Рішення № 9569132, 06.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/8106.04.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»; До                    Комунального підприємства Шевченківського району

м. Києва «Центрінвест»;

Про                    стягнення 5751,72 грн.

За зустрічним

позовом          Комунального підприємства Шевченківського району

м. Києва «Центрінвест»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»;

Про                    зобов’язання підписати акт наданих послуг за договором

№30/06 від 11.08.2006 р.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники за первісним позовом:

Від позивача:          Василенко Н.О., представник, довіреність б/н від 25.02.2010 р.;

Від відповідача:           Артемчук О.Ф., представник, довіреність №26/10 від 09.03.2010 р.;

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача:          Артемчук О.Ф., представник, довіреність №26/10 від 09.03.2010 р.;

Від відповідача:          Василенко Н.О., представник, довіреність б//н від 25.02.2010 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2010 р. порушено провадження у справі №18/81, справа призначена слуханням на 11.03.2010 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 11.03.2010 р. до 25.03.2010р., з 25.03.2010 р. до 06.04.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 11.03.2010 р. та від 25.03.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 р. прийнятий зустрічний позов Комунального підприємства Шевченківського району м. Києва «Центрінвест»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»про зобов’язання підписати акт наданих послуг за договором №30/06 від 11.08.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 5443,20 грн. (3600,00 грн. основного боргу + 1843,20 грн. інфляційних втрат), 308,52 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому зустрічному позові та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що відповідач належним чином виконав свої зобов’язання за договором; після надходження від позивача попередньої оплати у розмірі 3600,00 грн. відповідач приступив до виконання умов договору, а саме, було забезпечено виїзд спеціалістів для обстеження вказаної у договорі земельної ділянки, здійснено фіксацію розміщення земельної ділянки на план-схемі міста, надано консультативну допомогу позивачеві щодо порядку оформлення документів. Відповідач також зазначає про те, що договором не встановлений спосіб передачі зібраної останнім попередньої інформації; а підтвердженням факту виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору останній вважає сам проект договору. Відповідач посилається на те, що неодноразово звертався до позивача з проханням підписати акт наданих послуг, проте, станом на день слухання справи у судовому засіданні зазначений акт не підписаний.

У поданій до господарського суду зустрічній позовній заяві Комунальне підприємство Шевченківського району м. Києва «Центрінвест»просить зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»прийняти надані позивачем за зустрічним позовом послуги по договору №30/06 від 11.08.2009 р. шляхом підписання акту наданих послуг.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

11.08.2006 р. між сторонами укладений договір №30/06, за умовами якого позивач доручає, а відповідач зобов’язується провести роботу по збору інформації для нового будівництва на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21 у Шевченківському районі.

Відповідно до п. 3.1. договору сума оплати робіт складає 3600,00 грн.

Оплата здійснюється позивачем протягом п’яти календарних днів з моменту підписання даного договору (п. 3.2. договору).

Додатком №1 від 11.08.2006 р. (протокол узгодження суми оплати за виконані робіт) до договору сторонами погоджена сума оплати виконаних робіт у розмірі 3600,00 грн.

За первісним позовом.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача 3600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №213 від 22.08.2006 р.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, надані позивачем послуги не оплатив.

Як визначено частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку вимогою про відмову від прийняття обов’язку в натурі та про сплату заборгованості є позовна заява позивача вих. №90928-3 від 28.09.2009 р., яка направлена відповідачеві 04.11.2009 р., що підтверджується поштовим фіскальним чеком №1448 від 04.11.2009 р.

Враховуючи вищезазначені обставини, станом на день слухання справи у судовому засіданні сума збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, складає 3600,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 308,52 грн., не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що в укладеному між сторонами договорі не передбачена відповідальність відповідача за прострочку виконання зобов’язань у вигляді сплати пені, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

За прострочку виконання зобов’язань позивачем також нараховані інфляційні втрати у сумі 1843,20 грн. за період з вересня 2006 року по серпень 2009 року.

Як вже було зазначено вище, вимогою про сплату заборгованості є позовна заява позивача вих. №90928-1 віл 28.09.2009 р., яка направлена відповідачеві 04.11.2009 р., що підтверджується поштовим фіскальним чеком №1448 від 04.11.2009 р., а отже прострочення виконання відповідачем зобов’язань почалось з 09.11.2009 р., а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення інфляційних втрат, нарахованих позивачем за зазначений період.

Посилання відповідача у позовній заяві на те, що договором не встановлений спосіб передачі зібраної останнім попередньої інформації, не відповідає матеріалам справи, оскільки відповідно до п. 7.1. договору після виконання відповідачем умов договору сторони складають акт виконання робіт, який посвідчує те, що роботи виконані у повному обсязі; акт підписується обома сторонами.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначені обставини, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За зустрічним позовом.

Щодо позовних вимог заявлених в зустрічному позові, то Господарський суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено таких способів захисту прав, як підписання акту приймання-передачі товару за договором.

Слід зазначити про те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання –передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов’язання утриматися від їх вчинення. Заявлена позивачем за зустрічним позовом вимога про зобов’язання відповідача підписати акти приймання-передачі за договором не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 ГПК України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Зобов’язання відповідача підписати акти приймання-передачі не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб’єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсним актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи ту обставину, що акт приймання-передачі не має правової природи акту в розумінні статті 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З огляду на вищевказане, провадження у справі за зустрічним позовом підлягає припиненню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1 ч. 1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Шевченківського району м. Києва «Центрінвест»(інд. 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 32348117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»(інд. 01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 13, код ЄДРПОУ 19071698) 3600 (три тисячі шістсот) грн. збитків, 63 (шістдесят три) грн. 83 коп. витрат по сплаті держмита та 147 (сто сорок сім) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині первісного позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Провадження у справі за зустрічним позовом припинити.

6.          На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Шевченківського району м. Києва «Центрінвест»(інд. 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 32348117) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн., перераховане платіжною квитанцією №57 від 09.03.2010 р., яка залишена в матеріалах справи.

7.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко