Рішення № 9568871, 23.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/21623.04.10 За позовом Компанії "Ренеісанс Хотел Холдінгс, Інк."

до 1) Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс"

про дострокове припинення дії свідоцтва України № 13986 на знак для

товарів і послуг частково

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Чижова Ю.В., за дов. б/н від 16.06.2009 р.

Мамуня О.С., за дов. б/н від 27.03.2009 р.

від відповідача-1 Саламов О.В., за дов. № 16-08/15 від 11.01.2010 р.

від відповідача-2 Корницький С.А., за дов. б/н від 24.06.2009 р.

У судовому засіданні 23.04.2010 р. за згодою представників сторін відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "Ренеісанс Хотел Холдінгс, Інк." звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" про дострокове припинення дії свідоцтва України № 13986 на знак для товарів і послуг "Ренесанс" щодо частини послуг 42 класу МКТП, а саме щодо послуг: готелі, кафе, ресторани та зобовязання Державного департаменту інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України № 13986 щодо частини послуг 42 класу МКТП, зокрема: "готелі, кафе, ресторани" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги мотивовані тим, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 13986 без поважних причин не використовується в України ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем протягом 3 років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва щодо частини послуг 42 класу МКТП.

Ухвалою суду від 12.06.2009 р. порушено провадження у справі № 54/216, розгляд справи призначено на 10.07.2009 р.

Представник відповідача-1 у судове засідання 10.07.2009 р. не зявився, відзиву та витребуваних судом документів не надав.

Представником позивача заявлено клопотання про витребування у ДПІ м. Чернівці інформації про те, чи видавався ТОВ "Ренесанс" торговий патент на здійснення підприємницької діяльності у галузі громадського харчування та інформацію про номер, дату видачі і термін дії патенту із зазначенням виду підприємницької діяльності, щодо якої видано торговий патент. Клопотання судом задоволено.

Представником відповідача-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву. Клопотання судом задоволено.

Представниками позивача та відповідача-2 подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою суду від 10.07.2009 р. розгляд справи відкладено на 09.09.2009 р.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Ренесанс" до винесення рішення суду у справі № 54/216 та набрання ним законної сили повністю чи частково передавати іншим особам виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "Ренесанс" за свідоцтвом України № 13986 та заборони Державному департаменту інтелектуальної власності вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про зміни, повязані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва України № 13986 на знак для товарів і послуг "Ренесанс".

У судове засідання 09.09.2009 р. представник відповідача-1 повторно не зявився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач-2 частково виконав вимоги ухвал суду від 12.06.2009 р. та 10.07.2009 р.

Ухвалою суду від 09.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 16.10.2009 р.

У поданому 16.10.2009 р. відзиві на позов відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що позивачем не доведено факт порушення його прав, а отже, і відсутні підстави для звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідач-2 у поданому відзиві просить відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідач-2 використовує знак для товарів і послуг "Ренесанс" при наданні послуг громадського харчування, а при наданні готельних послуг знак використовується низкою готелів у м. Чернівці на підставі укладених із відповідачем-2 ліцензійних договорів.

З метою надання сторонам можливості подати додаткові пояснення, докази та заперечення у судових засіданнях 16.10.2009 р., 11.11.2009 р. та 16.12.2009 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися перерви.

У звязку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 27.01.2010 р., не відбулося.

03.02.2010 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про залучення фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача-2.

Ухвалою суду від 05.02.2010 р. розгляд справи призначено на 26.02.2010 р., залучено до участі у справі субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2.

У наданих суду письмових поясненнях ПП ОСОБА_6 вважає поданий позов необґрунтованим, посилаючись на те, що на підставі укладених із відповідачем-2 договорів він надає готельні послуги із використанням торгівельної марки "Ренесанс".

У судовому засіданні 26.02.2010 р. оголошувалася перерва до 23.04.2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, відповідач-2 є власником свідоцтва України № 13986 на знак для товарів і послуг "Ренесанс", зареєстрований для послуг 35, 39 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (заявка № 95082414, дата подання 02.08.1995 p., публікація в офіційному бюлетені "Промислова власність" 12.11.1999 р.).

26.05.2005 р. позивач подав до Державного департаменту інтелектуальної власності заявку № m 2005 05690, за результатами розгляду якої позивачеві було видано свідоцтво України № 82312 на словесний знак "RENAISSANCE" для послуг 43 класу МКТП (послуги щодо забезпечування харчами та напоями). В частині інших послуг 43 класу МКТП рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності від 13.07.2007 р. позивачу було відмовлено в наданні правової охорони заявленому позначенню, оскільки воно є схожим настільки, що його можна сплутати із комбінованим знаком "Ренесанс" за свідоцтвом України № 13986, зареєстрованим на імя відповідача-2 щодо споріднених послуг 42 класу.

Позивач вважає, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 13986 без поважних причин не використовується в Україні ані відповідачем-2, ані іншими особами під його контролем протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва щодо частини послуг 42 класу МКТП, а саме: послуг готелів, кафе, ресторанів, і внаслідок такого невикористання відповідач-2 недобросовісно перешкоджає діяльності позивача в Україні під його комерційним найменуванням та відповідною торговельною маркою, а отже, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Виходячи із зазначеного, позивач вважає, що дія зазначеного свідоцтва має бути достроково припинена судом в частині вищевказаних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.

Статтею 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" на власника свідоцтва покладений обовязок добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Як передбачено ч. 2 ст. 497 ЦК України, чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

При цьому згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 18 Закону використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно зясувати, чи мав місце факт невикористання в Україні торгівельної марки "Ренесанс" за свідоцтвом України № 13986 щодо частини послуг 42 класу МКТП (послуги готелів, кафе, ресторанів) протягом більше трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва (з 12.11.1999 р.) та чи відсутні поважні причини такого невикористання.

При цьому обовязок доказування факту використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 13986 при наданні послуг готелів, кафе, ресторанів самим відповідачем-2 або іншими особами за дозволом відповідача-2, а також доведення поважних причин невикористання знаку покладається на відповідача-2.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знаком є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами (ч. 1 ст. 492 ЦК України).

На дату публікації відомостей про видачу свідоцтва використанням знаку визнавалось застосування його на товарах і при наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, повязаній із введенням зазначених товарів і послуг в господарський оборот.

На дату подання позову згідно зі ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака вважається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, повязану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Виходячи з правової природи знаку для товарів і послуг, обовязковою умовою для встановлення факту використання знака є його використання стосовно саме тих товарів і послуг, для яких його зареєстровано. Таким чином, до предмету доказування входять обставини, повязані із наданням відповідачем-2 відповідних послуг, для яких зареєстровано оспорюваний знак.

На підтвердження факту використання знаку для товарів і послуг "Ренесанс" за свідоцтвом України № 13986 відповідачем-2 надано:

-рекламні буклети ТОВ "Ренесанс", рекламний буклет "Буковина запрошує";

-інформаційний буклет "Чернівці унікальність в розмаїтті";

-протокол засідання комісії з проведення конкурсу із залучення інвестицій в реконструкцію внутрішніх нежилих приміщень з реставрацією фасадів памяток архітектури на вул. О. Кобилянської, 51, 53 та договір на реалізацію інвестиційного проекту від 11.01.2008 р.;

-акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта літературно-виставкового кафе та витяг з рішення Чернівецької міської ради № 45/2 від 27.01.2009 р. про його затвердження;

-фотознімки літературно-виставкового кафе "Карінтія";

-витяги з меню кафе "Карінтія";

-ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями серії АВ № 919406 від 31.10.2008 р.;

-договір про співробітництво і взаємодопомогу від 05.01.2009 р., укладений між позивачем та третьою особою;

-ліцензійний договір про передачу прав на використання знаку для товарів і послуг від 05.01.2009 р.;

-договір про надання поліграфічних послуг від 20.03.2009 р., укладений між позивачем та ПП ОСОБА_7, з додатками та документи про оплату наданих послуг;

-документи, що підтверджують право власності третьої особи на нерухоме майно, де розміщено кімнати готельного типу;

-договір про надання послуг № 372 від 15.04.2008 р., укладений між Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради та ПП ОСОБА_8 на виготовлення рекламного кольорового проспекту "Нове обличчя Чернівців";

-договір про надання послуг № 66 від 10.07.2009 р., укладений між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та ПП ОСОБА_9 на виготовлення кольорового проспекту "Чернівці унікальність в розмаїтті";

-заяви на розміщення туристів, анкети проживаючого та прибуткові касові ордери.

Розглянувши надані відповідачем-2 докази суд вважає, що вони у встановленому порядку не доводять факт використання відповідачем-2 чи іншою особою під його контролем знаку для товарів і послуг "Ренесанс", що охороняється свідоцтвом України № 13986, для товарів 42 класу МКТП, а саме для послуг готелів, кафе, ресторанів.

Так, з наданих позивачем рекламних буклетів ТОВ "Ренесанс", інформаційних та рекламних буклетів "Чернівці унікальність в розмаїтті" та "Буковина запрошує" вбачається, що вміщене в них позначення "Ренесанс" стосується надання відповідачем-2 туристичних послуг, для реклами яких вказані буклети виготовлялися. Зазначене підтверджується змістом вказаних буклетів та розміщених в них оголошеннях відповідача-2, які містять посилання на отримання відповідачем ліцензії АВ № 302708 від 01.12.2008 р. як субєкта туристичної діяльності.

Крім цього, договір про надання послуг на виготовлення кольорового проспекту "Чернівці унікальність в розмаїтті" підписаний лише 10.07.2009 р., тобто вже після подання позову до суду, а буклет "Буковина запрошує" взагалі не містить жодних даних щодо особи, яка його виготовила, та дати виготовлення.

Надані відповідачем-2 протокол засідання комісії з проведення конкурсу із залучення інвестицій в реконструкцію внутрішніх нежилих приміщень з реставрацією фасадів памяток архітектури на вул. О. Кобилянської, 51, 53, договір на реалізацію інвестиційного проекту від 11.01.2008 р., акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта літературно-виставкового кафе та витяг з рішення Чернівецької міської ради № 45/2 від 27.01.2009 р. про його затвердження підтверджують лише той факт, що відповідач-2 є особою, яка експлуатує літературно-виставкове кафе за адресою вул. О. Кобилянської, 53, однак жодним чином не підтверджують використання при цьому відповідачем-2 знаку для товарів і послуг "Ренесанс".

Так само відхиляються судом надані відповідачем-2 фотознімки літературно виставкового кафе "Карінтія", оскільки з наданих знімків неможливо встановити дату їх виготовлення та місце, де вони були зроблені, а наявний на знімках банер з написом "Ренесанс" не може свідчити про надання послуг кафе із використанням цього позначення.

Надані відповідачем-2 витяги з меню кафе "Карінтія" також не можуть бути прийняті судом як докази використання знаку з тих підстав, що вони не містять відмітки про їх затвердження.

Так, згідно з Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженою наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі України № 2 від 04.01.1997 р., у закладах ресторанного господарства меню і прейскурант мають бути підписані керівником, бухгалтером (калькулятором) та матеріально-відповідальною особою (завідувач виробництва, бригадир, буфетник, бармен тощо) і скріплені печаткою суб'єкта господарювання.

Відсутність підпису зазначених осіб та печатки відповідача-2 на наданих примірниках меню свідчить про те, що зазначені примірники не використовуються відповідачем-2 безпосередньо при наданні послуг кафе.

Також суд зауважує, що відповідачем-2 жодним чином не обґрунтовано доцільності та необхідності застосування позначення "Ренесанс" для надання послуг кафе, яке функціонує під вивіскою "Карінтія". Більше того, відповідачем-2 здійснюється рекламування послуг вищезгаданого кафе саме під назвою "Карінтія", що підтверджується наданими відповідачем-2 рекламними буклетами.

Таким чином, відповідачем-2 не надано належних та допустимих доказів використання знаку "Ренесанс", який охороняється свідоцтвом України № 13986, при наданні послуг кафе.

Відповідачем-2 також не надано жодних доказів використання знаку за свідоцтвом України № 13986 при наданні послуг ресторанів та не наведено поважних причин такого невикористання.

На підтвердження надання послуг готелів із використанням позначення "Ренесанс" відповідачем-2 надано договір № 1 про співробітництво і взаємодопомогу від 05.01.2009 р., укладений між відповідачем-2 та ПП ОСОБА_6

За умовами вказаного договору відповідач-2 зобовязався направляти третій особі туристів, що відвідують м. Чернівці, для їх поселення у кімнати готельного типу третьої особи, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, 15 та завчасно попереджати третю особу про дату приїзду групи туристів, їх кількість (п.п. 2.1.1., 2.1.2. договору).

Пунктом 2.4.1. договору третій особі надано право використовувати у підприємницькій діяльності з надання готельних послуг торгову марку відповідача-2 "Ренесанс", умови використання якої визначаються окремою ліцензійною угодою, що була укладена між відповідачем-2 та третьою особою 05.01.2009 р. За умовами вказаної угоди відповідач-2 надав третій особі на термін дії договору (до 05.01.2012 р.) невиключну ліцензію на використання торгівельної марки "Ренесанс" при наданні готельних послуг на території України.

Відповідно до договору про співробітництво і взаємодопомогу від 05.01.2009 р. відповідачеві-2 надано право першочергово бронювати кімнати готельного типу для туристів (п. 2.3.1. договору). Згідно з п. 2.4.2. договору третя особа також може розміщувати власних клієнтів у вільних кімнатах.

Як передбачено п. 3.1. договору, розмір оплати за послуги третьої особи на розміщення туристів в кімнатах готельного типу визначаються третьою особою в рахунках, згідно діючих на дату приїзду туристів цін на поселення в кімнатах готельного типу.

Таким чином, згідно з Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 р., за вказаним договором відповідач-2 є замовником готельних послуг для споживачів (туристів).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що між особами, вказаними у заявках на розміщення туристів та анкетах проживаючих, і відповідачем-2 укладались договори про надання туристичних послуг, згідно з якими відповідач-2 був би уповноважений від їх імені укладати договори про надання готельних послуг з третьою особою, у тому числі шляхом направлення заявок на розміщення. Також сторонами не надано доказів того, що третьою особою виставлялись рахунки на оплату послуг з проживання туристів, які за змістом договору № 1 про співробітництво і взаємодопомогу мали б оплачуватися відповідачем-2, а не самими споживачами (туристами).

При цьому відповідачем-2 не обґрунтовано неможливості подання таких документів суду.

За таких обставин, надані відповідачем-2 заявки на розміщення туристів, анкети проживаючих та касові ордери не приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження факту використання знаку "Ренесанс" при наданні послуг готелів.

Між тим, питання надання юридичними та фізичними особами послуг з тимчасового розміщення (проживання) регулюється Порядком надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 297від 15.03.2006 р.

Згідно із зазначеним Порядком готелі та інші обєкти, призначені для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) (далі засоби розміщення), поділяються на:

колективні засоби розміщення загальною кількістю місць 10 або більше, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні і за які справляється плата за встановленими цінами;

індивідуальні житло, в якому за плату або безоплатно надається обмежена кількість місць (менш як 10). У такому засобі одиниці розміщення (кімнати, житло) повинні бути відокремлені одна від одної.

Як вбачається з наданого відповідачем-2 свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ОСОБА_6 є власником кімнат готельного типу з 28-1 по 28-11 площею 242,6 кв.м.

Згідно з п. 6 Порядку фізичні особи власники або орендарі колективних засобів розміщення надають послуги з тимчасового розміщення (проживання) за умови державної реєстрації їх як субєктів підприємницької діяльності.

Разом з тим, як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, видами діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, вказаними при його реєстрації, є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, будівництво інших споруд. Серед видів діяльності ОСОБА_6 діяльність готелів не значиться (КВЕД 55.10.0).

Відповідно до п. 8 Порядку послуги з тимчасового розміщення (проживання) підлягають обовязковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоровя людей, захисту їх майна та охорони довкілля в порядку, встановленому законодавством.

Обовязковість сертифікації зазначених послуг також передбачена Переліком продукції, що підлягає обовязковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 р., та Правилами обовязкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженими наказом Держстандарту України № 37 від 27.01.1999 р.

Також, відповідно до п. 12 Порядку для проведення державних статистичних спостережень, юридичні та фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання) у колективних засобах розміщення, складають звіт відповідно до законодавства.

Таким чином, належними доказами надання відповідачем-2 та третьою особою готельних послуг мали б бути:

- сертифікат відповідності на послуги з тимчасового розміщення (проживання), виданий ПП ОСОБА_6;

- договори про надання туристичних послуг, укладені відповідачем-2 із особами, вказаними у заявках на розміщення туристів;

- реєстрація ПП ОСОБА_6 як субєкта підприємницької діяльності із зазначенням видів діяльності за КВЕД 55.10.0. "діяльність готелів";

- документи, що підтверджують виконання ОСОБА_6 вимог щодо подання звітів державних статистичних спостережень за послугами з тимчасового розміщення (проживання);

- рахунки, що виставлялись ПП ОСОБА_6 відповідачу-2 на оплату послуг з розміщення туристів за договором від 05.01.2009 р., та докази оплати відповідачем-2 таких послуг.

Відповідачем-2 та третьою особою зазначені документи надані не були, обставин неможливості їх подання не вказано.

Зазначена обставина свідчить про те, що укладений між сторонами договір № 1 про співробітництво і взаємодопомогу від 05.01.2009 р. сторонами не виконувався, що спростовує твердження відповідача-2 про фактичне надання готельних послуг ПП ОСОБА_6 із використанням знаку для товарів і послуг "Ренесанс". Також матеріалами справи взагалі не підтверджується наявність у третьої особи правомочностей надавати готельні послуги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач-2 протягом більш ніж трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва не здійснював жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням торговельної марки "Ренесанс" для надання послуг кафе, ресторанів, готелів.

Для правильного вирішення спору по суті також необхідно встановити наявність чи відсутність у відповідача-2 поважних причин невикористання в Україні торгівельної марки "Ренесанс", яка охороняється свідоцтвом України № 13986.

За змістом ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є:

обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством;

можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Зважаючи на те, що у наданих суду письмових поясненнях відповідачем-2 не надано будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин невикористання торговельної марки "Ренесанс", та виходячи з того, що належними у справі доказами доведено факт невикористання вказаної торговельної марки на території України понад трьох років, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача-2 поважних причин невикористання вказаної торговельної марки на території України.

Відповідно до п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 10 від 10.01.2002 р., у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо припинення дії свідоцтва повністю або частково, і такі відомості згідно з п. 1.3. Положення публікуються в офіційному бюлетені "Промислова власність".

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача-2, оскільки Державний департамент інтелектуальної власності МОН України не уповноважений на здійснення контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Достроково припинити дію свідоцтва України № 13986 на знак для товарів і послуг "Ренесанс" щодо частини послуг 42 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме щодо послуг: готелі, кафе, ресторани.

3. Зобовязати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, МСП, ідентифікаційний код 31032378) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України № 13986 щодо частини послуг 42 класу МКТП, зокрема: "готелі, кафе, ресторани" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс" (58001, м. Чернівці, вул. Челюскінців, 13) на користь Компанії "Ренеісанс Хотел Холдінгс, Інк." (Мерріот Драйв, Депт. 52/923 Вашингтон, DC 20058, США, ідентифікаційний код відсутній) 85 (вісімдесят пять) гривень 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 27.04.2010 р.