Рішення № 9568875, 14.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/42614.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Крам-Авто";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький

машинобудівельний завод"

про стягнення 6 490 833,50 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                    Бевза А.С., за дов. б/н від 17.11.2009 р.

від відповідача-1           не з’явився

від відповідача-2          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крам-Авто" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький машинобудівельний завод" (відповідач-2) про повернення об’єктів лізингу та стягнення солідарно з відповідачів 3274 073,66 грн. основного боргу, 375 379,39 грн. пені, 49 208,21 грн. трьох відсотків річних, 170 853,25 грн. втрат від інфляції, 524 902,50 грн. штрафу (5%), 2 099 610,00 грн. штрафу (20%) та 52 490,25 грн. неустойки (0,5%).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов’язань по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 017/07 ФЛ від 27.12.2007 р.

Ухвалою суду від 20.10.2009 р. порушено провадження у справі № 54/426, розгляд справи призначено на 18.11.2009 р.

Представниками позивача та відповідача-1 у судовому засіданні 18.11.2009 р. подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представником відповідача-1 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості погодити умови мирової угоди. Представник позивача проти заявленого клопотання не заперечив. Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Ухвалою суду від 18.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 16.12.2009 р.

У судове засідання 16.12.2009 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки не повідомили, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 29.01.2010 р.

У зв’язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 29.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 12.02.2010 р. розгляд справи призначено на 19.02.2010 р.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 19.02.2010 р. відповідача-2 розгляд справи відкладено на 03.03.2010 р.

Представник відповідача-2 у судове засідання 03.03.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У судовому засіданні 03.03.2010 р. судом розглянуто по суті заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1, що знаходяться на рахунках у банківських установах; накладення арешту на майно, що належить відповідачу-1 в межах суми позову; заборони відповідачу-1 користуватись майном, що є предметом лізингу за договором фінансового лізингу № 016/07 ФЛ від 27.12.2007; накладення арешту на грошові кошти відповідача-2, що знаходяться на рахунках в банківських та інших фінансових установах; накладення арешту на майно, що належить відповідачу-2 в межах суми позову.

Розглянувши подану заяву, суд відмовив у її задоволенні, оскільки позивачем не наведено обставин та не надано жодних доказів на їх підтвердження, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 03.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 07.04.2010 р.

У поданому відзиві на позов відповідач-1 не заперечив факту невиконання ним зобов’язань зі сплати лізингових платежів за договором, пославшись на складне фінансове становище на підприємстві. Також відповідач просив зменшити розмір неустойки, посилаючись на п. 3 ст. 83 ГПК України.

У судовому засіданні 07.04.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 09.04.2010 р.

08.04.2010 р. через відділ діловодства суду позивач подав заяву про зменшення позовних вимог на 55 683,76 грн. Нова ціна позову згідно з розрахунком позивача становить 6 490 833,50 грн. У судовому засіданні 09.04.2010 р. заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 09.04.2010 р. оголошувалася перерва до 14.04.2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007 p. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крам Авто" був укладений договір фінансового лізингу № 017/07 ФЛ, предметом якого є надання позивачем, як лізингодавцем, у платне користування відповідачу-1, як лізингоодержувачу, предмету лізингу, найменування, кількість, рік випуску, ціна і загальна вартість якого вказані у специфікації, на визначений договором строк, за встановлену лізингодавцем плату (лізингові платежі) (п. 1.1. договору).

Специфікацією (додаток № 2 до договору) передбачено, що предметом лізингу є автомобілі Мерседес Актрос 4140 К у кількості 10 шт., загальною вартістю 10 498 050,00 грн.

Зазначений          договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як передбачено ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 4.7. договору передбачено, що приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність і відповідність майна техніко-експлуатаційним показникам та умовам договору.

20.03.2008 р. сторонами були підписані акти прийому-передачі предмету лізингу, за яким позивач передав, а відповідач прийняв майно, обумовлене п. 1.1. договору та специфікацією, у кількості 8 шт. Загальна вартість переданого майна складає 8 398 440,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору строк, на який майно передається у користування, становить 60 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов’язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як передбачено п. 3.1. договору, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору). Лізингові платежі включають:

- платежі по відшкодуванню (компенсації) вартості майна;

- витрати на страхування майна;

- витрати на державну реєстрацію майна, витрати із плати податку власників транспортних засобів;

- витрати на нотаріальні дії;

- інші витрати лізингодавця;

- винагороду (проценти).

Графік нарахування та сплати лізингових платежів був погоджений сторонами у додатку № 1 до договору, копія якого міститься у матеріалах справи.

Договором № 1-017/07 ФЛ від 21.02.2008 р. про внесення змін до договору сторони виклали в новій редакції графік сплати лізингових платежів та внесли зміни до п.п. 2.1., 3.3., 3.4. договору, зменшивши строк, на який майно передається у лізинг, до 36 міс., та змінивши загальну суму лізингових платежів, яка становить 14528 965,19 грн., та загальну суму витрат і винагороди (комісії) до 4030 915,23 грн.

Договором № 2-017/07 ФЛ від 06.03.2008 р. про внесення змін до договору сторони виклали п.п. 3.3., 3.4. договору в новій редакції, зменшивши загальну суму лізингових платежів до 14506806,92 грн., та виклали в новій редакції графік нарахування і сплати лізингових платежів.

Договором № 4-017/07 ФЛ від 17.04.2008 р. про внесення змін до договору сторони виклали п.п. 3.2. - 3.5. договору в новій редакції, якими погодили вартість майна, що становить 8398440,00 грн., загальну суму витрат та винагороди у розмірі 3 500 110,72 грн. та загальну суму лізингових платежів у розмірі 11 898 550,72 грн. Додатком № 1 до цього договору сторони затвердили графік нарахування та сплати лізингових платежів у новій редакції.

Договором № 5-017/07 ФЛ від 05.05.2008 р. про внесення змін до договору сторони затвердили графік нарахування та сплати лізингових платежів у новій редакції.

Договором № 7-017/07 ФЛ від 15.05.2009 р. про внесення змін до договору у зв’язку із частковим поверненням відповідачем предметів лізингу сторони виклали у новій редакції графік нарахування та сплати лізингових платежів та Додаток № 2 до договору "Специфікація майна".

Договором № 8-017/07 ФЛ від 12.08.2009 р. про внесення змін до договору у зв’язку із зміною облікової ставки НБУ сторони виклали у новій редакції графік нарахування та сплати лізингових платежів.

Згідно з п. 3.7. договору строк сплати чергового лізингового платежу наступає на наступний місяць, що слідує за місяцем передачі предмету лізингу і припадає на число у відповідному місяці, яке відповідає числу передачі предмету лізингу лізингоодержувачу відповідно до акту передачі, але не пізніше 20 числа місяця.

Як стверджує позивач, відповідач-1 не повністю сплатив лізингові платежі, визначені у графіку внесення платежів, за період з березня 2008 р. по вересень 2009 р.

Згідно з розрахунком позивача, який перевірений судом, сума заборгованості по лізинговим платежам становить 3 274 073,66 грн.

Відповідач-1 у судовому засіданні 19.02.2010 р. подав довідку про стан заборгованості та штрафних санкцій по договору, відповідно до якої станом на 30.09.2009 р. заборгованість за майно та проценти за даними відповідача-1 також становить 3 274 073,66 грн.

Оскільки розмір заборгованості відповідача-1 у сумі 3 274 073,66 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем-1, позовні вимоги про стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач просить стягнути з відповідача 323 257,26 грн. пені за порушення строків внесення лізингових платежів, 52 490,25 грн. штрафу за порушення строків повернення майна (п. 11.2.2. договору), 524 902,50 грн. штрафу за неподання інформації про стан майна та недопущення до інспектування представників позивача (п. 11.2.4. договору) та 2 099 610,00 грн. штрафу за порушення процедури вилучення майна (п. 11.2.5. договору).

Як передбачено ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як передбачено частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У судовому засіданні 09.04.2010 р. відповідачем-1 подано заяву про застосування спеціальної позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку суми пені, він просить стягнути пеню за несвоєчасну сплату лізингових платежів, починаючи з 14.03.2008 р. З урахуванням передбачених п. 3.7. договору строків внесення лізингових платежів, право на неустойку (пеню) виникає у позивача з 21-го числа кожного місяця. Таким чином, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення пені за прострочення внесення лізингового платежу за квітень 2008 р. починається з 21.04.2008 р. Згідно з відміткою відділу діловодства на позовній заяві, вона подана до суду 15.10.2009 р., а отже, щодо вимог про стягнення пені, розрахованої до 15.10.2008 р., позовна давність сплила, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Відповідно до положень п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду, розмір пені, яка підлягає стягненню, становить 310 814,72 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

263897.9115.10.2008 - 15.10.2008112%173,05

257897.9116.10.2008 - 16.10.2008112%169,12

254897.9117.10.2008 - 21.10.2008512%835.73

54897.9122.10.2008 - 28.10.2008712%251.99

14897.9129.10.2008 - 09.11.20081212%117.23

372560.2121.10.2008 - 09.11.20082012%4886.04

357458.1210.11.2008 - 26.11.20081712%3984.78

297458.1227.11.2008 - 17.12.20082112%4096.14

280458.1218.12.2008 - 24.12.2008712%1287.35

260458.1225.12.2008 - 25.12.2008112%170,79

248458.1226.12.2008 - 22.01.20092812%4561.85

183458.1223.01.2009 - 02.02.20091112%1326.93

113458.1203.02.2009 - 05.02.2009312%223.81

20458.1206.02.2009 - 22.02.20091712 %228.68

13458.1223.02.2009 - 24.02.2009212%17.70

3458.1225.02.2009 - 16.03.20092012%45.48

372439.9221.11.2008 - 16.03.200911612%28349.26

335898.0417.03.2009 - 22.03.2009612%1325.19

285898.0423.03.2009 - 05.04.20091412%2631.83

284898.0406.04.2009 - 07.04.2009212%374.66

283898.0408.04.2009 - 12.04.2009512%933.36

277098.0413.04.2009 - 14.04.2009212%364.40

275598.0415.04.2009 - 15.04.2009112%181,22

271098.0416.04.2009 - 29.04.20091412%2495.59

261098.0430.04.2009 - 21.05.20092212%3776.98

365342.820.12.2008 - 15.02.20095812%13895.00

365342.816.02.2009 - 14.06.200911912%28586.82

365342.815.06.2009 - 20.06.2009611%1321.24

364981.9321.01.2009 - 15.02.20092612%6239.69

364981.9316.02.2009 - 14.06.200911912%28558.59

364981.9315.06.2009 - 21.07.20093711%8139.60

361252.9421.02.2009 - 14.06.200911412%27079.12

361252.9415.06.2009 - 11.08.20095811%12629.01

361252.9412.08.2009 - 21.08.20091010.25 %2028.95

348502.1821.03.2009 - 14.06.20098612%19707.08

348502.1815.06.2009 - 11.08.20095811%12183.25

348502.1812.08.2009 - 07.09.20092710.25 %5284.82

374794.9521.04.2009 - 14.06.20095512%13554.23

374794.9515.06.2009 - 11.08.20095811%13102.42

374794.9512.08.2009 - 07.09.20092710.25 %5683.53

343299.2821.05.2009 - 14.06.20092512%5643.28

343299.2815.06.2009 - 11.08.20095811%12001.37

343299.2812.08.2009 - 07.09.20092710.25 %5205.92

320020.0620.06.2009 - 11.08.20095311%10223.11

320020.0612.08.2009 - 07.09.20092710.25 %4852.91

313348.4721.07.2009 - 11.08.20092211%4155.09

313348.4712.08.2009 - 07.09.20092710.25 %4751.74

314433.0121.08.2009 - 07.09.20091810.25 %3178.79

Всього 310814.72 Згідно з п. 11.2.2. договору, якщо лізингоодержувач не повернув майно лізингодавцю або повернув його невчасно, зокрема, у випадках вилучення майна відповідно до ст. 10 договору, то він сплачує неустойку у розмірі 0,5 відсотків від вартості майна на момент укладення договору, за кожен день прострочення строку повернення майна. За порушення процедури вилучення майна лізингоодержувач також сплачує штраф у розмірі 20% від вартості майна на моменту укладення договору (11.2.5. договору).

Пунктом 10.2. договору встановлено, що у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених у п.п. 10.1.1.-10.1.4. цього договору, лізингодавець направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов’язаний за власний рахунок, на протязі 5 днів з моменту отримання від лізингодавця відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю.

Пунктом 16.2. договору передбачено, що лізингодавець маж право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, зокрема, у випадку, коли лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом одного місяця з дня настання строку платежу, встановленого згідно графіку нарахування та сплати лізингових платежів. Зазначена обставина відповідно до п. 10.1.1. є підставою для безспірного вилучення майна.

Відповідно до п.п. 3, 4 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, а також вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Частиною 2 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Зі змісту вищезазначених положень закону та договору вбачається, що право на повернення предмету лізингу виникає у лізингодавця лише після припинення договору внаслідок відмови лізингодавця чи його розірвання. При цьому документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований лист лізингодавця (п. 10.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач не відмовлявся від договору фінансового лізингу і не розривав його в односторонньому порядку. За таких обставин у позивача відсутні правові підстави вимагати повернення предметів лізингу, а отже, і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій на порушення порядку їх повернення, передбачених п.п. 11.2.2. та 11.2.5. договору.

Підтвердженням вищезазначеного є також той факт, що позивач продовжував нараховувати відповідачеві-1 чергові лізингові платежі за користуванням предметами лізингу.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення штрафів, передбачених п.п. 11.2.2. та 11.2.5. договору та вимоги про зобов’язання відповідача-1 повернути автомобілі, які є предметом лізингу за договором, не підлягають задоволенню.

Пунктом 8.2.1. договору передбачений обов’язок лізингоодержувача щоквартально письмово інформувати лізингодавця та банк про стан майна шляхом направлення лізингодавцю та банку звіту у формі, узгодженій сторонами (додаток № 3 до договору). Наслідки порушення вказаного зобов’язання передбачені п. 11.2.4. договору, згідно з яким за неподання інформації про стан майна, недопущення до інспектування представників лізингодавця, лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 5% від вартості майна на момент укладення договору.

У ході розгляду справи відповідачем-1 не було надано доказів подання інформації про стан майна, які б спростовували твердження позивача про порушення зобов’язань, передбачених п. 8.2.1. договору.

Як передбачено п. 1.1. договору, загальна вартість майна визначається у специфікації (додаток № 2 до договору). Додатком № 2 до договору від 27.12.2007 р. сторонами була погоджена загальна вартість майна у розмірі 10 498 050,00 грн. Також вартість майна зазначена і у п. 3.2. договору, відповідно до якого вона становить 10 498 050,00 грн., виходячи із кількості одиниць предметів лізингу, які передаються відповідачеві.

Враховуючи, що предмети лізингу згідно з актами приймання-передачі були передані відповідачу-1 20.03.2008 р., обов’язок подання звітів про стан майна виникає у відповідача-2 з другого кварталу 2008 р.

Разом з тим, Договором № 4-017/07 ФЛ від 17.04.2008 р. про внесення змін до договору сторони виклали п. 3.2. договору в новій редакції, яким погодили вартість майна, що становить 8398440,00 грн. Зазначені зміни були зумовлені передачею відповідачу меншої кількості предметів лізингу, ніж було передбачено специфікацією до договору, а тому звіти про стан майна повинні подаватися, виходячи із кількості одиниць предметів лізингу, фактично переданих відповідачу.

Таким чином, на думку суду, розмір штрафу відповідно до п. 11.2.4. має розраховуватись, виходячи із вартості майна, яка визначена новою редакцією п. 3.2. договору, що за нижченаведеним розрахунком суду становить 419922,00 грн.:

8 398 440,00 х 5/100 = 419 922,00 грн.

Зазначений розмір штрафу вказаний також у довідці відповідача-1 (вих. № 450 від 27.01.2010 р.), яка міститься у матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України також просить стягнути з відповідача 167 808,42 грн. інфляційних втрат та 48 691,41 грн. процентів річних станом на 07.09.2009 р.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду, здійсненим відповідно до рекомендацій щодо застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наведених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., розмір інфляційних втрат становить 130 164,34 грн., а розмір процентів річних становить 48 522,63 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняК-ть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

120000015.03.2008 - 18.03.200843 %394.52--

3000019.03.2008 - 06.04.2008193 %46.85--

167948.0519.04.2008 - 06.05.2008183 %248.47--

117948.0507.05.2008 - 13.05.200873 %67.86--

67948.0514.05.2008 - 15.05.200823 %11.17--

167948.0521.05.2008 - 26.05.200863 %82.82--

147948.0527.05.2008 - 28.05.200823 %12.16--

97948.0528.05.2008 - 29.05.200823 %8.05--

47948.0529.05.2008 - 30.05.200823 %3.94--

167948.0521.06.2008 - 30.06.2008103 %138.04--

167948.0519.07.2008 - 24.07.200863 %82.82--

57948.0525.07.2008 - 28.07.200843 %19.05--

87948.0521.08.2008 - 22.08.200823 %7.23--

359897.9120.09.2008 - 23.09.200843 %118.32--

339897.9124.09.2008 - 25.09.200823 %55.87--

269897.9126.09.2008 - 14.10.2008193 %421.48--

263897.9115.10.2008 - 16.10.200823 %21.69--

257897.9116.10.2008 - 17.10.200823 %21.20--

254897.9117.10.2008 - 21.10.200853 %104.75--

54897.9122.10.2008 - 28.10.200873 %31.59--

14897.9129.10.2008 - 09.11.2008123 %14.69--

372560.2121.10.2008 - 09.11.2008203 %612.43--

357458.1210.11.2008 - 26.11.2008173 %499.461,0155361.87

297458.1227.11.2008 - 17.12.2008213 %513.421.0216246.62

280458.1218.12.2008 - 24.12.200873 %161.36--

260458.1225.12.2008 - 26.12.200823 %21.41--

248458.1226.12.2008 - 22.01.2009283 %571.791.0297205.29

183458.1223.01.2009 - 02.02.2009113 %165.87--

113458.1203.02.2009 - 05.02.200933 %27.98--

20458.1206.02.2009 - 22.02.2009173 %28.59--

13458.1223.02.2009 - 24.02.200923 %2.21--

3458.1225.02.2009 - 16.03.2009203 %5.681.01448.41

372439.9221.11.2008 - 16.03.20091163 %3550.931.08130167.63

335898.0417.03.2009 - 22.03.200963 %165.65--

285898.0423.03.2009 - 05.04.2009143 %328.98--

284898.0406.04.2009 - 07.04.200923 %46.83--

283898.0408.04.2009 - 12.04.200953 %116.67--

277098.0413.04.2009 - 14.04.200923 %45.55--

275598.0415.04.2009 - 16.04.200923 %22.65--

271098.0416.04.2009 - 29.04.2009143 %311.95-

261098.0430.04.2009 - 25.05.2009263 %557.961.0051305.49

260098.0426.05.2009 - 29.07.2009653 %1389.561.0102600.98

195098.0430.07.2009 - 07.09.2009403 %641.420,998-

365342.820.12.2008 - 07.09.20092623 %7867.381.08229958.11

364981.9321.01.2009 - 07.09.20092303 %6899.661.05218979.06

361252.9421.02.2009 - 07.09.20091993 %5908.711.03613005.11

348502.1821.03.2009 - 07.09.20091713 %4898.131.0227667.05

374794.9521.04.2009 - 07.09.20091403 %4312.711.0134872.33

343299.2821.05.2009 - 07.09.20091103 %3103.801.0082746.39

320020.0620.06.2009 - 07.09.2009803 %2104.240.997-

313348.4721.07.2009 - 07.09.2009493 %1261.980.998-

314433.0121.08.2009 - 07.09.2009183 %465.19--

Всього 48 522,63130 164,34 Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не надав доказів внесення лізингових платежів у встановленому договором порядку та розмірах і надання ним звітів про стан та місцезнаходження майна та не навів підстав для звільнення від обов’язку вносити платежі за користуванням предметом лізингу. З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 4 183 497,35 грн.

27.07.2007 р. з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача-1 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг", Товариством з обмеженою відповідальністю "Крам Авто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бахмацький машинобудівельний завод" був укладений договір поруки № 016/017, за яким відповідач-2 зобов’язався відповідати перед позивачем солідарно у повному обсязі за своєчасне виконання відповідачем-1 усіх його зобов’язань за договором фінансового лізингу № 017/07 ФЛ та додатковими угодами, договорами про внесення змін до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому.

Згідно з п. 3.1. договору поручитель відповідає за зобов’язанням згідно з договором лізингу перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, штрафів, відшкодування всіх збитків тощо. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 3.2. договору).

Як передбачено ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, невиконання відповідачем-1 обов’язку по сплаті на користь позивача сум лізингових платежів покладає на відповідачів солідарну відповідальність за невиконання такого обов’язку.

При цьому статтею 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, з відповідачів, як солідарних боржників, підлягає стягненню 4 183 497,35 грн. основного боргу, пені, інфляційних втрат, процентів річних та штрафу.

Позивачем при поданні позову було сплачено 256,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (зі змінами і доповненнями) на день подання позову (15.10.2009 р.) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 236,00 грн.

Таким чином, надмірно сплачена сума витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 20,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крам-Авто" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, б. 22-А, ідентифікаційний код 30404263) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмацький машинобудівельний завод" (16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Чернігівська, буд. 60, ідентифікаційний код 33983022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б, ідентифікаційний код 34979070) 3 274 073 (три мільйони двісті сімдесят чотири тисячі сімдесят три) гривні 66 коп. основного боргу, 310 814 (триста десять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 72 коп. пені, 130164 (сто тридцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 34 коп. інфляційних втрат, 48 522 (сорок вісім тисяч п’ятсот двадцять дві) гривні 63 коп. процентів річних, 419 922 (чотириста дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять дві) гривні штрафу, 16 435 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять п’ять) гривень 37 коп. державного мита та 152 (сто п’ятдесят дві) гривні 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б, ідентифікаційний код 34979070) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 20 (двадцять) гривень 00 коп., надмірно сплачені платіжним дорученням № 11 від 03.09.2009 р.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко