Рішення № 9575307, 27.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.10                                                                                           Справа№ 24/41

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Радіотелекомунікації”, м.Київ

До відповідача: Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії „Стрийська ДЕД”, м.Львів

Про стягнення 35072,38грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Кадиляк М.В. –представник

Від відповідача – Рісний М.Б. - представник

Суть спору: Позов заявлено стягнення 35072,38грн., в т.ч.: 29385,58грн. основного боргу, 4543,96грн. пені та 1 142,84грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.11.2008 року сторонами укладено договір про надання послуг №164Z/08, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу послуги з виконання робіт екскаватором ATLAS, а останній зобов’язується оплатити вартість послуг в 3-х денний термін після надання послуг (п.3.1 договору).

Як зазначено у позовній заяві, згідно із актом здачі прийняття робіт від 26.11.2008 року позивачем виконані роботи (надані послуги екскаватора) на суму 39384,58грн.

Виконані роботи відповідач оплатив частково в сумі 10 000,00 грн., заборгованість становить 29 385,58грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

На підставі п.5.3 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 4543,96грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 30.11.2008р. по 29.05.2009р.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 1142,84грн. за період з 30.11.2008р. по 22.01.2010р.

22.04.2010р. відповідач подав відзив на позов, в якому повідомляє, що на даний час відсутня заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги, оскільки платіжним дорученням № 144 від 31.03.2010р. відповідач оплатив послуги в сумі 23399,58грн., а також в рахунок погашення боргу за надані послуги поставив відповідачу по накладній № 176-1 від 28.11.2008р. товар на суму 5985,00грн.

Проти стягнення пені відповідач заперечує, оскільки пунктом 5.3 договору не передбачено сплату пені.

Крім того, відповідач стверджує, що в надісланій йому позовній заяві відсутня вимога про стягнення 3% річних та відсутній їх розрахунок.

В судовому засіданні 22.04.2010р. була оголошена перерва до 27.04.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2010р. підтвердив оплату послуг відповідачем в сумі 23399,58грн., а також підтвердив поставку товару по накладній № 176-1 від 28.11.2008р. на суму 5985,00грн. в рахунок погашення боргу за надані послуги, тому в частині стягнення основного боргу просить припинити провадження у справі.

Крім того,представник позивача повідомив, що в позовній заяві помилково вказана сума основного боргу 29 385,58грн., замість 29 384,58грн.( 39384,58 –10000,00).

Решту вимог позивач підтримує.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.11.2008 року позивачем і філією відповідача Стрийська ДЕД укладено договір про надання послуг №164Z/08, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу послуги екскаватора ATLAS, а останній зобов’язується оплатити вартість послуг в 3-х денний термін після надання послуг (п.3.1 договору).

Згідно із актом здачі - прийняття робіт від 26.11.2008 року позивач надав послуги ( послуги екскаватора) на суму 39384,58грн.

Названий акт підписаний двома сторонами і скріплений їх печатками.

Виконані роботи відповідач оплатив частково в сумі 10 000,00 грн., а саме: 05.05.2009р. –6000,00грн., 13.05.2009р. –4000,00грн.

Отже, на момент подання позову (позов подано 11.03.2010р.) заборгованість становила 29 384,58грн.

Платіжним дорученням № 144 від 31.03.2010р. відповідач оплатив послуги в сумі 23399,58грн.

Крім того, 21.04.2010р. відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5985грн. за товар, поставлений відповідачем позивачу по накладній № 176-1 від 28.11.2008р. на суму 5985,00грн.( заява, докази її надсилання, накладна та довіреність на отримання товару додані до відзиву відповідача).

Позивач підтверджує факт оплати послуг відповідачем 31.03.2010р. в сумі 23399,58грн., а також підтверджує зарахування вартості товару на суму 5985,00грн., поставленого відповідачем, в рахунок оплати наданих послуг.

Відтак, на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги відсутня.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Статтею 546 ЦК встановлено, що виконання зобов»язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, гарантією.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст.547 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.599 ЦК України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Згідно із ст.601 ЦК України зобов»язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору №164Z/08 позивач надав відповідачеві послуги на суму 39384,58грн., які відповідач прийняв 26.11.2008р. Ці послуги підлягали оплаті в 3-х денний термін після їх надання, тобто, до 02.12.2008р.

( оскільки 29 і 30 листопада 2008р. вихідні, то останнім –третім днем оплати згідно із частиною 5 ст. 254 ЦК є перший робочий день 01.12.2008р.).

Відповідач оплатив послуги коштами в сумі 33399,58грн., а саме: 05.05.2009р. –6000,00грн.,13.05.2009р. –4000,00грн., 31.03.2010р.- 23399,58грн., щодо решти вартості послуг на суму 5985,00грн., то на цю суму відповідач поставив позивачу товар і надіслав 21.04.2010р. заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідач зарахував вартість поставленого йому товару в рахунок оплати наданих послуг.

Однак слід зазначити, що послуги оплачені відповідачем з порушенням встановленого строку їх оплати. Відтак, за прострочення оплати послуг підлягають до задоволення 3% річних в сумі 1136,36грн. за період з 02.12.2008р. по 22.01.2010р. Нарахування 3% річних з 30.11.2008р. по 01.12.2008р. є безпідставним, оскільки згідно із умовами договору та чинним законодавством послуги підлягали оплаті до 02.12.2008р.

На підставі викладеного суд вважає, що в частині стягнення основного боргу провадження у справі належить припинити у зв»язку з відсутністю предмета спору, а в частині стягнення 3% річних позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 1136,36 грн.

Пеня до задоволення не підлягає, оскільки сторонами не вчинено письмового правочину, як це передбачено ст. 547 ЦК України, про забезпечення виконання зобов»язання пенею. Пунктом 5.3 договору, на який посилається позивач, не передбачено стягнення пені, не встановлений її розмір. Відтак, вимога про стягнення пені є безпідставною.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що в надісланій йому позовній заяві відсутня вимога про стягнення 3% річних та відсутній їх розрахунок, оскільки такі доводи не підтверджені доказами. У позовній заяві, подані до суду, є вимога про стягнення 3% річних, а також є розрахунок 3% річних.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі основного боргу, яка існувала на момент подання позову, та сумі присуджених до стягнення 3% річних.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36 ,43, 44, 49, п.1/1 частини 1 ст.80, 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ідентифікаційний код31978981, адреса: 79053, м. Львів, вул. В.Великого,54, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські Радіотелекомунікації”, ідентифікаційний код 25642053, адреса: 03110, м.Київ, вул.І. Клименка,25, оф.331, фактична адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена,149, кім. 305,- 1136,36грн. - 3% річних, 305,22грн. державного мита та 205,37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2.          В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя