Рішення № 9575162, 13.05.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10                                                                                 Справа № 6/134

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Україна”, м. Дніпропетровськ

до Колективного підприємства виробничо –комерційної фірми “Алчевськ Шляхбуд”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 14 125 грн. 30 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Штифурко Ю.І., дов. №17 від 05.02.10;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14 125 грн. 30 коп., в т.ч. основний борг –12 919 грн. 99 коп., інфляційні нарахування –984 грн. 50 коп., 3% річних –220 грн. 81 коп. Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Алчевськ Луганської області, вул. Алчевського, б.2, у зв’язку з чим, позовна заява та ухвала про порушення провадження по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. В той же час, відповідно до повідомлення вручення поштового відправлення, ухвала суду від 21.04.10 була відповідачем отримана.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Незважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не надав відзив на позовну заяву, хоча і мав таку можливість, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, за умови відсутності представника відповідача.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

На підставі накладних №№ 02334-сл і 02334/1-сл позивач поставив відповідачу певний товар на загальну суму 113127 грн. 44 коп., який останній оплатив частково у сумі 100207 грн. 45 коп. у зв’язку з чим за відповідачем залишилась заборгованість на суму 12 919 грн. 99 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивачем до стягнення заявлені 3% річних в сумі 220 грн. 81 коп. та інфляційні в сумі 984 грн. 50 коп., нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами підтверджено, що позивач, за накладними № 02334-сл від 22.02.08 і № 02334/1-сл від 29.02.08 поставив відповідачу, через Меркулова М.М. за дорученням серії НБГ № 492451 (арк. справи 15-19) певний товар –труби, загальною вартістю 113127 грн. 44 коп., який відповідач оплатив частково на суму 100207 грн. 45 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 12 919 грн. 99 коп.

Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою отримання вказаної суми заборгованості, позивач направив відповідачу вимогу № 6579 від 21.08.09 (арк. справи 20, 7).

Відповідач доказів оплати заборгованості та вказаної вимоги до суду не надав.

В той же час, на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлений товар.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з вересня 2009 по лютий 2010 (включно) в сумі 984 грн. 50 коп. і 3% річних за період з 10.09.09 по 08.04.2010 в сумі 220 грн. 81 коп. слід зазначити наступне. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та відсотки нарахував правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства виробничо-комерційна фірма «Алчевськшляхбуд», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Алчевського, б.2, код 03329479, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1а, код 33668606, основний борг в сумі 12 919 грн. 99 коп., інфляційні нарахування в сумі 984 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 220 грн. 81 коп. , витрати по оплаті держмита у сумі 141 грн. 25 коп., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –14.05.2010.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                       Т.В.Цибулько