Рішення № 9568964, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/8909.04.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Артфікс”

Простягнення 121881,23 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

Від позивачаЦибенко В.В. —представник за довіреністю від 19.01.2009 р.

Від відповідача не з’явився

09.04.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Артфікс” 102628,63 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 17.07.2008 р. № 01-214/08-авт, 11300,00 грн. штрафу, 6370,36 грн. інфляційної складової боргу та 1582,24 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. № 46/89, яку призначено до розгляду на 26.03.2010 р.

26.03.2010 р. розгляд справи було відкладено на 09.04.2010 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням Товариством з обмеженою відповідальністю “Артфікс” витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 09.04.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/89 від 03.03.2010 р. та 26.03.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Позивач в судовому засіданні 09.04.2010 р. подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 120389,23 грн. основної заборгованості, 11300,00 грн. штрафу, 9975,01 грн. інфляційної складової боргу та 2043,21 грн. 3 % річних.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість зі сплати лізингових платежів, штрафні санкції та суми, нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. На підтвердження заявлених вимог до позовної заяви позивачем подано договір, акт приймання-передачі майна, акт звірки розрахунків, розрахунок ціни позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2008 р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 01-214/08-авт, відповідно до умов якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (предмет лізингу), найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені у специфікації і умовах передачі предмету лізингу, а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах до цього договору.

Відповідно до специфікації предметом зазначеного договору є автомобіль Toyota Auris, 2008 року випуску.

Відповідно до п. 1.1 додатку № 4 про загальні умови фінансового лізингу до договору фінансового лізингу № 01-214/08-авт, приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан предмету лізингу і відповідність предмета лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем умовам і специфікаціям та умовам договору.

Автомобіль, що є предметом фінансового лізингу вартістю 94166,67 грн., було передано відповідачу 04.08.2008 р., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі майна –автомобіль Toyota Auris.

У п. 3.1 додатку № 4 про загальні умови фінансового лізингу до договору фінансового лізингу № 01-214/08-авт сторони погодили, що лізингоодержувач здійснює усі платежі відповідно до графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Порядок внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів, який є невід’ємною частиною даного договору (Додаток №1 до договору).           

Відповідач у період з 05.12.2008 р. по 06.04.2010 р. прострочив сплату лізингових платежів на суму 120389,23 грн.           

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 120389,23 грн. основного боргу (лізингових платежів у період з 05.12.2008 р. по 06.04.2010 р.).

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 120389,23 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 11300,00 грн. штрафу, 9975,01 грн. інфляційної складової боргу та 2043,21 грн. 3 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання визнається його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.2.1 договору лізингоодержувач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами. Зазначене також передбачено п. 7.2 додатку № 4 про загальні умови фінансового лізингу до договору фінансового лізингу № 01-214/08-авт.

Позивач зазначає, що за 3-й та 4-й квартали 2009 р. звіти в установленій формі відповідач не надавав.

Листом № 210 від 17.02.2010 р. позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити штраф у зв’язку з неподанням за 3-й та 4-й квартали 2009 р. звітів про стан та місцезнаходження предмету лізингу.

Відповідно до п. 4.2.5 договору за порушення умов п. 7.2 загальних умов договору лізиногоодержувач несе відповідальність, а саме: сплачує лізингодавцю штрафні санкції: штраф у розмірі 5 % від загальної вартості предмету лізингу, вказаної в специфікації, за кожен випадок такого порушення.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, позовні вимоги в даній частині є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок здійснено правильно, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Артфікс” (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 41, ідентифікаційний код 32620736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська лізингова компанія” (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 12, ідентифікаційний код 30575865) 120389 (сто двадцять тисяч триста вісімдесят дев’ять) грн. 23 коп. основного боргу, 11 300 (одинадцять тисяч триста) грн. штрафу, 9 975 (дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять) грн. 01 коп. інфляційної складової боргу, 2 043 (дві тисячі сорок три) грн. 21 коп. 3 % річних, 1 437 (одну тисячу чотириста тридцять сім) грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 26.04.2010 р.