Рішення № 9571720, 11.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/59711.03.10 За позовом                    Приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Роден Лімітед»(Rodane Limited) До відповідача           Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

Третя особа           на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр»

Про                               визнання договору застави акцій № 18106Z172 від 13.12.2006 р. недійсним, зобов’язання вчинити дії та визнання недійсним розпорядження

                                                                                           Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача           Гладій О.В. (за дов.)

Від відповідача           Останін А.А. (за дов.)

Від третьої особи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Роден Лімітед»(Rodane Limited) до відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»про визнання договору застави акцій № 18106Z172 від 13.12.2006 р. неукладеним та зобов’язання відповідача розблокувати з-під застави цінні папери, а саме: прості іменні акції у загальній кількості 55204194 штуки, номінальною вартістю 0,10 грн. за одну одиницю цінного паперу, емітентом по яким виступає закрите акціонерне товариство «АТП 13060».

Ухвалою від 02.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/597, залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр», розгляд справи призначено на 16.11.2009 р..

05.10.2009 р. через канцелярію суду позивачем подано заяву про зміну предмету позову, у якій він просить визнати згаданий вище договір недійсним з моменту його укладення, а також зобов’язати відповідача вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладено без досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов, характерних для договору застави, а також з перевищенням наданих повноважень.

Одночасно з поданням позову позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.10.2009 р. вжито заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.

У поданому суду відзиві відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, а Сільницька В.О. мала право на укладення договору в силу виданого їй доручення.

Ухвалою суду від 16.11.2009 р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2009 р. та витребувано від відповідача додаткові докази, потрібні для вирішення спору по суті.

У судових засіданнях 26.11.2009 р. та 09.12.2009 р. оголошувались перерви в порядку ст. 77 ГПК України.

Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив скасувати розпорядження позивача від 14.12.2006 р. №3-1.

17.12.2009 р. приватна компанія з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Роден Лімітед»(Rodane Limited) подала до суду клопотання про призначення колегіального розгляду зазначеної справи.

Ухвалою голови господарського суду міста Києва від 18.12.2009 р. вказане клопотання залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 24.12.2009 р. розгляд справи призначено на 11.02.2010 р..

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, в судовому засіданні оголошувались перерви до 25.02.2010 р. та до 11.03.2010 р..

У судове засідання 11.03.2010 р. представники третьої особи в котре не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.11.2005 р. між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(банком), товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «БМ Транс –ВМ Trans»(позичальниками) було укладено генеральну угоду 18105N3/2114 (далі –Генеральна угода), відповідно до якої банк взяв на себе зобов’язання з фінансування протягом дії генеральної угоди програми по розвитку діяльності позичальників, шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій.

Поручителем за вказаною Генеральною угодою визначено закрите акціонерне товариство «АТП 130060».

Відповідно до п. 4.1.1 Генеральної угоди (в редакції додаткової угоди №18105Ю-14/2114 від 25.09.2008 р.), термін користування кредитом - до 30.06.2012 р..

13.12.2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(змінено назву на публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України») (заставодержателем) та приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю «Роден Лімітед»(Limited») (заставодавецем) в особі Сільніцької Валентини Олександрівни за дорученням, виданим компанією з обмеженою відповідальністю «Роден Лімітед»14.11.2006 р., засвідченої Філіппосом А. Япатосом, службовцем у справах засвідчення довіреностей, м. Нікосія, Республіка Кіпр, Апостиль №201677/06 від 22.11.2006 р., укладено договір застави акцій №18106Z172 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, заставодавець надав у заставу наступні цінні папери: акції прості іменні у загальній кількості 55204194 штуки, номінальною вартістю 0,10 грн. за одну одиницю цінного паперу, які є часткою у статутному капіталі закритого акціонерного товариства «АТП 13060», заставна вартість цінних паперів складає 1000 грн.

Відповідно до п 1.2. Договору (в редакції договору про внесення змін № 18106Z172-3), заставодавець забезпечує у повному обсязі виконання зобов’язань, що випливають з Генеральної угоди від 10.11.2005 р. №18105N3/2114, з усіма чинними кредитними договорами, які укладені та будуть укладені в рамках Генеральної угоди, в період дії останньої, їй підпорядковуються та є додатками до Генеральної угоди, є невід’ємними її частинами та складають єдиний документ, укладені між заставодержателем з однієї сторони та TOB «БМ Транс - ВМ Trans», TOB «БМ Буд механізація», ЗАТ «АТП 13060», TOB .COM», TOB «БМ Сервіс», TOB ВМ - 2000», з другої сторони, відповідно до яких заставодержатель проводить кредитні операції шляхом укладання відповідних кредитних договорів в межах ліміту заборгованості, встановлених у розмірі, що не перевищуватиме загальну суму еквівалентну 13900000 доларів США, 12760000 євро та 268900000 грн., терміном користування до 30.06.2010 р., та щодо: повернення кредитних коштів в сумах та в терміни, що зазначаються в Генеральній угоді; сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі та в терміни, що зазначаються в Генеральній угоді та відповідних угодах до неї; дострокового повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними у випадках дострокового стягнення заставодержателем кредитних коштів та відсотків за користування ним відповідно Генеральної угоди; сплати комісій, пені, штрафу, інших витрат та відшкодуванні в повному обсязі збитків, у розмірі та у випадках, передбачених Генеральною угодою, Договором застави цінних паперів тощо.

14.12.2006 р. приватною компанією з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Limited»було видане розпорядження № 3-1 про блокування цінних паперів, а саме: простих іменних акцій у загальній кількості 55204194 штуки, номінальною вартістю 0,10 грн. за одну одиницю цінного паперу, емітентом по яким виступає закрите акціонерне товариство «АТП 13060»на рахунку у цінних паперах № 003433, відкритому у відкритому акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов, характерних для договору застави, а саме: договором не визначено розмір відсотків за користування кредитними коштами та не визначено строк сплати відсотків за користування кредитними коштами і як наслідок, такий договір має бути визнано недійсним. Крім того, позивач зазначив, що Сільніцька В.О. не мала повноважень на укладення Договору від імені позивача.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частинами 1-4 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов’язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 584 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про заставу») у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заставу»заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема, така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Уклавши Договір сторони погодили суть Договору (забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з Генеральної угоди від 10.11.2005 р. №18105N3/2114, з усіма чинними кредитними договорами, які укладені та будуть укладені в рамках Генеральної угоди, в період дії останньої, їй підпорядковуються та є додатками до Генеральної угоди, є невід’ємними її частинами та складають єдиний документ), розмір та строк виконання зобов’язання (в межах ліміту заборгованості, встановлених у розмірі, що не перевищуватиме загальну еквівалентну суму 13900000 доларів США, 12760000 євро та 268900000 грн., терміном користування до 30.06.2010 р.) та визначили предмет Договору (акції прості іменні у загальній кількості 55204194 штуки, номінальною вартістю 0,10 грн. за одну одиницю цінного паперу, які є часткою у статутному капіталі закритого акціонерного товариства «АТП 13060», заставна вартість цінних паперів складає 1000 грн.).

Також сторонами погоджено строк дії Договору.

Посилання позивача на те, що не визначено розмір відсотків за користування кредитними коштами та не визначено строк сплати відсотків за користування кредитними коштами, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки зазначені розмір відсотків за користування кредитними коштами та строк їх сплати визначено Генеральній угоді, на забезпечення якої укладено спірний Договір.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо істотних умов Договору, а тому вимоги позивача суд вважає необґрунтованими.

Також не доведено твердження позивача про відсутність повноваженні у Сільніцької В.О.

Так відповідно до ст. 92 Цивільного Кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 97 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до довіреності від 14.11.2006 р., засвідченої Філіппосом А. Япатосом, службовцем у справах засвідчення довіреностей, м. Нікосія, Республіка Кіпр, Апостиль №201677/06 від 22.11.2006 р., Сільніцькій В.О. надано право укладати, керувати, здійснювати та виконувати всі та кожні ділові операції та дії в будь-якій країні світу, необхідні, які мають відношення придбанням-продажем та відчуженням у будь-якій іншій формі цінних паперів, акцій ЗАТ «АТП 13060» (код ЄДРПОУ 03117085, м. Київ, вул. Жмеринська, 26). Права довіреної особи поширюються на передачу прав на цінні папери у тому числі передачею цінних паперів у заставу.

Зазначеною довіреністю не передбачено жодних обмежень, в тому числі отримання згоди загальних зборів позивача. Крім того, ст. 17 статуту приватної компанії з обмеженою у розмірі акцій відповідальністю Limited»не визначено повноважень загальних зборів позивача.

Таким чином, судом встановлено, що Сільніцька В.О. мала достатній обсяг повноважень для укладення Договору від імені позивача.

Оскільки протокол загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю Limited»від 25.10.2006 р. підписаний одноособово Сільніцькою В.О. не є підставою для укладення Договору та позивачем не оскаржується, суд не вбачає підстав для встановлення питання відповідності його вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки позивач мав достатній обсяг цивільної дієздатності і укладаючи його сторони досягли згоди щодо істотних умов, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами, наданими позивачем, не доведено порушення відповідачем його прав та вимог чинного законодавства.

Інших доказів недійсності Договору застави акцій №18106Z172 від 13.12.2006 р. позивачем не надано.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги належним чином необґрунтовані, документально не доведені та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Вжиті ухвалою суду від 06.10.2009 р. заходи забезпечення позову підлягають скасуванню в порядку ст. 68 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 06.10.2009 р., після набрання рішенням законної сили.

СуддяС.А. Ковтун           Рішення підписано 05.05.2010 р..