Рішення № 9575878, 30.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.10 Справа№ 32/51

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м.Львів.

До відповідача: Личаківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань покарань у Львівській області №30, м.Львів.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідне виробниче підприємство „Екологія”, м.Львів.

Про стягнення 1 145,59 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність ВМЕ №325712 від 20.05.2009р.).

Від відповідача: не зявився.

Від третьої особи: Фігель Ю.О. представник (довіреність №3 від 11.01.2010р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2, м.Львів до Личаківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань покарань у Львівській області №30, м.Львів про стягнення 1 145,59 грн., з яких 969,20 грн. основний борг, 53,30 грн. інфляційні втрати, 20,07 грн. три проценти річних та 103,02 грн. пеня.

Ухвалою суду від 05.03.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.03.2010р., залучено до участі у справі на стороні позивача в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідне виробниче підприємство „Екологія”, м.Львів. Рішення прийнято 30.03.2010р.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача позовні вимоги про стягнення 1 145,59 грн підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Представник третьої особи позовні вимоги позивача також підтримав з підстав, викладених у поясненні до позовної заяви.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №5134031 від 10.03.2010р. вручено 12.03.2010р.

Суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №185192-№185193 від 05.02.2010р. Личаківська виправна колонія Управління державного департаменту України з питань покарань у Львівській області №30 станом на 05.02.2010р. зареєстроване за адресою: 79039, м. Львів, вул.Шевченка, 156, куди і надсилалась ухвала суду від 05.03.2010р.

Станом на 30.03.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про

відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив:

14.04.2009р. між Личаківською виправною колонією Управління державного департаменту України з питань покарань у Львівській області №30 (замовник), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідне виробниче підприємство „Екологія” (субпідрядник) було укладено договір №Л-14/04 про надання послуг (далі по тексту договір), відповідно до якого генпідрядник зобов»язується забезпечити надання замовнику комплексу послуг по проведенню санітарно-гігієнічних досліджень води поквартально, а замовник зобо»язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах цього договору.

За умовами п.1.2. договору усі послуги, які не потребують для їх виконання дозволів та ліцензій, надаються генпідрядником особисто. До цих послуг належать: перевірка готовності робочих місць для проведення досліджень, підготовка документів замовника для подачі в державні органи, складання кошторисної документації, надання консультацій замовнику з питань проведення досліджень, зображення точок відбору проб на робочих місцях.

Відповідно до п.1.3. договору для надання послуг, які потребують дозволів та ліцензій генпідрядних залучає субпідрядника ТзОВ «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія», яке має необхідні дозволи та ліцензії. Субпідрядник залучається для надання таких послуг: санітарно-гігієнічних досліджень хімічних і фізичних факторів.

За умовами п.1.4. договору генпідрядник зобов»язаний оплатити вартість робіт субпідряднику за рахунок коштів, отриманих від замовника.

Згідно з п. 2.1. договору вартість усіх послуг, які доручаються виконати генпідряднику, визначаються поквартальним кошторисом.

Кошторисом від 14.04.2009р., який є додатком до договору сторонами договору погоджено, що вартість послуг, які доручаються виконати генпідряднику, становить 969,20 грн.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що замовник зобовязаний повністю оплатити повну вартість наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник сплачує на користь генпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

29.05.2009р. відповідач, позивач та третя особа підписали приймально-здавальний акт до договору. Відповідно до цього акту замовнику надано комплекс послуг по проведенню санітарно-гігієнічних досліджень стічної води загальною вартістю 969,20 грн. у точній відповідності з договором і замовник не мав претензій та зауважень щодо обсягів та якості робіт, які виконали генпідрядник та субпідрядник. Таким чином, позивач в повному обсязі виконав взяті на себе за договором зобовязання.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки, визначені сторонами в п.5.2. договору, не провів.

Основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 30.03.2010р. складає 969,20 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.2. договору, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яким нараховується пеня, яка згідно поданого ним розрахунку становить 103,02 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 53,30 грн. інфляційних втрат та 20,07 грн. три проценти річних.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 1 145,59 грн., з яких 969,20 грн. основний борг, 53,30 грн. інфляційні втрати, 20,07 грн. три проценти річних та 103,02 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст. 901 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт виконання позивачем зобовязань по договору №Л-14/04 про надання послуг від 14.04.2009р. підтверджується приймально-здавальним актом від 29.05.2009р. на суму 969,20 грн., який підписаний сторонами договору та скріплений їх печатками (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач не сплатив за надані послуги, отже основний борг в сумі 969,20 грн. підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання гошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак з відповідача правомірно підлягає до стягнення 53,30 грн. інфляційних втрат, 20,07 грн. три відсотки річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пунктом п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник сплачує на користь генпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відтак, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 103,02 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 21 від 19.02.2010р. 102,00 грн. держмита і № 24 від 19.02.2010р. 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627, 629, 901 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Личаківської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань покарань у Львівській області №30 (79039, м. Львів, вул.Шевченка, 156; код ЄДРПОУ 08563932) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (79054, АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 у філії ВАТ „Укрексімбанк” у м.Львові; МФО 325718; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 969,20 грн. основного боргу, 53,30 грн. інфляційних втрат, 20,07 грн. три проценти річних, 103,02 грн. пені, держмито в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя