Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/5719.04.10 За позовомПриватного підприємства «Баядєра»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд»
простягнення 19019,83 грн. Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача:Зінченко Є.В. –представник за довіреністю від 31.12.2009 року;
від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Баядєра»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд»про стягнення 19019,83 грн.
Позивач вказує, що згідно з доданими до позовної заяви видатковими накладними передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товар. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення зобов’язань, що випливають із договору поставки, прийнятий товар відповідач оплатив частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 19019,83 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.02.2010 року.
Представники сторін у судове засідання 15.02.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 25.01.2010 року не виконали, однак від позивача через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій він просив відкласти розгляд справи, у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 01.03.2010 року.
Представники сторін у судове засідання 01.03.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 15.02.2010 року не виконали, однак від позивача через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій він просив відкласти розгляд справи, у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 16.03.2010 року.
Представники сторін у судове засідання 16.03.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 01.03.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 06.04.2010 року.
Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року на підставі частини 3 статті 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на один місяць.
Представник позивача у судовому засіданні 06.04.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 16.03.2010 року, надав письмові пояснення щодо причин неподання акту до видаткової накладної № 4000631 від 06.05.2008 року, податкової декларації за 2008 рік та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 06.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 16.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 19.04.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 06.04.2010 року, надав заяву про зміну підстави позову та усні пояснення по суті спору.
Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд прийняв заяву позивача про зміну підстави позову.
Представник відповідача у судове засідання 19.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 06.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Кореспонденція про час та місце проведення судового засідання надсилалася відповідачу за адресою його знаходження, вказаною в позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ, а саме: 01001, м. Київ, вул. Софійська, 2, оф. 11.
Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Таким чином, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.
З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи зазначене, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –
ВСТАНОВИВ:
Згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 402031 від 13.05.2008 року на суму 6556,05 грн., № 402041 від 13.05.2008 року на суму 3368,72 грн., № 404678 від 28.05.2008 року на суму 2575,91 грн., № 404679 від 28.05.2008 року на суму 2360,39 грн., № 412437 від 10.07.2008 року на суму 7141,01 грн. Приватне підприємство «Баядєра»(надалі –позивач) передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд»(надалі –відповідач), а відповідач прийняв товар на загальну суму 22002,08 грн.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частина 1 статті 181 ГК України визначає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів поставки даного виду. Тому, суд вважає, що щоразу з моменту підтвердження позивачем прийняття до виконання замовлення відповідача на поставку товару між сторонами виникали відносини за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб.
Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеними 26.08.2008 року й 18.09.2008 року, та підписаним повноважними представниками сторін і скріпленими печатками актом звірки розрахунків за період з 01.01.2008 року по 01.10.2008 року відповідач частково повернув товар, поставлений відповідно до видаткових накладних № 402031 від 13.05.2008 року й № 412437 від 10.07.2008 року, у зв’язку з чим зобов’язання позивача з оплати товару зменшилося на 1039,15 грн.
Відповідно до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеного 01.10.2008 року, та того ж акта звірки розрахунків сторони частково збільшили вартість товару, поставленого згідно з видатковою накладною № 402031 від 13.05.2008 року, чим збільшили зобов’язання відповідача з оплати товару на 109,92 грн.
З огляду на вказане, зобов’язання відповідача з оплати товару, поставленого відповідно до перелічених вище видаткових накладних, склало 21072,85 грн.
Згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Строк (термін) виконання відповідачем обов’язку розрахуватися за поставлений товар сторони не визначили.
Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вимогу оплатити поставлений товар позивач надіслав на адресу відповідача 05.12.2009 року, що підтверджується наданими суду фіскальним чеком № 9921 та описом вкладення у цінний лист.
Згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
З огляду на вказане, розрахуватися за поставлений товар відповідач зобов’язаний був у термін до 14.12.2009 року.
Відповідач оплатив поставлений товар частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача 2053,02 грн.
Враховуючи зазначене, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 19019,83 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказів належного виконання зобов’язання з оплати поставленого товару відповідач не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.
Згідно з статями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19019,83 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Трейд» (01001, м. Київ, вул. Софійська, 2, оф. 11; ідентифікаційний код 35256250) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Баядєра» (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Кірова, 33; ідентифікаційний код 13491057) заборгованість у розмірі 19019 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятнадцять) грн. 83 коп., 190 (сто дев’яносто) грн. 20 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –26.04.2010 року.
Судове рішення № 9568839, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/57. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: