Рішення № 9576218, 06.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.10                                                                                           Справа№ 9/53

Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766, в особі Філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Київ, вул. Солом»янська, 3,

До відповідача: Спільне українсько-польське підприємство «Едбуд-Львів»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Львів,

Про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 1515,06 грн., в т. ч. основного боргу в сумі –1327,38 грн., пені в сумі –68,86 грн., 95,58 грн. - інфляційних витрат, 23,24 грн. –3 % річних та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Чабан І.В.- представник, за довіреністю від 23липня 2008 року.

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до стаття 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено та не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766, в особі Філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Київ, вул. Солом»янська, 3, до Спільного українсько-польського підприємства «Едбуд-Львів»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Львів, про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в сумі 1515,06 грн., в т. ч. основного боргу в сумі –1327,38 грн., пені в сумі –68,86 грн., 95,58 грн. - інфляційних витрат, 23,24 грн. –3 % річних та стягнення судових витрат.

          Ухвалою суду від 01.04.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.04.2010 року, про що сторони були належним чином, під розписку: Позивач –09.04.10 р., Відповідач –10.04.10 р., повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою, відповідно, за № 4566965, № 456657 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень –в матеріалах справи), повторно, в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

          У зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 20.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 06.05.2010 року.

          Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у тексті позовної заяви, подав документи, які вимагалися судом, надав розрахунки за послуги зв»язку: періоди з 01/07/2009 по 31/07/2009 на суму 1327,38 грн.; з 01/08/2009 по 31/08/2009 на суму 1328,38 грн.

(належним чином засвідчені копії –у справі).

          Відповідач, повторно, без поважних причин, не прибув у судове засідання, про причини неприбуття, суд, належним чином не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що зазначено вище у цьому рішенні, вимог ухвал суду, без поважних причин, не виконав, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав). Відповідач про відкладення розгляду справи був належним чином повідомлений в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

          Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України –за наявними у ній матеріалами.

          В ході розгляду справи встановлено.

          15.01.2008 року між Позивачем: Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»«Виконавець»в особі заступника директора з питань маркетингу та продажу послуг Львівської філії п. Цюпки Романа Павловича, діючого на підставі Положення та за Довіреністю № 3671 від 28.12.2007 р. з одного боку, та відповідачем: Спільне українсько-польське підприємство «Едбуд-Львів»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, було укладено договір № ЛВ 1488 від 15.01.2008 р. на про надання послуг бізнес-мережі.

          Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код № 21560766, знаходиться за адресою: 01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, Б. 18, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 013450, довідкою № 7870/07 про включення до ЄДРПОУ, Статутом (нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку 11.08.2008р. № 10741050032006707 (докази в матеріалах справи).

Позовна заява підписана директором Львівської філії ВАТ «Укртелеком»Лоїком В.О., на підставі довіреності від 22.12.2009 року, виданої йому юридичною особою: ВАТ «Укртелеком»(докази в матеріалах справи).

При цьому суд бере до уваги, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ (Філія), і стягнення здійснюється судом на користь юридичної особи.

Відповідач є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код № 22402176, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ (докази в матеріалах справи).

Станом на час розгляду справи по суті, ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що договір № ЛВ 1488 від 15.01.2008 р. на про надання послуг бізнес-мережі є розірваним, та/або визнаний недійсним.

Предметом договору (п.1.1. договору) є те, що Позивач (надалі –Оператор) надає Бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі Утел (надалі –Послуги), а Відповідач (надалі-Бізнес-абонент) отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів.

У розділі 2 договору визначено зобов»язання сторін за договором.

В п.п. 2.1.1. –2.1.6. пункту 2.1. розділу 2 вказаного договору сторони передбачили зобов»язання «Оператора».

В п.п. 2.2.1. –2.2.9. пункту 2.2. розділу 2 вказаного договору сторони передбачили зобов»язання «Бізнес-абонента».

Так, зокрема, в п. 2.2.3. Бізнес-абонент зобов»язувався проводити оплату Послуг у термін, визначені цим Договором.

Порядок розрахунків передбачено у розділі 3 договору.

Так, у п. 3.1. договору сторони передбачили, що розрахунки для оплати вартості Послуг проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.3 договору).

Пунктом 4.2. договору передбачена відповідальність у формі пені, при невиконанні пункту 3.4 (в разі затримки оплати) Бізнес-абонентом сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач свої зобов»язання за даним договором виконав у повному обсязі, станом період з 01.07.2009 р. по 01.11.2009 р. надав відповідачу послуги, що підтверджується розрахунком суми заборгованості щодо боржника - СП у формі ТзОВ «Едбуд-Львів»Договір № ЛВ 1488 на суму 1327,38грн., відповідачем оплата за цей період - не проведена.

Відповідачем оплата за вказаним рахунком не проведена.

Станом на 01.03.2010 р. позивач надав відповідачу послуги на суму 1327,38 грн. та виставив рахунки: № 13-01488-055567 від 31.07.2009 р., №13-01488-056833 від 31.08.2009 р.- для оплати. Відповідачем оплата не проведена.

Загальний розмір боргу складає 1327 грн. 38 коп. (Розрахунок заборгованості –в матеріалах справи).

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

          потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

          сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

          у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобов”язання –не допускається.

          Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь пеню у розмірі 68,86 грн., яка нарахована відповідно до пункту 4.2 договору.

Зазначеним пунктом 4.2 договору сторони передбачили відповідальність у формі пені, при невиконанні пункту 3.4 (в разі затримки оплати) Відповідач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

          Нарахування пені проведено позивачем, відповідно до п. 4.2 договору, яка станом на січень 2010 р. складає 68,86 грн., розрахунок пені проведено позивачем, за кожним рахунком окремо (Розрахунок розміру пені –в матеріалах справи).

Правильність розрахунку пені, за вказаний період, була перевірена в судовому засіданні, розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, ставка НБУ, яка діяла на час нарахування пені, взята позивачем в одинарному розмірі, у періоди з серпня 2009 р. ставка НБУ - 11% - 10,25%; за вересень 2009 р. ставка НБУ –10,25% ; за жовтень 2009 р. ставка НБУ 10,25% ; листопад 2009р. ставка НБУ –10,25% ; грудень 2009р. ставка НБУ –10,25% ; січень 2010 р. ставка НБУ –10,25%

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 95,58грн. та три відсотки річних у розмірі 23,24грн., які нараховано позивачем на відповідача у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунок суми інфляційний витрат та відсотків річних –в матеріалах справи).

          Таким чином, загальний борг відповідача, враховуючи суму основного боргу, пеню, інфляційні витрати та 3 % річних, складає 1515 грн. 06 коп., з них: 1327,38 грн. - сума основного боргу; 68,86 грн. - пеня; 95,58 грн. - інфляційні втрати та 23,24 грн. – 3 % річних.

          Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

          Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.

          Позивачем за даним позовом платіжним дорученням № 1000325570-4487 від 23.03.2010 р. сплачено державне мито в сумі 102,00 грн. та платіжним дорученням № 1000325570-4528 від 23.03.2010 р. - 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 82 –85, 89, 116 –118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства «Едбуд-Львів»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (79012, вул. Гвардійська, 14, кв.7, м. Львів, ЄДРПОУ 22402176 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (п. і. 01030, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) 1327грн. 38 коп. - основного боргу, 68грн.86коп. - пені; 95 грн. 58коп.- інфляційних втрат, 23грн. 24коп.–3 % річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.

За згодою представника позивача, 06.05.2010 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, і підписана –07.05.2010 р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України –після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя