Рішення № 9576588, 11.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10 Справа№ 9/56

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро», м. Львів.

Про стягнення 89 732,84 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - СПД-ФО, ОСОБА_3 - адвокат (Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 1280 від 24.01.2008р. №1), згідно договору № А12-10 від 22.032010р.

Від відповідача: не прибув.

Представникам роз”яснено права та обов”язки встановлені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро», м. Львів, про стягнення 89 732,84 грн., в т.ч. 76584 грн. 00 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 2904 грн. 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 10027 грн. 42 коп. та стягнення судових витрат: 897 грн. 32 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000 грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.04.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, Позивач 17.04.10р. рекомендованою поштою № 4630701, Відповідач 19.04.10р. - рекомендованою поштою № 4630710 ( докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 29.04.2010р. розгляд справи відкладено на 11.05.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задовільнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача: 76584 грн. 00 коп. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 10244 грн. 58 коп.; 3% річних в сумі 2904 грн. 26 коп., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: витрати за послуги надані адвокатом в сумі 5000 грн. 00 коп., 897 грн. 32 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, повторно, без поважних причин повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав), вимог ухвал суду не виконав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, під розписку, 19.04.10р. - рекомендованою поштою № 4630710 ( докази в матеріалах справи) та повторно, відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Справа розглядається за наявними матеріалами справи відповідно до ст. 75 ГПК України.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач: ОСОБА_1 є суб»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою (Приватним підприємцем), реєстраційний номер фізичної особи-підприємця за ЄДР: НОМЕР_2 місце проживання: 79066, АДРЕСА_1, Україна, дата проведення державної реєстрації: 31.08.2006р., номер державної реєстрації: НОМЕР_3 що підтверджується Витягом з ЄДР серії АД № НОМЕР_4 виданий станом на 13.04.2010р. (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро»є юридичною особою, реєстраційний номер юридичної особи за ЄДР: 10004256482, ідентифікаційний код: 22396984, місцезнаходження: 79000, проспект Свободи, будинок 5, м. Львів, Галицький район, Львівська область, Україна, дата проведення державної реєстрації: 22.03.2005р., номер державної реєстрації: 1515120 0000 003937, дата проведення останньої реєстраційної дії: 18.11.2009р., за номером: 1415106 0006 003937, Підтвердження відомостей про юридичну особу, зазначене підтверджується Витягом з ЄДР серії АД № 373250, виданий станом на 13.04.2010р. (докази в матеріалах справи).

Між Позивачем (Суб»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 - за договором - Орендар) та Відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро»- за договором - Орендодавець), 12.10.2007р. було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, що розташоване на другому поверсі під № 9 за адресою: м. Львів, проспект Свободи, 5, загальною площею 26 м. кв., строком на три роки з моменту підписання договору та зазначеними сторонами укладено додаток до Договору, від 12.10.2007р. (далі за текстом Договір).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписаний повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об»єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об»єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб»єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Частиною 2 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб»єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати типові договори.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Пунктом 1.1. Договору оренди передбачено, що Орендар (Позивач у справі) приймає у тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення (надалі за текстом «Об»єкт оренди»), розташоване на другому поверсі під № 9, за адресою м. Львів, проспект Свободи, 5, загальною площею 26 м. кв.

За п.1.2 Договору передача приміщення, що орендується здійснюється за актом прийому передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду.

Мету та термін оренди сторони визначили у Розділі 2 Договору, орендну плату та порядок розрахунків - Розділ 3 Договору, права та обов»язки сторони передбачили Розділом 4 та 5 Договору, повернення об»єкта оренди - Розділ 6 Договору, відповідальність сторін Розділ 7 Договору.

Згідно п. 4.1 Договору відповідач брав на себе обов»язок забезпечити безперешкодне використання позивачем (орендарем) приміщення, на умовах даного Договору.

Відповідно до умов цього Договору сторони погодили розрахунок розміру щомісячної орендної плати за формулою, прив»язаною до вартості долара США за курсом НБУ на перший та останній день місяця. (п. 3.1 Договору).

Згідно додатку до Договору, який підписано 12.10.2007р., сторонами за цим Договором, внесено зміни до п. 3.4 Договору, згідно з якими, на позивача був покладений обов»язок внести авансом орендну плату за 6 місяців з розрахунку 70 доларів США за 26 м. кв. площі орендованого приміщення, що складало 10 920 доларів США, що в гривнях за курсом НБУ 5,05 грн. за 1 долар, складало суму 55 146,00 грн.

Позивач свої зобов»язання виконав повністю і вніс до каси відповідача, двома платежами суму в гривнях еквівалентну 10 920 доларам США, що підтверджується прибутковими ордерами відповідача б/н від 12.10.2007р. на суму 24 000,00 грн. та за № 110 від 15.10.2007р. на суму 31 146,00 грн., що разом складає 55 146,00 грн. (докази в матеріалах справи).

В свою чергу, Відповідач своїх зобов»язань за даним Договором не виконав, не передав у визначений Договором строк та порядку у платне, строкове, орендне володіння та користування Об»єкт оренди: нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі під № 9, за адресою м. Львів, проспект Свободи, 5, загальною площею 26 м. кв.

Згідно із ст. 765 ЦК України наймодавець зобов»язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Оскільки такий строк передачі Договором не був обумовлений, відповідач був зобов»язаний передати об»єкт оренди Позивачеві негайно.

Так як Відповідач своїх зобов»язань за даним Договором не виконав, у зв»язку із цим Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 14.05.2008 р. з відмовою від договору оренди та про повернення сплаченого Позивачем Відповідачу авансу (докази в матеріалах справи).

Відповідь на вищезазначену заяву Позивача, Відповідач надав 23.01.2009 р., шляхом надання Гарантійного листа від 23.01.2009р., згідно якого останній брав на себе зобов»язання повернути Позивачу (ОСОБА_1) аванс за оренду приміщення другого поверху ТЦ «Плазма»сплаченого згідно угоди оренди приміщення від 12.10.2007р. в сумі 10920,00 доларів США після 20 квітня 2009 року, з розбивкою на 4 місяці по 2730,00 доларів США в місяць (оригінал гарантійного листа оглянуто у судовому засіданні, копія гарантійного листа знаходиться в матеріалах справ).

Згідно із ст. 604 ЦК України, зобов»язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов»язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов»язання новим зобов»язанням між тими ж сторонами (новація) (п.2 ст. 604 ЦК України).

Відповідно до вищевказаної домовленості сторін, шляхом заміни зобов»язання відповідача надати приміщення на зобов»язання повернення коштів - Договір оренди від 12.10.2007 року є припиненим від дати 23.01.2009р., коли відповідач погодився на повернення позивачу авансу по орендній платі за цим договором.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В судовому засіданні встановлено, що об»єкт оренди: нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі під № 9, за адресою м. Львів, проспект Свободи, 5, загальною площею 26 м. кв., не був переданий Позивачеві з вини Відповідача, тобто Позивач звільняється від будь-яких грошових зобов»язань перед Відповідачем, передбачених Договором оренди від 12.10.2007 р.

За ст.400 ЦК України недобросовісний володілець зобов»язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов»язку заінтересована особа має право пред»явити позов про витребування цього майна.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконувати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 ЦК України).

Встановлені строки виплати грошових сум Відповідачем Позивачу, нічим не передбачено та не встановлено чинним законодавством.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із частиною 2 статті 533 ЦК України, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно, за курсом НБУ, що діяв на дату 23.01.2009 р. (770,00 грн. за 100 доларів) перерахунок зазначеної суми з доларів США у гривнях складає 84 084,00 грн.

Станом на дату звернення до суду (позовна заява подана 02.04.2010р. за вх. №2110), Відповідачем задоволено вимоги Позивача частково, фактично сплачено Позивачу кошти в сумі 7500,00 грн., у т.ч. 2500,00 грн. за видатковим ордером № 169 від 15.10.2009р.; 2000,00 грн. за видатковим ордером № 189 від 25.11.2009р.; 2000,00 грн. за видатковим ордером № 213 від 23.12.2009р.; 1000,00 грн. за видатковим ордером № б/н від 12.02.2010р. ( докази знаходяться в матеріалах справи).

На час постановлення рішення у даній справі заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 76 584,00 грн. ( 84084,00 грн. 7500,00 грн.) (Розрахунок основного боргу в матеріалах справи).

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 10027 грн. 42 коп. за весь період прострочення та 2904 грн. 26 коп. відсотків річних, які нараховано відповідно до статті 626 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Розрахунок інфляційних втрат проведено за період: лютий 2009р. лютий 2010р.

Величини індексів інфляції за даними Державного комітету статистики України (Інформаційно-аналітичний центр «Ліга») складали: за лютий 2009р. - 101,5%; березень 2009р. -101,4%; за квітень 2009р. 100,9%.; за травень 2009р. 100,5%; за червень 2009р. - 101,1%; за липень 2009р. - 99,9%; за серпень 2009р. - 99,8%; за вересень 2009р. - 100,8%, за жовтень 2009р. - 100,9%, за листопад 2009р. - 101,1%, за грудень 2009р. - 100,9%, за січень 2010р. - 101,8%, за лютий 2010р. - 101,9%.

Загальна сума інфляційних витрат складає 10 244 грн. 58 коп., розрахунок перевірений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи.

Розрахунок процентів річних становить 2904,26 грн., перевірений в судовому засіданні та знаходиться в матеріалах справи.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати: 897 грн. 32 коп. державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4500 грн. 00 коп. за послуги адвоката.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.

Представник позивача зазначає, що для забезпечення захисту інтересів позивача в зазначеному спорі, їй було надано правову допомогу адвокатом ОСОБА_3, оскільки СПД-ФО ОСОБА_4 спеціальними знаннями в галузі права не володіє.

Між позивачем та представником позивача по справі було укладено договір А12-10 від 22.03.2010р. (належним чином завірена копія договору в матеріалах справи) про надання адвокатських послуг, що нею (Позивачем) оплачено послуги адвоката у зв»язку із необхідністю вирішення даного спору в сумі 5000,00грн. (копія квитанції №ПН 249 від 30.03.2010р. знаходиться в матеріалах справи).

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

До матеріалів справи додано Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 1280, яке видано ОСОБА_3, який проживає АДРЕСА_2 на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.01.2008 року за № 1.

До матеріалів справи додано квитанцію за № ПН249 від 30 березня 2010р., на підставі якої Позивач: Суб»єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 сплатила власне адвокату ОСОБА_3 платіж за адвокатські послуги, правову допомогу в сумі 5000,00 грн., згідно договору № А 12-10 від 22.03.2010р. (докази - в матеріалах справи).

Суд, керуючись в даному випадку, п. 6 статті 3 ЦК України, прийшов до висновку, що розмір витрат за послуги адвоката слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 4500 грн. 00 коп., а не 5000 грн. 00 коп., як зазначено у позовній заяві.

Суд заслухав пояснення представників позивача, оглянув та дослідив подані документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає: сума основного боргу - 76 584 грн. 00 коп.; інфляційні витрати в сумі 10 244 грн. 58 коп.; 3% річних 2904 грн. 26 коп., витрати на послуги адвоката в сумі 4500 грн. 00 коп., 897 грн. 32 коп. державного мита; 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4 3 4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро»(79000, м. Львів, проспект Свободи, 5, код ЄДРПОУ 22396984) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) основний борг в сумі 76 584 грн. 00 коп.; інфляційні втрати в сумі 10 244 грн. 58 коп.; 3% річних в сумі 2904 грн. 26 коп., адвокатські послуги в сумі 4500 грн. 00 коп., державне мито в сумі 897 грн. 32 коп.; 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 500,00 грн. адвокатських послуг відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя