Рішення № 9568804, 22.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/8022.04.10 За позовомФізичної особи-підприємця Нанівського Ігора Михайловича до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: не з’явились;

          від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 22 квітня 2010 року було оголошено повний текст рішення.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємць Нанівський Ігор Михайлович (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(надалі –відповідач, Банк) про розірвання договору, зобов’язання вчинити дії та стягнення заборгованості в розмірі 5 830,38 грн. та моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд розірвати договір та стягнути залишок коштів на рахунку в сумі 6 830,38 грн. та стягнути моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої зобов’язання за договором банківського рахунку №058/2006-В31 від 24 січня 2006 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 25.02.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.04.2010р. Ухвалою від 04.03.2010р. у зв’язку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено до 22.04.2010р.

19.04.2010р. через канцелярію суду від представника позивача було подано заяву про слухання справи за його відсутності.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          24 січня 2006 року між позивачем (Клієнт) та відповідачем (надалі - Банк), в особі начальника відділення №31 Філії ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ Болецького І.О., був укладений договір банківського рахунку №058/2006-В31 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №2600131058001 у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунком-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

Згідно з п. 2.3.3. Договору Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта (п. 2.3.4. Договору).

Відповідно до п. п. 2.2.1. та 2.2.3. Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках і вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших обумовлених Договором послуг.

Судом встановлено, що позивач 12 січня 2009 року надав Банку платіжне доручення №9 щодо перерахування коштів у розмірі 14 848,51 грн. зі свого рахунку на поточний рахунок ПП «Будпостач», призначення: за отриманий товар, згідно видаткової накладної №001020 від 16 січня 2009 року (копії в матеріалах справи). Кошти ПП «Будпостач»не отримало.

З матеріалів справи вбачається, що згідно банківської виписки від 25 березня 2009 року, не перераховані кошти на рахунок ПП «Будпостач», були повернені на рахунок позивача (копія в справі).

11.02.2010р. позивач подав до Банку платіжні доручення №№ 01, 10, 11, 12 (копії в матеріалах справи) та грошові кошти на рахунки третіх осіб не надійшли з вини Банку, що підтверджується банківською випискою від 12.02.2010р. (копія в справі), у зв’язку з чим 19.02.2010р. позивач подав до Банку заяву №01 (копія в справі) про відкликання коштів.

Згідно банківської виписки від 01.03.2010р. на рахунку позивача знаходяться грошові кошти в сумі 5 830,38 грн. (копія в справі).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої ст.1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. №492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов’язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за №377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Таким чином, Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо виконання розпоряджень позивача про перерахуванню (використанню) та видачу коштів з поточного рахунку останнього, які на ньому знаходяться.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З урахуванням всього вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення залишку коштів в розмірі 5 830,38 грн. - є обґрунтованими.

Позовні вимоги позивача про розірвання Договору є не обґрунтованими виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порядок розірвання договору банківського рахунку встановлений статтею 1075 Цивільного кодексу України, за якою такий договір розривається за заявою клієнта в будь-який час.

Згідно із частиною 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Таким чином, враховуючи встановлене законом правило про те, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час, зважаючи на положення п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. №492 та наслідки розірвання договору, визначені ч.2 ст. 653 ЦК України, з моменту отримання банком заяви про закриття рахунку договір банківського рахунку є розірваним, а зобов’язання сторін за ним припиняються. Окремого розірвання такого договору в судовому порядку законодавством не вимагається.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про розірвання Договору не підлягають задоволенню, оскільки на час прийняття рішення по справі права позивача про розірвання Договору не були порушені.

Положеннями статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в суді 5 000,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки умовами Договору застосування відповідних санкцій за неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків не передбачено, до того ж позивачем не доведено глибини його фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей останнього, а заявлена до стягнення сума моральної шкоди, виходячи з розумної необхідності судових витрат для даної справи є неспіврозмірною та явно завищеною.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення залишку коштів на рахунку в сумі 5 830,38 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 288,52 грн. (87,07 грн. державного мита та 201,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 15) на користь Фізичної особи-підприємця Нанівського Ігора Михайловича (ідентифікаційний код: 2651512973, адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул.Грушевського, 79/2, кв. 8) грошові кошти в розмірі 5 830,38 грн. (п’ять тисяч вісімсот тридцять гривень 38 копійок) та судові витрати в розмірі 288,52 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень 52 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 27.04.2010р.