Рішення № 9569269, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/5916.04.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Хліб»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»

Простягнення 420658,34 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Нагорний О.К. –дов. № 06/10/09 від 06.10.2009 року;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Хліб»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»про стягнення 420000,00 грн. –коштів та 658,34 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідності до умов Договору поруки № 30/10-08пг від 29 жовтня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія» прийняло на себе зобов’язання перед Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»відповідати за виконання Відкритим акціонерним товариством «Хліб» зобов’язань по оплаті вартості споживання природного газу передбаченого Договором №36/21/80232 від 01 травня 2008 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Хліб»та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз.

Ухвалою від 23.02.2010 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»та призначено її розгляд на 15.03.2010 року.

В судовому засіданні 15.03.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 15.03.2010 року, представник відповідача надав усні пояснення по суті спору та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання 15.03.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 15.03.2010 року розгляд справи було відкладено на 02.04.2010 року.

В судове засідання 02.04.2010 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.04.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду та подав клопотання, відповідно до якого просив суд зобов’язати сторін провести звірку взаєморозрахунків.

Суд розглянув та задовольнив вищезазначене клопотання.

В судове засідання представник третьої не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, проте подав через канцелярію суду письмові пояснення по справі.

Ухвалою від 02.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 16.04.2010 року.

В судовому засіданні від 16.04.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засіданні 16.04.2010 року не з’явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»(далі –продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Хліб», яке в подальшому змінило організаційно –правову форму на Публічне акціонерне товариство «Хліб»(далі –покупець, позивач) був укладений Договір № 36/21/80232 купівлі –продажу природного газу (далі –основний договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов’язується передати покупцю у 2008 році природний газ (далі –газ) для використання, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору продавець передає за цим Договором газ, отриманий від постачальника.

Згідно з пунктом 4.1 Договору ціна 1000,00 кубічних метрів газу, який передається продавцем покупцеві на умовах Договору розраховується на підставі тарифу за газ, вказаного в п.4.2 цього Договору і включає всі обов’язкові платежі встановленні чинним законодавством України.

Для повного та своєчасного виконання покупцем умов основного Договору 29 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»(надалі за текстом - Поручитель) та Відкритим акціонерним товариством «Хліб»(надалі за текстом - Боржник) було укладено Договір поруки № 30/10-08 пг (надалі за текстом –Договір поруки).

Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки в порядку та на умовах визначених цим Договором, поручитель зобов’язується солідарно з боржником виконувати зобов’язання щодо сплати вартості споживання природного газу, передбаченого договорами, зазначеними в ст. 2 цього Договору та Додатковими угодами до них, як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Згідно з розділом 2 Договору поруки під основним Договором в цьому Договорі розуміють Договір № 36/21/80232 купівлі –продажу природного газу від 01.05.2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»(далі –кредитор) та боржником. Строк дії основного Договору до 31 грудня 2008 року і щорічно продовжується терміном на 1 (один) рік.

У відповідності до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до умов даного Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов’язання щодо оплати вартості переданого боржнику природного газу за період не менш 6 (шести) місяців від дати підписання дійсного Договору не суму не менш 3216000,00 грн., у відповідності до Договору № 36/21/80232 купівлі –продажу природного газу від 01 травня 2008 року, який укладений між кредитором та боржником.

У разі порушення та/або невиконання чи неналежного виконання боржником обов’язку за основним Договором, кредитор звертається з письмовою вимогою до поручителя про виконання цього обов’язку (п. 4.2.Договору поруки).

Відповідно до пункту 4.3 Договору поруки поручитель зобов’язується сплатити кредитору несплачену боржником суму в строк 5 банківських днів від дати отримання повідомлення від кредитора про обов’язок оплати вартості переданого боржнику природного газу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора, визначений п. 4.3. Договору поруки.

Пунктом 4.4. Договору поруки сторони передбачили, що до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у зобов’язанні.

Згідно з пунктом 4.6 Договору поруки боржник зобов’язується виконати свої зобов’язання перед поручителем за даним Договором у строк 2 (два) банківських дні від дати виконання поручителем зобов’язань перед кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (боржником) на розрахунковий рахунок відповідача (поручителя) було перераховано грошову суму в розмірі 420000,00 грн., що засвідчується платіжними дорученнями № 5260 від 14 листопада 2008 року на суму 30000,00 грн., № 5265 від 17 листопада на суму 100000,00 грн., № 5288 від 18 листопада 2008 року на суму 100000,00 грн., № 5295 від 19 листопада 2008 року на суму 190000,00 грн. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 10.1 Договору даний Договір діє в частині поставки газу з 01.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

31 березня 2010 року на запит суду через канцелярію суду представник третьої особи подав письмові пояснення, в яких зазначив, що на виконання умов Договору купівлі –продажу природного газу № 36/21/80232 від 01.05.2008 року, ВАТ «Дніпрогаз»за період з червня по грудень 2008 року здійснило поставку природного газу на адресу ВАТ «Хліб» в обсязі 2127584 мі. В свою чергу, ВАТ «Хліб»згідно з вищезазначеним Договором свої зобов’язання щодо оплати вартості спожитого газу виконало в повному обсязі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ВАТ «Дніпрогаз»грошових коштів в сумі 3310862,42 грн.

Крім того, представник третьої особи в письмових поясненнях зазначає, що протягом 2008 року на виконання умов Договору поруки № 30/10-09 пг від 29.10.2008 року грошові кошти від ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія»(поручитель) не надходили.

Оскільки, Договір на поставку газу в частині поставки газу діяв до 31.12.2008 року, зобов’язання позивачем виконані по ньому в повному обсязі самостійно, підстави для утримання коштів відповідачем, які ним отримані в рамках Договору поруки відсутні, так як відповідно до статті 559 ЦК України Договір поруки є припиненим з моменту виконання боржником зобов’язання.

Належних доказів сплати відповідачем отриманих коштів за період дії основного Договору (до 31.12.2008 року), відповідачем не надані, а тому кошти в сумі 420000,00 грн. перебувають у останнього без достатньої правової підстави.

08 грудня 2008 року позивачем було направлено відповідачу лист № 404, про повернення сплачених коштів у строк не пізніше 09.12.2008 року, однак відповідач зазначену вимогу проігнорував, кошти не повернув.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій. Положення цієї статті застосовуються також до вимог, зокрема повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Зважаючи на встановленні факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів, які знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави підлягають задоволенню повністю в сумі 420000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 658,34 гривень - 3 % річних.

Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають задоволенню, оскільки ця санкція застосовується до грошових зобов'язань, проте за Договором поруки відповідач не є боржником з виконання грошового зобов’язання перед позивачем, у відповідача виникло зобов'язання з поручительства перед кредитором за виконання боржником свого обов’язку по основному Договору.

Оскільки відповідач свої зобов’язання по договору поруки не виконував, кошти які йому були сплачені позивачем перебувають у відповідача без достатньої правової підстави і підлягають поверненню позивачу, що по своїй суті не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком припинення Договору поруки.

Таким чином, відсутні правові підстави для застосування відповідальності за порушення грошових зобов’язань встановленої ст. 625 Цивільного кодексу України (дана правова позиція підтверджується також постановами ВГСУ N 14/174-06 від 01.11.2006 року, N 45/241-05 від 14.03.2006 року, N 37/649 від 17.12.2008 року).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»(місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, будинок 5-а, фактична адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, 2, БЦ «ПАРУС», код ЄДРПОУ 34414280) на користь Публічного акціонерного товариства «Хліб»(місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р –н, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27/С; фактична адреса: 49107, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 18 код ЄДРПОУ 00381545) 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн. 00 коп. –коштів, 4 200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. –державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 63 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

26.04.2010р.