Рішення № 9575303, 21.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.10 Справа№ 14/41

За позовом: Військового прокурора Тернопільського гарнізону, м.Тернопіль, в інтересах держави в особі позивача : військової частини 3007, м.Золочів Львівської області

до відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, с.Вихопні Кам»янка-Бузького району Львівської області

про стягнення 42144,00 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

Від прокуратури Яговдік С.М.-прокурор відділу

від позивача: Лопадчак О.О. - представник

від відповідача: не з”явився.

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України прокурору та позивачу роз»яснено.

Суть спору: Позов заявлено Військовим прокурором Тернопільського гарнізону, м.Тернопіль, в інтересах держави в особі позивача : військової частини 3007, м.Золочів Львівської області до відповідача: суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, с.Вихопні Кам»янка-Бузького району Львівської області,про стягнення 42144,00 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2010 року порушено провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду на 21.04.2010 року. Ухвала отримана відповідачем 13.03.2010 року, що підтверджується повідомленням №5131962 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив , відзиву на позовну заяву не подав, заперечень не висловив; із заявами (клопотаннями) не звертався та причин невиконання вимог суду не пояснив, їх поважність не довів.

Представник позивача в письмовій формі (заява від 21.04.2010 р) підтвердив, що станом на 21.04.2010 року борг в сумі 42144,00 грн, що виник у зв»язку із неоплатою відповідачем виконаних робіт згідно актів за червень, серпень, вересень, жовтень 2009 року, не погашений.

Прокурор та позивач, з мотивів, наведених у позовній заяві, Поясненні позивача №1/379 від 20.04.10 р, просять заявлені вимоги задоволити повністю.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні , за згодою прокурора та представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено.

31 грудня 2008 року між військовою частиною 3007 ( надалі «Виконавець») та суб»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 ( надалі «Замовник») укладено договір по наданню послуг з прибирання будівельного сміття та очищення території №1, згідно умов пунктів 1.1,2.1,3.1,4.2,4.3 якого «Виконавець»взяв на себе зобов»язання за письмовою заявкою «Замовника»виділяти особовий склад в кількості до 40 військовослужбовців з 9 год. до 18 год. для надання послуг з прибирання сміття та очищення території на виробничих об»єктах в с.Жовтанці, Кам»янка-Бузького району Львівської області, а «Замовник»- за надані послуги розрахуватися з «Виконавцем»шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг ( виконаних робіт) та табелю робочого часу.

Вказані обставини підтверджується умовами договору від 31.12.2008 року №1 із додатками від 02.01.2009 року та 24.01.2009 року.

Судом встановлено, що в червні, серпні, вересні, жовтні 2009 року на виконання договірних зобов»язань «Виконавцем»виконані роботи по наданню послуг, передбачених п.1.1 договору №1 від 31.12.2008 року на загальну суму 42144,00 грн, зокрема, у червні 2009 року на суму 21888 грн, у серпні 2009 року на суму 2400 грн, у вересні 2009 року на суму 13824 грн та у жовтні 2009 року на суму 4032 грн, про що свідчать : табелі робочого часу , погоджені сторонами , за червень 2009 року, за серпень 2009 року, за вересень 2009 року та за жовтень 2009 року; акти виконаних робіт ( погоджені сторонами) , зокрема : №806 від 30.06.2009 року, №972 від 31.08.2009 р, №1016 від 29.09.2009 року, №1075 від 30.10.2009 року; рахунки на оплату послуг від 30.06.2009 р №26; від 31.08.20099 р №33; від 30.09.2009 року №41, від 13.10.2009 р №46; довідка-розрахунок заборгованості станом на 25.02.2010 року.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, згідно ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за надані позивачем, однак не оплачені відповідачем послуги.

Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначеного ст.175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.638 ЦК України договір №1 від 31.12.2008 року є укладеним, оскільки істотні умови домовленості були прийняті сторонами та знайшли своє відображення в цьому договорі. Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до вимог ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.179,180,181 ГК України між позивачем та відповідачем було укладено зазначений господарський договір, на підставі якого сторони вступили у господарські правовідносини та набули прав і обов»язків, що встановлені в цьому договорі.

Таким чином, умови, що становлять зміст договору № 1 від 31.12.2008 року визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та є обов»язковими для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи сторони розпочали виконання договору №1 від 31.12.2008 року . Так, на виконання умов Договору щодо надання послуг з прибирання будівельного сміття та очищення території на виробничих об»єктах суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, Позивачем у червні, серпні вересні, жовтні 2009 року надано послуги загальною вартістю 42144 грн.

Як вбачається із актів виконаних робіт, послуги були надані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень та претензій, чим підтверджується належне виконання зобов»язань Виконавцем за договором; Виконавець та Замовник визначили та погодили в цих актах вартість наданих послуг; підтвердили виконання послуг згідно умов договору №1 від 31.12.2008 року.

Однак, незважаючи на це, Відповідачем не було своєчасно, у терміни визначені в р.4 договору ( в т.ч. в п.4.2 ) здійснено оплату за надані послуги, чим було порушено умови Договору.

Відповідно до ст..526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України). Із зазначеними статтями Цивільного кодексу України кореспондується також і ст.193 ГК України.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, зобов»язання підлягає виконанню у строки (терміни) визначені, зокрема, умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодеком, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання ( неналежне виконання).

Пунктом 3 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України, ст.230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Умовами договору №1 від 31.12.2008 року встановлена відповідальність «Замовника»у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг, у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, прокурором у даному позові не заявляються вимоги про застосування до боржника ( відповідача у справі) відповідальності , передбаченої умовами договору та законом, а лише вимога про стягнення основного боргу, що становить вартість наданих відповідачу, однак не оплачених послуг.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За нормами ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов»язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Заявлена Прокурором вимога про стягнення основного боргу обґрунтована та підлягає до задоволення. Відповідач заявлений позов не заперечив, належними та допустимими доказами не спростував вимогу про стягнення з нього на користь позивача 42144,00 грн. боргу.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат входять, зокрема , витрати з державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то судові витрати по даній справі покладаються на нього.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути із Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 ( місце проживання за даними ЄДР :с.Вихопень, Кам»янка-Бузький район, Львівська область; фактична адреса : с.Жовтанці, Кам»янка-Бузького району Львівської області; ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

а) на користь військової частини 3007 ( м.Золочів Львівської області, вул..С.Стрільців,2, код ЗКПО 08803566) 42144,00 грн. боргу ;

б) в доход державного бюджету України 421,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя