Рішення № 9575200, 13.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10                                                                                           Справа№ 26/37

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд», м. Львів

до відповідача: Приватного малого підприємства Фірми «Рубікон-2», м. Львів

про: стягнення 25881,90 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Працьовитий А.А. –адвокат (довіреність б/н від 31.03.2008 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного малого підприємства Фірми «Рубікон-2», м. Львів про стягнення 25881,90 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.03.2010 р. Ухвалою суду від 16.03.2010 р. розгляд справи відкладався до 13.04.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23529,00 грн. та судові витрати.

Відповідач явки повноважних представників в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 23.02.2010 р. та 16.03.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

23 червня 2009 року між сторонами укладено Договір поставки № 10680 (далі по тексту –договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору –Постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність Покупця (відповідача) товари, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти товари і оплатити їх на умовах даного Договору.

На виконання своїх зобов’язань по договору позивачем по видаткових накладних: № Р009-55122 від 31.12.2009 року на суму 9 568,92 грн.; № З000-01304 від 09.01.2010 року на суму 10064,40 грн.; № З000-02352 від 13.01.2010 року на суму 3895,68 грн. –було продано відповідачу товар на загальну суму 23 529,00 грн.

Відповідно до пункту 4.4. договору –Покупець зобов’язується оплачувати отриману партію товару протягом 14 календарних днів починаючи з дня поставки товару Покупцю шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Однак, на виконання своїх зобов’язань по договору –відповідачем не була проведена оплата за отриманий товар.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

09.02.2010 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про оплату отриманого товару на суму заборгованості за отриманий товар в розмірі 23 529,00 грн., яку відповідач отримав 12.02.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 1111111.

Однак, станом на день подання позову до суду відповідачем не було вжито заходів до погашення заборгованості за отриманий товар та не було надано відповіді на вимогу позивача.

Таким чином, відповідачем було порушено зобов’язання по оплаті отриманого товару і його заборгованість перед позивачем станом на 13.04.2010 р. склала суму в розмірі 23 529,00 грн. –основного боргу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що позивачем не було належно повідомлено відповідача про пред’явлення йому вимоги та про подання позову до звернення позивача в суд, суд вважає за необхідне покласти судові витрати за розгляд справи судом на позивача в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю в частині стягнення основного боргу в сумі 23529,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

3.          Стягнути з Приватного малого підприємства Фірми «Рубікон-2», м. Львів, вул. О. Олеся, 25 В/50 (р/р 26004620016310 в ЛОФ УСБ м. Львова, МФО 325019, код ЄДРПОУ 13817837) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд», м. Львів, вул. Дорошенка, 19 (р/р 26007011722 в ПЛФ ВАТ «КРЕДОБАНК»м. Львова, МФО 325365, код ЄДРПОУ 22336350) 23529 грн. 00 коп. основного боргу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя