Рішення № 9576128, 06.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.10                                                                                           Справа№ 3/54

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Пацифік-2”, с.Майдан

До відповідача: ДП „Львівський бронетанковий ремонтний завод”, м. Львів

Про стягнення 1147526,96 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Іванов О.О. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства „Пацифік-2” до відповідача ДП „Львівський бронетанковий ремонтний завод” про стягнення 1147526,96 грн.

В судовому засіданні 26.04.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 06.05.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27.10.2008 року між Приватним підприємством „Пацифік-2” (Постачальник) та ДП „Львівський бронетанковий ремонтний завод” (Покупець) було укладено Договір № 219, згідно якого Постачальник зобов’язується систематично постачати та передавати у власність Покупця вироби (Товар) для використання його у господарській діяльності, а Покупець зобов’язується приймати цей товар та оплачувати його загальну вартість на умовах даного Договору. Номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість товару, розмір партій, ціна передбачаються в Специфікаціях, що є невід’ємними частинами цього договору.

На виконання умов договору позивач відповідно до накладної №10 (а.с.22) та Довіреності (а.с.23) від 24.04.2009 р. поставив відповідачу товар зазначений у специфікації № 4 від 27.10.2008 р. (а.с.21), а саме гусеничні стрічки у кількості 6 комплектів та катки опорні у кількості 45 штук загальною вартістю 1591650,00 грн., за які відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково оплативши позивачу 600000,00 грн.

Між Приватним підприємством „Пацифік-2” та ДП „Львівський бронетанковий ремонтний завод” було укладено Договір про надання послуг від 03.08.2009 р., на виконання якого Відповідач виконав для позивача відповідно до акту приймання виконаних робіт від 11.02.2010 р. (а.с.27) роботи на суму 33474,31 грн.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 958175,69 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 15.02.2010 р., підписаним двома сторонами (а.с. 28)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 67072,30 грн. та три відсотки річних в сумі 24335,04 грн. Крім цього, відповідно до п.6.2 договору № 219 від 27.10.2008 р. позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних від суми недоплати за кожен день прострочення з моменту виконання Покупцем свого зобов’язання з оплати, що становить 97943,93 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 219 від 27.10.2008 року позивач поставив відповідачу товар зазначений у специфікації № 4 від 27.10.2008 р. (а.с.21), а саме гусеничні стрічки у кількості 6 комплектів та катки опорні у кількості 45 штук загальною вартістю 1591650,00 грн., що підтверджується накладною №10 (а.с.22) та Довіреністю (а.с.23) від 24.04.2009 р.

Відповідно до п. 5.3 Договору Покупець протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Постачальником рахунку-фактури здійснює попередню оплату в розмірі 30% вартості партії продукції, зазначеної у відповідному рахунку-фактурі. Остаточний розрахунок проводиться протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 958175,69 грн. за поставлений товар, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 15.02.2010 р., підписаним двома сторонами (а.с. 28)

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 24335,04 грн. та інфляційні втрати в розмірі 67072,30 грн. підлягають до сплати.

Відповідно до п.6.2 договору № 219 від 27.10.2008 р. за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних від суми недоплати за кожен день прострочення з моменту виконання Покупцем свого зобов’язання з оплати, що складає та підлягає до стягнення в розмірі 97943,93 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 11475,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ДП „Львівський бронетанковий ремонтний завод” (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, код ЄДРПОУ 07985602) на користь Приватного підприємства „Пацифік-2” (77420, Івано-Франківська область, Тисменицький р-н, с. Майдан, код ЄДРПОУ 30491450) –958175,69 грн. –основного боргу, 67072,30 грн. –інфляційних втрат, 24335,04 грн. –трьох відсотків річних, 97943,93 грн. –пені, 11475,27 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.05.2010 року.

Суддя