Рішення № 9575736, 05.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.10                                                                                           Справа№ 29/43

за позовом:           дочірнього підприємства "Конріл", м. Київ,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком", м. Львів,

про: стягнення 984,68 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Близнюк Т.І. –дов. №03/1 від 13.04.2010 р.,

відповідача :Кокоткіна В.В. –дов. №32/02 від 15.02.2010 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов дочірнього підприємства "Конріл" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" про стягнення 984,68 грн. Ухвалою від 26.03.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 13.04.2010 р. Розгляд справи відкладено 05.05.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки №23/2009/1279 від 01.04.2009р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 939,23 грн. З них, відповідачу нараховано 5,80 грн. –3% річних, 39,65 грн. пені.

В судовому засіданні 05.05.2010 р. представник позивача подав заяву про відмову у стягненні суми боргу за поставлені товари, оскільки відповідачем сплачено основну заборгованість за поставлений товар у сумі 929,02 грн., крім того, просить стягнути з відповідача 5,80 грн. – 3% річних, 39,65 грн. пені, 10,21 грн. –інфляційні збитки.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №23/2009/1279 від 01.04.2009р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) постачає та передає у власність покупцеві, а покупець (відповідач у справі) приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору, та на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно п.7.3.2. договору Відповідач зобов’язаний сплачувати поставлений товар кожні 30 календарних днів з моменту поставки товару. Моментом поставки є дата оформлення накладної відповідачем, що товар прийнятий (п.2.1 договору).

На день розгляду справи представник позивача подав заяву про відмову у стягненні суми боргу за поставлені товари, оскільки відповідачем сплачено основну заборгованість за поставлений товар у сумі 929,02 грн., крім того, просить стягнути з відповідача 5,80 грн. –3% річних, 39,65 грн. пені, 10,21 грн. –інфляційні збитки.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 9.2 Договору сторона, яка порушила господарське зобов’язання, визначене цим Договором, зобов’язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси було порушено. Якщо покупець в термін, зазначений в п. 7.3 Договору, не здійснить оплату товару, то покупець, за вимогою постачальника, сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості поставленого, але не сплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 39,65 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5,80 грн. –3% річних, 10,21 грн. –інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 929,02 грн. припинити .

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаком»(адреса: вул. Промислова, 60, м. Львів, 79024; код ЄДРПОУ 19176701) на користь дочірнього підприємства «Конріл»(адреса: вул. Кутузова, 18/7, оф.201, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 23703164) 5,80 грн. –3% річних, 39,65 грн. –пені, 10,21 грн. –інфляційних збитків, 102 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя