Рішення № 9575670, 30.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.10                                                                                           Справа № 2/34

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Процик Н.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”, м. Стрий про стягнення 3643 грн. 93 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”, м. Стрий про стягнення 3643 грн. 93 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.03.2010р. призначив розгляд справи на 18.03.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 30.03.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 01.03.2010р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28 серпня 2001р. між структурним підрозділом позивача та відповідачем було укладено договір №125 про надання послуг електрозв’язку з додатками 1 та 2 до цього договору.

24 лютого 2009р. між структурним підрозділом позивача та відповідачем було укладено договір №450125 про надання послуг електрозв’язку з додатками 1 та 2 до цього договору.

За цими договорами підприємство зв’язку (позивач) надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку 2. Споживач (відповідач) зобов’язувався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивач за період з вересня 2008р. по березень 2009р. включно, надав відповідачу послуги електрозв’язку загальною вартістю 8035 грн. 96 коп., що підтверджується рахунками за відповідні періоди.

Пунктом 4.5. договору №125 від 28.08.2001р. та договору №450125 від 24.02.2009р. передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги виконав частково (оплачено 5164 грн. 10 коп.), на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 2871 грн. 86 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.8. договору №125 від 28.08.2001р. та договору №450125 від 24.02.2009р., у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач (відповідач) сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затриманих платежів, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати наданих оператором, провайдером телекомунікаційних послуг споживачі сплачують пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 7 грн. 53 коп., інфляційні втрати в розмірі 639 грн. 95 коп. та 3% річних в розмірі 124 грн. 59 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 2871 грн. 86 коп. основного боргу, 7 грн. 53 коп. пені, 639 грн. 95 коп. втрат від інфляції та 124 грн. 59 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 231 ГК України, п. 41 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р. та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Стрийський завод ковальсько-пресового обладнання”, м. Стрий, вул. Промислова, 4, Львівська область (ідентифікаційний код 00222261) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів, вул. Дорошенка, 43 (ідентифікаційний код 01186030) 2871 грн. 86 коп. основного боргу, 7 грн. 53 коп. пені, 639 грн. 95 коп. втрат від інфляції, 124 грн. 59 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя