Рішення № 9572103, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/14927.04.10 За позовомПриватного підприємства «ТІВІ ЛЮКС» До           Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

Простягнення 11936,51 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шостаковський О.В. –директор, Линова В.М.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» 10857,37 грн. основного боргу, 1085,14 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання, а всього 11936,51 грн. заборгованості за договором банківського рахунку № 6710 від 25.09.2007р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 10857,37 грн. Від стягнення пені позивач відмовився, оскільки пеня нарахована під час мораторію, і відмова прийнята судом.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2007р. між Приватним підприємством «ТІВІ Люкс»та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»було укладено договір банківського рахунку № 6710 від 25.09.2007р.

Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26001006710001 у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно п.2.2.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

На підставі ст..9 даного договору Позивачем подана заява про закриття рахунку в установі відповідача та в зв’язку з цим згідно з п.9.4 договору у разі закриття рахунку Банк, а саме Відповідач здійснює остаточні операції за рахунком клієнта, а саме Позивача та перераховує залишок коштів на підставі платіжного доручення в інший банк на інший відкритий клієнтом рахунок, зазначений у заяві про закриття рахунку.

Платіжним дорученням №20 від 20.01.2009р. позивачем була перерахована сума в розмірі 10851,37грн. в ВАТ «Златобанк»в м.Києві.

Відповідно до п.2.2.3. договору клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

Згідно п.2.3.3. банк бере за себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до п.4.1. договору банк, здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України, та зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення Клієнетом розрахункових документів.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються банком того ж дня.

Станом на 01.03.2010р. за період з 10.12.2008р. по 01.03.2010р. платіж у розмірі 10851,37 грн. в ВАТ «Златобанк»в м.Києві не надходив, що підтверджено офіційним листом ВАТ «Златобанк»№337 від 02.03.2010р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

25.09.2007р. між Приватним підприємством «ТІВІ Люкс»та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»було укладено договір банківського рахунку № 6710 від 25.09.2007р.

Пунктом 2.3.3. Договору передбачено обов'язок Банку своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до 4.2. Договору, операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно п.2.2.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

На підставі п.9 договору Позивачем подана заява про закриття рахунку в установі відповідача та в зв’язку з цим згідно з п.9.4 договору у разі закриття рахунку Банк, а саме Відповідач здійснює остаточні операції за рахунком клієнта, а саме Позивача та перераховує залишок коштів на підставі платіжного доручення в інший банк на інший відкритий клієнтом рахунок, зазначений у заяві про закриття рахунку.

Платіжним дорученням №20 від 20.01.2009р. позивачем була перерахована сума в розмірі 10851,37грн. в ВАТ «Златобанк»в м.Києві.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобов’язання передбачені Договором.

Станом на 01.03.2010р. за період з 10.12.2008р. по 01.03.2010р. платіж у розмірі 10851,37 грн. в ВАТ «Златобанк»в м.Києві не надходив, що підтверджено офіційним листом ВАТ «Златобанк»№337 від 02.03.2010р.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що переказ коштів в сумі 10851,37 грн. не проведений відповідачем, і тому вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 10851,37 грн. підлягає задоволенню.

Так, постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009р. № 59 в Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік –з 10.02.2009р. до 10.02.2010р. та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 10.02.2009р. до 10.08.2009р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 452 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», продовжено мораторій на шість місяців з 11.08.2009р. до 10.02.2010р.

В зв’язку з введенням в дію мораторію, на діяльність банку (Відповідача) розповсюджуються спеціальні норми Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме ст. 58 вказаного Закону України передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнена вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В частині вимоги про стягнення пені у сумі 1085,14грн.суд провадження у справі припиняє на підставі п.4 ст.80 ГПК України, в зв’язку з відмовою позивача від вимоги про стягнення пені п

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Приватного підприємства «ТІВІ Люкс»(01004, м. Київ, вул.. Горького, 14-б, оф. 51, код ЄДРПОУ 35379263) 10851 (десять тисяч вісімсот п’ятдесят одну тисячу) грн.. 37 коп. основного боргу, 108 (сто вісім) грн.. 57 коп. державного мита та 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

В частині вимоги про стягнення пені провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко