Рішення № 9568939, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/5717.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

до Приватного підприємства «Мартус-Трейд»

про стягнення 103 226,24 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Ліцкевич Р.В. - предст. за довір. № б/н від 08.04.2009р.;

від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 17.03.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»до Приватного підприємства «Мартус-Трейд»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості (суми припинення договору) за Договором фінансового лізингу № 1159/01/2008 від 23.01.2008р. в розмірі 103226,24 грн., з яких: 15 795,43 грн. –борг по сплаті лізингових платежів, 578,80 грн. –сума пені за прострочені платежі, 86 852,01 грн. –сума поточного боргу, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2010р. порушено провадження у справі № 35/57, розгляд справи призначено на 10.02.2010р..

Представник позивача в судовому засіданні 10.02.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/57 від 26.01.2010р.

Відповідач в судове засідання 10.02.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/57 від 26.01.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, про поважність причин нез’явлення до суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 35/57 від 10.02.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.03.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.20010р. надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/57 від 10.02.2010р., підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїх представників не направив, про поважність підстав відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/57 від 26.10.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 01.03.2010р. по справі № 35/57, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 17.03.2010р..

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2010р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 10.02.2010р., 01.03.2010р., 17.03.2010р., ані відповідач, ані його представник не з’являлись, відзиву на позов не надали, витребуваних судом документів не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(позивачем) та Приватним підприємством «Мартус-Трейд» (відповідачем) укладено Договір фінансового лізингу № 1159/01/2008, предмет якого визначений у розділі 1 договору, у відповідності з яким лізингодавець (позивач) зобов’язався придбати у свою власність транспортний засіб у відповідності з встановленою лізингоотримувачем специфікацією продавця (тип: спецтехніка; марка, модель: навантажувач Doosan D20SC-5 (одна одиниця); № шасі: зазначений в Акті здачі-приймання майна; рік випуску: 2007р.; пробіг на момент придбання: до 5 км; специфікація продавця: додаток до Договору купівлі-продажу від 23.01.2008р.) та передати його без надання послуг по управлінню та технічної експлуатації лізингоотримувачу (відповідачу) в якості предмета лізингу в тимчасове володіння та користування за плату (далі –фінансовий лізинг), а лізингоотримувач зобов’язався прийняти його на умовах цього Договору.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу навантажувач марки, модель Doosan D20SC-5, серійний № NL00434 (далі - майно), на підставі видаткової накладної №РН-0000017 від 29.01.2008р. за Довіреністю серії ЯНТ № 619175 від 29.01.2008.р., що підтверджується Актом здачі-прийняття майна та Актом здачі-приймання документів та доповнень від 29.01.2008р, передбачених п.п.3.2. та 3.3. Договору (копії знаходиться у справі).

Невід’ємною частиною договору є Графік внесення платежів (Додаток № 1 до Договору), яким встановлені суми та строки сплати Відповідачем лізингових платежів.

Відповідно до п. 13.1.3. Договору Лізингодавець (Позивач) має право в односторонньому порядку припинити право користування та володіння майном, якщо лізингоотримувач (Відповідач) більше двох разів поспіль допустив затримку платежу більш, ніж на 5 банківських днів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору фінансового лізингу № 1159/01/2008 від 23.01.2008р. відповідач не виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

18.08.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 3018-06/09 від 23.06.2009р. з вимогою погасити заборгованість до 03.07.2009р.

Оскільки відповідач залишив казану претензію без відповіді та задоволення, на підставі п. 13.7. Договору, 17.08.2009р. позивач відправив на адресу відповідача претензію № 3648-08/09 з вимогою про сплату до 06.07.2009р. суми припинення договору в розмірі 103 226,24 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 15 795,43 грн., заборгованості по поточному боргу в розмірі 86852,01 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по лізинговим платежам в розмірі 15 795,43 грн. та суми заборгованості по поточному боргу в розмірі 86852,01 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 578,80 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 9.5. Договору було встановлено, що у випадку якщо лізингоотримувач в установлені Договором строки не здійснює оплати встановлених Договором платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу в перші п’ять днів прострочки та 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, починаючи з шостого дня прострочки, а лізингоотримувач зобов’язується її оплатити.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлено, зокрема, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати лізингових платежів нараховано пеню в розмірі 578,80 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 578,80 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мартус-Трейд»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, код ЄДРПОУ 33303412, р/р 26003301304750 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, Бізнес-Центр «Реноме», код ЄДРПОУ 33104543, р/р 26008301013536 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 15 795,43 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот дев’яносто п’ять гривень 43 коп.) заборгованості по лізинговим платежам, 86852,01 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот п’ятдесят дві гривні 01 коп.) заборгованості по поточному боргу, 578,80 грн. (п’ятсот сімдесят вісім гривень 80 коп.) –пені, 1032,26 грн. (одну тисячу тридцять дві гривні 26 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.04.2010 року