Рішення № 9569291, 02.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/9602.04.10

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії

до          товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія - Діамант”

про          стягнення 8791,41 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Максименко В.В., дов. №1490 від 15.10.2009

від відповідача: не з‘явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія - Діамант” про стягнення 8791,41 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач не виконав свої зобов’язання за договором №3328300309 від 12.08.205 року щодо оплати послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 8250,75 грн. Крім того, за невиконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 167,56 грн., відсотки річних в розмірі 47,26 грн. та пеню в розмірі 325,84 грн.

Під час розгляду справи позивач подав уточнення до позовних вимог та зменшив суму боргу на 94,94 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.03.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судові засідання не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судових засіданнях від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.04.2010 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2005 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (далі за текстом –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Вікторія - Діамант” (далі за текстом –відповідач) укладено Договір на надання послуг телефонного зв’язку №9386034406 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов п. 1 якого позивач надає відповідачу телекомунікаційні послуги.

Відповідно до пп..3.2.8 п.3 Договору, відповідач зобов’язаний своєчасно вносити абонементну плату за надані послуги згідно Договору.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що абонементна плата вноситься до 20-го числа поточного місяця на підставі рахунків постачальника, виставлених до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач припинив виконання зобов’язань з оплати наданих послуг з березня 2009 року, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (лист №32-18-3899 від 23.06.2009 року) з вимогою погасити заборгованість в розмірі 7251,44 грн. та сплатити пеню в розмірі 121,63 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач на день розгляду справи відповідь на претензію не надав, заборгованість в повному обсязі не сплатив.

Станом на день прийняття рішення відповідачем сплату суми послуг згідно договору не проведено, акт звірки взаєморозрахунків не підписано.

Під час розгляду справи позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зменшив суму основного боргу до 8155,81 грн. у зв’язку з припиненням надання послуг та проведенням перерахунку.

Враховуючи вказану заяву позивача від 11.03.2010 року, в якій останній фактично відмовився від стягнення суми основного боргу в розмірі 94,94 грн., господарський суд вважає, що провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України Господарські зобов'язання можуть виникати, або безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з акту управління господарською діяльністю, або з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.63 Закону України „Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

При цьому умови надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг телефонного зв’язку є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов Договору відповідач мав сплатити позивачеві плату за надані останнім послуги телекомунікаційного зв’язку відповідно до наданих рахунків.

Станом на день розгляду справи відповідач оплату за надання послуг телефонного зв’язку позивачу не перерахував.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги за Договором в розмірі 3463,27 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач лізингові платежі протягом дії Договору сплачував з порушенням строків встановлених графіком.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості наданих позивачем послуг, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних нарахувань за обраний позивачем період нарахування. При цьому відсотки річних стягуються за уточненим розрахунком суду (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) у розмірі 46,56 грн., а інфляційні нарахування, у зв’язку з невірним розрахунком позивача, за уточненим розрахунком суду в розмірі 139,13 грн.

Щодо стягнення пені встановлено наступне.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.5.8 Договору при несплаті споживачем за надані телекомунікаційні послуги, споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Статтею 36 Закону України „Про телекомунікації” встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 324,96 грн. з урахуванням заяви про зменшення заборгованості.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 94,94 грн. (дев’яносто чотири гривні дев’яносто чотири копійки).

Позов відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія - Діамант” (03148, м. Київ. вул. Пшенична, 2, р/р 26002053113335 в Київському ГРУ „Приватбанк” МФО 321842, код ЄДРПОУ 33445234) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт.1, р/р 26000402028729 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) 8155,81 грн. (вісім тисяч сто п’ятдесят п’ять гривень вісімдесят одну копійку) основного боргу, 46,56 грн. (сорок шість гривень п’ятдесят шість копійок) відсотків річних, 139,13 грн. (сто тридцять дев’ять гривень тринадцять копійок) інфляційних нарахувань, 324,96 грн. (триста двадцять чотири гривні дев’яносто шість копійок) пені, а також 100,51 грн. (сто гривень п’ятдесят одну копійку) державного мита та 232,70 грн. (двісті тридцять дві гривні сімдесят копійок) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О. С. Копитова