Рішення № 9568860, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/29903.03.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» про стягнення 5460,55 грн., за участю представників позивача –Басюка В.І., довіреність №1186 від 12.10.2009 року, відповідача-1 –Майданіка В.В., довіреність №344-НЮ від 03.02.2009, відповідача-2 –не з’явився, ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Житомироблпаливо»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі –відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»(далі – відповідач-2) про стягнення з відповідачів на корить позивача, пропорційно ступеня вини кожного з них, збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 4928,03 грн. та провізної плати вантажу, якого недостає у сумі 532,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.06.2009 року.

Позивач зазначав, що 04.12.2008 року на підставі укладеного з Приватним підприємством «Дніпроенергія»(постачальник) договору №20 від 04.01.2007 відповідач-2 як вантажовідправник відвантажив 67 т вугілля марки антрацит АМ за залізничною накладною № 51354543 вагон № 67168385.

Комерційним актом БК 047693/1076 від 07.12.2008р. підтвердилася нестача вугілля у розмірі 7 500,00 кг після комісійного переважування зазначеного вагону 07.12.2008р. (ст. відправлення –Пелагеївський Донецької залізниці, станція призначення –Чуднів-Волинський Південно-Західної залізниці).

Посилаючись на те, що з вини відповідачів йому заподіяні збитки у розмірі вартості втраченого вугілля за вирахуванням норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто, позивач просив задовольнити позов та стягнути з останніх на свою користь 4928,03 грн. недостачі та провізної плати вантажу, якого недостає у сумі 532,52 грн.

У судових засіданнях 29.07.2009 року, 02.10.2009 року, 20.11.2009 року та 10.12.2009 року оголошувалися перерви відповідно на 16.09.2009 року, 20.11.2009 року, 10.12.2009 року та 27.01.2010 року.

У судовому засіданні 10.06.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог.

09.06.2010 року через канцелярію суду відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, де просив суд в позові ВАТ «Житомироблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити в повному обсязі.

09.06.2009 року через канцелярію суду відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, яким проти позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»заперечував.

Через канцелярію суду 23.12.2009 року відповідач-2 надав суду письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 27.01.2010 року відповідач-1 надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача-2 в судове засідання 03.03.2010 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача-2 не підлягають задоволенню, а до відповідача-1 – підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Житомироблпаливо»(покупець) та Приватним підприємством «Дніпроенергія»(постачальник) був укладений договір № 20, згідно з якими постачальник зобов’язується відвантажити та передати покупцю вугільну продукцію (товар), а покупець прийняти та оплатити одержаний товар на умовах передбачених даним договором.

На виконання умов договору вантажовідправник, яким є відповідач-2 забезпечив постачання на адресу позивача вугілля антрацит марки антрацит АМ. Згідно залізничної накладної № 51354543 обсяг вугілля вказаний 67 т вугілля завантажувалось засобами відправника, захисне маркування здійснене вапном, маса вантажу визначена відправником, що підтверджено підписом його представника.

Комерційним актом БК № 047693/1076 від 07.12.2008р. стверджується те, що відповідачем-1 фактично передано позивачу 59 500,00 кг вугілля в технічно та комерційно справному вагоні, замість вказаного в залізничній накладній № 51354543 67000,00 кг. вугілля.

Згідно Комерційного акта ст. Знаменка недостатній вантаж в вагоні міститися міг. При перевірці виявлено навантаження рівномірне нижче бортів 200 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення: з права по ходу поїзда над 1-2-3-4-5-6-7 люками довжиною 10 500 мм, шириною 1200 мм, глибиною 500 мм, зліва по ходу поїзда над 3-4 люками довжиною 4500 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300мм; над 6-7 люками довжиною 2500 мм, шириною 1000 мм, глибиною 300 мм. Течі вантажу немає. Двері цільметалеві люки щільно зачинені. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу наявне захисне маркування вапном. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном. Недостача підтвердилась.

З урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача становить 6,16 т вартістю 3264,80 грн. відповідно до розрахунку вартості недопоставленого вантажу на підставі документа відправника.

Отже, відповідач-2 передав відповідачу-1 для перевезення вугілля в технічно справному вагоні, при непорушному маркуванні вапном (було здійснено маркування вапном, що підтверджується відміткою про маркування в накладній № 51354543), і тому правові підстави для задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідача-2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом встановлено, що комерційний акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Згідно ст. 105 Статуту залізниць України, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно пункту “а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3.3. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 р. “Про деякі питання, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, із змінами і доповненнями, якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, залізниця несе за це відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.

Наявність поглиблень може свідчити про несанкціоноване виймання при транспортуванні. У змісті комерційного акту БК № 047693/1076 від 07.12.2008р. не вказано та залізницею не надано доказів щодо причин утворення даних поглиблень.

Таким чином, відомості, викладені в комерційному акті, підтверджують, що нестача вантажу склалася з вини перевізника –залізниці, вини вантажовідправника в нестачі вантажу не має.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач-1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Таким чином, недостача сталася з вини перевізника, так як, вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, з ознаками втрати вантажу під час перевезення.

Отже, позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»як перевізника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі 6,16 т. вугілля є обґрунтованими.

Однак, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості недопоставленого вантажу в розмірі 4928,03 грн. згідно розрахунку здійсненого на підставі видаткової накладної № 659 від 04.12.2008 року укладеної між ним та Приватним підприємством «Дніпроенергія».

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Оскільки, позивач нараховував вартість недостачі вантажу не за документами відправника, які б підтверджували кількість і вартість вантажу, тому суд не приймає розрахунок позивача тому, що він здійснений з порушеннями вимог ст. 115 Статуту залізниць України.

Згідно розрахунку позивача від 27.01.2010 року наданого в судовому засіданні 27.01.2010 року, який здійснено на підставі документу вантажовідправника вартість недопоставленого вантажу становить 3264,80 грн.

Отже, позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»як перевізника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі 6,16 т. вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в розмірі 3264,80 грн.

Вимога позивача про стягнення 532,52 грн. провізної плати є безпідставною.

Так, відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов’язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу.

Згідно із ч. 4 ст.114 Статуту, поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого майна.

Із наведених приписів ст. 114 Статуту вбачається обов’язок залізниці відшкодовувати сплачену за перевезення вантажу провізну плату, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу Статут залізниць України не передбачає. Цей висновок, зокрема, підтверджується п. 3.13 Роз’яснення Президії Вищого Господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 року.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 532,52 грн. провізної плати відсутні, тому в цій частині в позові слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01000, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»(юридична адреса: 10014, м. Житомир, майдан Рад, 2; фактична адреса: 10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-а, код 01881706) 3264 (три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 80 коп. збитків, 60 (шістдесят) грн. 98 коп. державного мита та 141 (сто сорок одну) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити.

4. В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат»відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя Чебикіна С.О.