Ухвала суду № 95744574, 22.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2021 р. Справа № 160/3919/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), зобов`язавши Тернівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ЄДРІІОУ 34545860, зняти арешт, накладений на виконання Ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 12.09.2019 року у цивільній справі №215/5415/19 на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , постановою Тернівського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області про арени майна боржника № 60052811 від 13.09.2019 у зв`язку з втратою чинності заходами забезпечення позову внаслідок набрання законної сили рішенням суду про відмову в задоволенні позову у цивільній справі №215/5415/19.

Судові витрати залишити за позивачем.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 17.03.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі, суддя виходить з таких обставин.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно- правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Положеннями ч. 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ч. 3 - ч. 5 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.01.2020 року у справі №340/25/19, для визначення юрисдикції спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Згідно матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Січкар Б.В. 28.01.2021 за № в реєстрі 162, належить нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, яка складається з: одноповерхової нежитлової будівлі - А, загальною площею 320,2 кв.м; складу - Б (тимчасовий), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2279039712110, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 40313137 від 28.01.2021 року.

Відомості щодо реєстрації цього майна за скаржником, також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 242247393), від 28.01.2021 року.

Це нерухоме майно було придбано ОСОБА_1 26.01.2018 року на електронних торгах по реалізації об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 335,9 кв.м, проведених державним підприємством «СЕТАМ» в рамках виконавчого провадження ВП №51004722 з примусового виконання виконавчою листа №2/214/136/16, виданого 25.04.2016 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення боргу в сумі 83 963,61 дол. США з ОСОБА_2 .

Відповідно до Протоколу № 313512 переможцем електронних торгів визнано - учасника №3 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , про що старшим державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровськім області Бубернак Т.В., було складено Акт про реалізацію предмета іпотеки від 20.02.2018 р., затверджений начальником Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровськім області.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24.01.2019 р. у цивільній справі №215/683/18 за позовом ОСОБА_2 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , про визнання недійсними електронних торгів, проведених 26.01.2018 року державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та Протоколу проведення електронних торгів № 313512 від 26.01.2018 року, складеного за результатами проведення електронних торгів, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18.12.2019 року у цивільній справі №215/683/18 залишено в силі рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2019 року та скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 25.07.2019 р. у справі №215/683/18, яким його було скасовано, у зв`язку з чим рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2019 року набрало законної сили.

Крім того, у провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває цивільна справа №215/5415/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Державного підприємства "СЕТАМ", Саксаганського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про поділ майна подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності та визнання прилюдних торгів не дійсними.

У рамках цієї справи Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.09.2019 року у цивільній справі №215/5415/19 було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Накладено арешт на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 10.12.2004 року, суб`єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформації з ДРРПНМ, РПВНЬ, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №247733160 від 11.03.2021 року виконання вказаної ухвали суду про забезпечення було здійснено Тернівським відділ державної виконавчої служби м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області, державним виконавцем Лукаш А.О., яким було винесено постанову про арешт майна боржника №60052811 від 13.09.2019 року та внесено запис про обтяження № 40313363 від 13.09.2019 року.

У подальшому, рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.08.2020 року було відмовлено в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Державного підприємства "СЕТАМ", Саксаганського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про поділ майна подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності та визнання прилюдних торгів не дійсними. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.09.2019 у справі №215/5415/19, а саме: накладення арешту на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу від 10.12.2004 року, суб`єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 04.08.2003 р., ІНН НОМЕР_3 )

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.02.2021 року у цивільній справі №215/5415/19 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2020 року задоволено частково. Скасовано рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 серпня 2020 року та ухвалено нове, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Державного підприємства "СЕТАМ", Саксаганського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" про поділ майна подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності та визнання прилюдних торгів недійсними, було відмовлено.

Позивач вказує, що питання скасування заходів забезпечення позову апеляційним судом окремо не вирішувалося.

Отже, згідно матеріалів справи, спірний арешт на майно, накладений державним виконавцем в рамках виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішення/ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у цивільній справі за №215/5415/19.

Слід вказати, що відповідно до ч. 1ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У свою чергу, приписами п.3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції.

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України “Про виконавче провадження”, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З урахуванням наведеного, змісту і суті позовних вимог позивача, суд дійшов висновку, що цей позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вимоги ст. 287 КАС України та ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, цей спір підлягає розгляду Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи те, що компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд цивільної юрисдикції, розгляд справи в порядку адміністративного судочинства суперечить ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

Згідно із ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами п. 3 ч. 1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Таким чином, оскільки суддею відмовлено у відкритті провадження у справі, тому сплачена позивачем сума судового збору згідно з квитанцією № 75378 від 12.03.2021 року в сумі 908,00 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статями 2, 19, 160, 170, 241-244, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/3919/21 за позовом ОСОБА_1 до Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї позовної заяви відноситься до юрисдикції місцевого суду, в порядку та у строки передбачені Цивільним процесуальним кодексом України

Повернути ОСОБА_1 з бюджету сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений відповідно до квитанції № 75378 від 12.03.2021 року.

Позовну заяву разом із усіма доданими до них документами повернути особі, яка звернулася до суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Тернівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (50079, м.Кривий Ріг, вул. Черкасова, 113, код ЄДРПОУ 34545860).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков