37 коп. –інфляційних втрат та стягнення судових витрат: 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Ухвалою господарського суду від 20.04.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.05.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, Позивач –28.04.10 р. рекомендованою поштою № 4637293, Відповідач –27.04.10 р. рекомендованою поштою № 4637307 ( оригінали поштівок –в матеріалах справи).

Представник позивача в судовому засіданні подав, в порядку статті 22 ГПК України, заяву про уточнення позовних вимог по справі, просить стягнути з Відповідача на свою користь 413 грн. 47 коп. –пені, 60 грн. 50 коп. –3% річних, 216 грн. 37 коп. –інфляційних втрат та стягнення судових витрат: 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пояснив, що станом на 11.05.2010р. Відповідачем сплачено Позивачу 4001,04 грн. основного боргу.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином, під розписку, 27.04.10р. рекомендованою поштою № 4637307 повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи (оригінал поштівки –в матеріалах справи) та повторно, в порядку п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

Між Дочірнім підприємством «Конріл», м. Київ (Позивачем - у справі, Продавцем – за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК-ФУДЗ», с. Солонка (Відповідачем - у справі, Покупцем –за договором), 16 травня 2006 року був укладений Договір № 1081 купівлі -продажу товару (надалі Договір).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором купівлі-продажу, відповідно до статті 655 ЦК України.

Покупець зобов»язується повністю оплатити загальну суму кожної накладної не пізніше, чим через 21 (двадцять один) календарний день з моменту поставки Товару ( п. 4.1 договору).

Перехід товару у власність за цим договором, що є основною і визначальною ознакою договору купівлі-продажу, відбувається в момент передачі товару (п. 4.4. договору).

Ціну товару сторони передбачили в розділі 5 договору, так ціна Товару вказується в прас-листах продавця і накладних на поставку кожної партії Товару (п. 5.1 договору).

Сторонами за цим договором –продавцем та покупцем –виступають юридичні особи, які при його укладанні досягли істотних умов договору: предмету та ціни договору, відповідно до статті 656 ЦК України.

Разом з тим, зазначеним договором передбачено якість товару (розділ 2 договору), умови поставки товару (розділ 3 договору), що, зокрема, теж є одними із характерних ознак договору купівлі-продажу та регламентуються ст. ст. 669, 671, 673, 675 ЦК України.

Відповідно до п. 1.1. договору № 1081, продавець продає товар, а покупець, вивчивши плинний прайс-лист продавця, замовляє, приймає і оплачує Товар на умовах передбачених договором.

Відповідальність сторін - сторони передбачили розділу 6 договору.

Так, п. 6.2. сторони зазначили, що в випадку порушення Покупцем строку оплати Товару, він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день просрочки платежу.

Як вбачається із умов зазначеного договору, даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2006р.

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, продав відповідачу товар на загальну суму 4001 грн. 04 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних, а саме: № 06-0002113, № 06-0002114, № 06-0002115 від 24.07.2009р., які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач за куплений у позивача товар розрахувався 11.05.2010 р. сплативши суму основного боргу 4001,04 грн. (після подання позову до суду), що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між ДП «Конріл»та ТзОВ «ВК-Фудз»по договору № 0601081 від 16.05.06 р. за період з 01.01.09 р. по 30.04.10 р., тобто з порушенням термінів оплати за куплений у позивача товар, які передбачені договором.

Згідно ст. 207 ЦК України, договори купівлі-продажу вважаються укладеним в письмовій формі, оскільки є письмові документи з фіксацією істотних умов договору - предмету договору, ціни, сторін договору.

Крім того, згідно ст. 334 ЦК України, такий момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідачем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.

Стаття 692 ЦК України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов»язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов»язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Статтею 202 Господарського кодексу України передбачено загальні умови припинення господарського зобов»язання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов»язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов»язання; у разі поєднання управленої сторони та зобов»язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених ГК України або іншими законами.

Строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов»язання сторін, що виникли на основі цього договору ( частина 7 статті 180 ГК України).

Господарське зобов»язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду (частина 2 ст. 202 ЦК України).

Суду не представлено доказів, що зазначений договір був розірваним в порядку визначеному статтею 651 ЦК України та/або в порядку статті 188 ГК України - судовому порядку.

Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов»язки (частина 1 цієї статті).

Договір набирає чинності з моменту його укладення (частина 2 зазначеної статті).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 цієї статті).

Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( стаття 525 ЦК України).

Позивачем не пропущено загального строку позовної давності (ст. 257 ЦК України), так як, п. 4.1. договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється через 21 календарний день з моменту поставки товару. Моментом поставки є дата оформлення накладної Відповідачем 27.04.2009р., що товар прийнятий (п. 3.4 договору).

Останній день оплати згідно п. 4.1 договору був 15.08.2009р., тобто з 16.08.2009р. настало прострочення в оплаті за поставлений товар.

Позов подано до господарського суду Львівської області 19.04.2010р. за вх. № 2407, оплата в сумі 4001 грн. 04 коп. основного боргу здійснена Відповідачем 11.05.2010р., що підтверджується матеріалами справи та заявою Позивача про уточнення позовних вимог.

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 413 грн. 47 коп. пені, яка нарахована відповідно до п. 6.2. договору, за 193 дні прострочення платежу, відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції Закону України від 10 січня 2002р. № 2921-111.

Ставка НБУ з 12.08.2009р. по даний час, в т.ч. за період протягом якого нараховується пеня, складає 10,25% ( постанова НБУ від 10.08.2009р. № 468), подвійна облікова ставка НБУ = 20,50% (10,25% х 2) : 100% = 0,21 грн.).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Відповідно пеня має нараховуватися за 183 дні, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

Отже, розмір пені за 183 дні прострочення оплати платежу за невиконання Відповідачем грошового зобов»язання складатиме суму 420 грн. 90 коп. (4001,04 грн. –розмір основного боргу х 0,21 грн. = 840,22 грн. / 365 –середньостатистичних днів року = 2,30 грн. х 183 – кількість днів прострочення платежу відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України = 420 грн. 90 коп.).

Як вбачається із заяви про уточнення позовних вимог, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 413 грн. 47 коп., розмір якої є меншим, ніж перерахований у судовому засіданні, Позивач в цій частині не збільшував позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відтак до задоволення підлягає пеня у розмірі 413 грн. 47 коп., тобто в межах позовних вимог.

Допущена Позивачем арифметична помилка при обрахунку розміру пені –до уваги не приймається.

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 216,37 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 60 грн. 50 коп., які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Розрахунок інфляційних втрат: величина індексу інфляції застосована, виходячи з даних Державного комітету статистики України та становить: за серпень 2009 р. - 99,8%; за вересень 2009р. - 100,8%; за жовтень 2009р. - 100,9%; за листопад 2009р. - 101,1%; за грудень 2009р. - 100,9%; за січень 2010р. - 101,8%, отже, 4001,04 грн. - основний борг * 99,8% = 3993,03 грн. х 100,8% = 4024,97 грн. х 100,9% = 4061,19 грн. х 101,1% = 4105,86 грн. х 100,9% = 4142,84 грн. х 101,8% = 4217,41 грн. –4001,04 грн. = 216,37 грн.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 60 грн. 50 коп. –3% річних за 184 дні прострочення платежу.

Розрахунок 3% річних: 4001,04 грн. х 3% : 365 х 184 дні прострочення платежу = 60,72 грн.

Як вбачається із заяви про уточнення позову, Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 60 грн. 50 коп., розмір яких є меншим, ніж перерахований у судовому засіданні, Позивач в цій частині не збільшував позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, відтак до задоволення підлягає розмір 3% у сумі 60 грн. 50 коп., тобто в межах позовних вимог.

Допущена Позивачем арифметична помилка при обрахунку 3% річних –до уваги не приймається.

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги Позивача підлягають до задоволення, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в сумі –413,47 грн., інфляційні витрати –216,37 грн.; 3% річних –60,50 грн.

Судові витрати: державне мито сплачене позивачем в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно задоволених вимог, згідно з ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, п.1-1 ст.80, 82 –85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.          Уточнені позовні вимоги позивача задовільнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК-ФУДЗ» (п. і. 81131, Львівська область, Пустомитівський район, АЗС - № 6, с. Солонка, код ЄДРПОУ 32819038) на користь Дочірнього підприємства «Конріл»( п.і. 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 201, код ЄДРПОУ 23703164) 413 грн. 47 коп. - пені, 60 грн. 50 коп. - 3% річних, 216 грн. 37 коп. - інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя