Рішення № 9575893, 29.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.10                                                                                           Справа№ 15/43

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи", м.Київ

до відповідача виробничо-торгового підприємства "Надія" з колективною формою власності, м.Стрий

про стягнення 3 824, 58 грн.                                                   

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Корецька Н.І. - представник

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи", м.Київ до виробничо-торгового підприємства "Надія" з колективною формою власності, м.Стрий про стягнення 3 824, 58 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.04.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 08.04.2010 року та від 22.04.2010 року.

Представнику позивача роз'яснювались його права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав суду уточнення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3 001, 88 грн.. Позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві та уточненнні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 1601-532 від 03.06.2009 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язався приймати і оплачувати товар, в асортименті, партіями згідно накладних на умовах, визначених у договорі. На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 3 669, 90 грн.. Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2 350, 00 грн.. За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 266, 00 грн. та три проценти річних в розмірі 58, 23 грн.. Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 327, 65 грн.. Просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 18.03.2010 року не виконав, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4562935.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого пердставника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" та виробничо-торговим підприємством "Надія" з колективною формою власності укладено договір поставки № 1601-532 від 03.06.2009 року (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставляти відповідачу товар - алкогольні та безалкогольні напої, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар, в асортименті, партіями згідно накладних, на у мовах, визначених договором. Погоджена сторонами кількість, асортимент та ціна товару (партії товару), що поставляється за цим договором, вказується у видаткових накладних, які є невд'ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивач, за період з 27.08.2009 року по 17.09.2009 року, поставив відповідачу товару на загальну суму 3 669, 90 грн.. Поставка відповідачу товару підтверджується видатковими накладними № РН-32-021863 від 27.08.2009 року на суму 728, 34 грн., № РН-32-023835 від 03.09.2009 року на суму 756, 24 грн., № РН-32-025896 від 10.09.2009 року на суму 1 096, 92 грн. та № РН-32-027914 від 17.09.2009 року на суму 1 088, 40 грн.. Згадані накладні підписані представниками та посвідчені печатками обох сторін, що підтверджує факт отримання відповідачем товару. Жодних претензій щодо кількості та якості товару відповідач не заявляв.

Відповідно до п.2.4. договору відповідач зобов'язався оплачувати кожну придбану за даним договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складення накладної).

Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за поставлений відповідачем товар здійснив частково. Внаслідок таких дій відповідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2 350, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію від 15.10.2009 року № 532/89-9 з вимогою погасити заборгованість, проте, відповідач залишив згадану претензію без відповіді.

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 266, 00 грн. та три проценти річних в розмірі 58, 23 грн. У відповідно до п.3.3. договору у випадку недотримання строків оплати продукції, відповідач оплачує на користь позивача пеню в розмірі 0, 1 % від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. Враховуючи порушення відповідачем строків оплати товару, позивач нарахував йому пеню в розмірі 327, 65 грн..

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 001, 88 грн. і на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 78, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з виробничо-торгового підприємства "Надія" з колективною формою власності (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Новаківського, 4Б, код ЄДРПОУ 13816074) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб'юторські системи" (04050, м.Київ, вул.Артема, 103, код ЄДРПОУ 36411407) 2 350, 00 грн. основного боргу, 266, 00 інфляційних витрат, 58, 23 грн. трьох процентів річних, 327, 65 грн. пені, 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя