Рішення № 9575305, 27.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.10                                                                                           Справа№ 24/40

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла”, м.Львів

Про стягнення 702751,86грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Василевський Р.Й. –представник

Від відповідача –Пеленська Н.О. - представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 702751,86грн., в т.ч.: 533 678,98грн. основного боргу, 32963,87грн. пені, 106735,80грн. штрафу, 24549,22грн. втрат від інфляції та 4823,99грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 23.03.2009року року сторонами укладено договір купівлі-продажу №029/09, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати у власність відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити протягом 15 днів з дати поставки відповідної партії.

На виконання умов договору, позивач за період з 28.10.2009 року по 18.11.2009року поставив відповідачу товар на загальну суму 603640,76грн., а також надав послуги з перевезення товару на 3000,00грн.

Отриманий товар відповідач оплатив частково, заборгованість становить 533678,98грн., у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

На підставі п.6.2 та п.6.3 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 32963,87грн., що нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф в сумі 106735,80грн., який нарахований в розмірі 20% від суми боргу.

Крім того на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 24549,22грн., а також 3% річних в сумі 4823,99грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує.

У відзиві за №21 від 26.04.2010року на позовну заяву відповідач визнає основний борг в сумі 533768,98грн. та просить відстрочити виконання рішення суду у зв»язку з тим, що стягнення такої суми боргу може негативно вплинути на подальшу господарську діяльність товариства.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

23.03.2009 року сторонами укладено договір купівлі-продажу №029/09, відповідно до умов якого позивач зобов’язується передати відповідачу у власність товар (металопрокат), а останній зобов’язується його прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов договору за період 28.10.2009 року по 18.11.2009 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 603640,76грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме:

- №РН-0015342 від 28.10.2009року на суму 117178,80грн.;

- №РН-0015510 від 02.11.2009року на суму 112586,76грн.;

- №РН-0015640 від 02.11.2009року на суму 156933,38грн.;

- №РН-0015790 від 04.11.2009року на суму 115788,96грн.;

- №РН-0016444 від 18.11.2009року на суму 101152,86грн.;

Факт отримання відповідачем товару підтверджується поданими суду довіреностями, виданими відповідачем уповноваженій особі на отримання товару від позивача, а також підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних видаткових накладних.

Крім того, позивачем були надані відповідачу транспортні послуги на суму 3000,00грн., що підтверджується поданим суду актом №РН-0015336 здачі-прийняття робіт від 28.10.2009року, який підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

На оплату послуг позивач надав відповідачеві рахунок № дСФ -018007 від 28.10.2009р.

Термін оплати товару, встановлено сторонами в п.4.3 договору –протягом 15 днів з дати поставки відповідної партії.

Як вбачається із матеріалів справи, за період з 11.11.2009 року по 25.12.2009 року відповідач сплатив позивачеві кошти в сумі 72961,78грн.

Відтак, заборгованість становить 533 678,98грн. (603640,76 + 3000,00 –72 961,78).

Вказана сума основного боргу підтверджується актом звірки розрахунків станом на 12.04.2010р., підписаним двома сторонами.

Суму основного боргу, заявлену до стягнення, відповідач визнає.

Крім того, на підставі п.6.2 та п.6.3 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 32963,87грн., що нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.11.2009 року по 10.03.2010року, а також штраф в сумі 106735,80грн., який нарахований у розмірі 20% від суми боргу.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 24549,22грн., які нараховані за період з грудня 2009року по лютий 2010року, а також 3% річних в сумі 4823,99грн. за період 13.11.2009 року по 10.03.2010року.

Розрахунки пені, штрафу, втрат від інфляції та 3% річних наведені у позовній заяві.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано ( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачеві товару та надання транспортних послуг на загальну суму 606640,76грн. У встановлений договором строк відповідач в повному обсязі товар не оплатив. Заборгованість становить 533 678,98грн., яку відповідач визнає.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 533678,98грн. основного боргу, 32 963,87грн. пені, 24 549,22грн. втрат від інфляції та 4823,99грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення штрафу в сумі 106735,80грн. позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Згідно із частиною 3 ст.549 ЦК та частиною 2 ст.343 ГК України виконання грошового зобов’язання забезпечується пенею, яка підлягає стягненню з боржника у разі прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором (п.6.2) передбачено сплату пені за прострочення виконання грошового зобов»язання. Пеня заявлена позивачем до стягнення в сумі32963,87грн., нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за період з 13.11.2009 року по 10.03.2010року. Одночасне стягнення пені і штрафу за невиконання одного і того ж грошового зобов’язання чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що умови договору (п.6.3) про стягнення штрафу за прострочення оплати товару суперечать законодавству, тому не можуть застосовуватись.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду до задоволення не підлягає, оскільки до вказаного клопотання не додано жодного доказу, який підтверджує обставини, за наявності яких можливе відстрочення виконання рішення суду, а саме: наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла”, ідентифікаційний код 23270251, адреса: 79025, м.Львів, вул.Левандіська,22/6, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів”, ідентифікаційний код 33286209, адреса: 79034, м.Львів, вул.Навроцьокого,1а, - 533 678,98грн. основного боргу, 32963,87грн. пені, 24549,22грн. втрат від інфляції, 4823,99грн. 3% річних, 5960,16грн. державного мита та 200,15грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя